ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.07.2021Справа № 913/100/21
за позовом Фермерського господарства "Альтаир"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ ІНВЕСТ"
про стягнення 48798,72 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Фермерське господарство «Альтаир» звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех Інвест» про стягнення 48798,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань щодо повернення попередньої оплати за товар, сплачений позивачем відповідно до умов Договору поставки № ТІ 1230-1 від 29.12.2020, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 48798,72 грн.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.03.2021 позовну заяву Фермерського господарства «Альтаир» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех Інвест» про стягнення 48798,72 грн та додані до неї документи передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
29.03.2021 зазначена позовна заява надійшла до Господарського суду міста Києва та за наслідками проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями була передана на розгляд судді Картавцевій Ю.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 суд ухвалив позовну заяву Фермерське господарство «Альтаир» залишити без руху.
26.04.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла уточнена позовна заява.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує зокрема ціну позову.
Так, з огляду на те, що у справі № 913/100/21 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Так, враховуючи, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у поданих заявах, суд
29.12.2020 між Фермерським господарством «Альтаир» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тех Інвест» (постачальник, відповідач) було укладено Договір поставки № ТІ 1230-1 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному договорі, металопрокат (далі по тексту «Товар»), сортамент, кількість та ціна якого вказані у рахунках-фактурах, оформлених як додатки до даного договору, які є його невід'ємними частинами.
Кількість кожної партії Товару узгоджується сторонами в рахунках-фактурах до Договору. З моменту прийняття та сплати покупцем рахунку-фактури партія Товару вважається узгодженою між сторонами (п. 2.2 Договору).
Згідно з пунктами 3.3, 3.4 Договору, розрахунок по даному договору здійснюється у національній валюті України (гривні) у безготівковій грошовій формі. Оплата всієї вартості Товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100% передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку до даного Договору поставки. У разі одержання від покупця передплати частково, постачальник має право на поставку Товару на суму одержаних коштів. Оплата свідчить про згоду покупця із характеристиками Товару, вказаними постачальником у рахунку-фактурі. Допускається передача рахунку-фактури факсимільним зв'язком.
Пунктами 4.1, 4.2 Договору визначено, що поставка Товару здійснюється відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 з урахуванням особливостей, встановлених цим Договором. Строк поставки Товару - протягом 10 (десяти) робочих днів після 100% передоплати.
Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами (п. 10.1 Договору).
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що відповідач виставив позивачу Рахунок на оплату № 4011 від 29.12.2020 на суму 48798,72 грн з ПДВ.
Позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 48798,72 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 731 від 30.12.2020; призначення платежу: «згідно рахунку № 4011 від 29.12.2020 р., договір № ТІ 1230-1 від 29.12.20р - оплата за трубу профільну 240 м У сумі 40665,60 грн, ПДВ - 20% 8133,12 грн».
Судом встановлено, що 18.01.2021 позивач направив на адресу відповідача вимогу № 18/01/2021 від 18.01.2021 щодо повернення попередньої оплати у розмірі 48798,72 грн через невиконання обов'язку щодо поставки товару.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення попередньої оплати за товар, сплачений позивачем відповідно до умов Договору поставки № ТІ 1230-1 від 29.12.2020, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 48798,72 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 29.12.2020 між Фермерським господарством «Альтаир» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тех Інвест» було укладено Договір поставки № ТІ 1230-1, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному договорі, металопрокат (товар), сортамент, кількість та ціна якого вказані у рахунках-фактурах, оформлених як додатки до даного договору, які є його невід'ємними частинами.
Судом було встановлено, що позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 48798,72 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 731 від 30.12.2020; призначення платежу: «згідно рахунку № 4011 від 29.12.2020 р., договір № ТІ 1230-1 від 29.12.20р - оплата за трубу профільну 240 м У сумі 40665,60 грн, ПДВ - 20% 8133,12 грн».
Пунктами 4.1, 4.2 Договору визначено, що поставка Товару здійснюється відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 з урахуванням особливостей, встановлених цим Договором. Строк поставки Товару - протягом 10 (десяти) робочих днів після 100% передоплати.
За змістом ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відтак, враховуючи норми чинного законодавства та положення п. 4.2 Договору, обов'язок щодо поставки товару мав бути виконаний відповідачем не пізніше 15.01.2021.
Судом було встановлено, що 18.01.2021 позивач направив на адресу відповідача вимогу № 18/01/2021 від 18.01.2021 щодо повернення попередньої оплати у розмірі 48798,72 грн через невиконання обов'язку щодо поставки товару.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно з ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Виходячи із змісту вищевикладених норм, покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов'язок продавця поставити товар припиняється.
Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов'язань сторін за договором, в тому числі припинення обов'язку продавця поставити погоджений товар.
За таких обставин, з огляду на волевиявлення позивача щодо повернення суми попередньої оплати за договором, яке одночасно є односторонньою відмовою покупця від договору поставки через невиконання продавцем обов'язку з поставки обумовленого сторонами товару, що отримало вираз у претензії позивача про повернення попередньої оплати, такий договір (зобов'язання щодо поставки) в силу ст. 651 Цивільного кодексу України є розірваним, а зобов'язання сторін з цього моменту є припиненим.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд зазначає, що наявність обов'язку відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не було спростовано, так, відповідачем не надано суду доказів виконання такого обов'язку - доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі 48798,72 грн, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 48798,72 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ ІНВЕСТ" (03164, м. Київ, вул. Оленівська, 3А, кабінет 3; ідентифікаційний код: 42492955) на користь Фермерського господарства "Альтаир" (92752, Луганська обл., Старобільський р-н, село Хворостянівка; ідентифікаційний код: 23262139) грошові кошти у розмірі 48798 (сорок вісім тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн 72 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Картавцева