ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.07.2021Справа № 910/5481/21
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,
при секретарі судового засідання Тарасюк І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" вул. Ю.Іллєнка, 42, м. Київ, 04119
до Державного підприємства "Державний академічний оркестр "РадіоБенд Олександра Фокіна" вул. Л. Первомайського, 5-а, м. Київ, 01133
про стягнення 1 987 563,24 грн.
За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Публічне акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (далі - НСТУ, позивач) до Державного підприємства "Державний академічний оркестр "РадіоБенд Олександра Фокіна" (далі - ДП "РадіоБенд О. Фокіна", відповідач) про стягнення неустойки у сумі 1 987 563,24 грн.
У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач не повернув належне НСТУ майно, що є предметом договору оренди нерухомого майна № 6371 від 31.01.2013 р., після закінчення строку його дії, тому відповідач має сплатити неустойку, нараховану згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України, за період фактичного користування майном з червня 2018 р. по травень 2019 р. У позові НСТУ просить стягнути з відповідача неустойку у сумі 1 987 563,24 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2021 р. вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Протокольною ухвалою суду від 28.04.2021 судом ухвалено відкласти підготовче засідання на 26.05.2021.
Протокольною ухвалою суду від 26.05.2021 судом ухвалено відкласти підготовче засідання на 09.06.2021.
Протокольною ухвалою від 09.06.2021 суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити розгляд справи по суті на 07.07.2021.
У судове засідання, призначене на 07.07.2021 з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. У судове засідання 07.07.2021 представник відповідача не з'явився, причин неявки суд не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 09.06.2021.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/5481/21, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
У судовому засіданні 07.07.2021 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 31.01.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та ДП "Державний академічний оркестр "РадіоБенд Олександра Фокіна" (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 6371, що належить до державної власності (договір оренди). Відповідно до умов цього договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення апаратної та студії літературно-драматичного блоку (далі - об'єкт оренди) загальною площею 306,00 кв.м., розміщене на другому поверсі триповерхової адміністративної будівлі будинку звукозапису за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5-а, що перебували на балансі Національної Радіокомпанії України (балансоутримувач).
Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 і становить без податку на додану вартість за базовий місяць оренди - липень 2012 року - 31 019,91 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2, 3.3 договору оренди).
Згідно з п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50 % та 50 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Відповідно до п. 3.11 договору у разі розірвання за згодою сторін договору оренди, орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
Згідно з п. 5.10 договору оренди у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві/балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (п. 10.10 договору оренди).
Договір оренди укладений строком на 2 роки 364 дні та діє з 31.01.2013 до 30.01.2016 включно.
Також, як свідчать матеріали справи, 05.11.2017 та 06.11.2014 сторони уклали угоди про внесення змін до договору оренди щодо реквізитів сторін та встановлення загальної суми орендної плати на строк дії договору з 01.01.2014 до 31.12.2014 в сумі 491 989,03 грн.
Згідно з актом прийому-передачі нежилого приміщення від 31.01.2013 р. відповідачу були передані нежилі приміщення апаратної та студії літературно-драматичного блоку (далі - об'єкт оренди) загальною площею 306,00 кв.м., розміщені на другому поверсі триповерхової адміністративної будівлі будинку звукозапису за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5-а, у користування.
Проте, у подальшому, у зв'язку з неповерненням відповідачем об'єкту оренди після закінчення строку дії договору та наявністю боргу по сплаті орендної плати, РВ ФДМУ по м. Києву звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості за орендною платою та примусове виселення орендаря з державного нерухомого майна.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 у справі № 910/19943/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2017, вказаний позов був задоволений, з ДП "РадіоБенд О. Фокіна" стягнуто на користь Державного бюджету України 98 033,69 грн. орендної плати, 848,79 грн. інфляційних втрат, 2 966,47 грн. штрафу, 168 989,99 грн. неустойки, 8 742,45 грн. пені, а також виселено орендаря з державного нерухомого майна.
07.03.2017 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 у справі № 910/19943/16 були видані відповідні накази, а ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2018 у справі № 910/19943/16, що набрала законної сили, наказ про виселення відповідача визнано таким, що не підлягає виконанню.
Так, визнаючи наказ про виселення відповідача з спірного майна таким, що не підлягає виконанню, Господарський суд міста Києва виходив з того, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 р. у іншій справі № 910/22245/17, яке набрало законної сили, за позовом РВ ФДМ України у м. Києві до ДП "Державний академічний оркестр "РадіоБенд Олександра Фокіна", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" про стягнення неустойки у розмірі 719 184,25 грн. було встановлено, що починаючи з 17.01.2017 року у РВ ФДМ України у місті Києві відсутні права та обов'язки орендодавця щодо нерухомого майна, яке є об'єктом договору оренди № 6371 від 31.01.2013 р., у зв'язку із переходом права власності на нього до ПАТ "НСТКУ". Зокрема, судом було встановлено, що стягувач - РВ ФДМУ по м. Києву втратив права та обов'язки орендодавця за договором нерухомого майна, оскільки вказане майно було передане до статутного капіталу Національної суспільної телерадіокомпанії України, правонаступником якої є ПАТ "НСТКУ", і яка, відповідно до наказу Державного комітету телебачення і радіомовлення № 3 від 17.01.2017, набула майнові права на орендоване заявником майно.
Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 р. у справі №910/22245/17 позовні вимоги РВ ФДМ України у місті Києві про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування неповернутим орендованим майном у сумі 719 184,25 грн. були задоволені частково, у зв'язку з тим, що з 17.01.2017 РВ ФДМ України у м. Києві втратило права та обов'язки орендодавця щодо об'єкта оренди, з відповідача стягнуто неустойку у розмірі подвійної плати за користування неповернутим орендованим майном за період з 01.05.2016 по 17.01.2017 у сумі 474 926,98 грн.
Звертаючись до суду із даним позовом, НСТУ вказує на те, що вона є власником орендованого майна, проте, після припинення договору відповідач приміщення з орендного користування не повернув, отже, у позивача виникло право на стягнення з відповідача неустойки за фактичне користування майном у період з червня 2018 по травень 2019 відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, в розмірі подвійної плати.
Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відносини щодо оренди державного майна регулюються спеціальним законом - Законом України "Про оренду державного та комунального майна". Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 2, 3 вказаного Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Факт припинення дії договору оренди внаслідок закінчення терміну, на який його було укладено, у спірних відносинах був встановлений рішеннями Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 р. у справі № 910/19943/16 та від 16.04.2018 р. № 910/22245/17, що набрали законної сили, у зв'язку з чим орендаря було виселено з нерухомого майна на підставі ст. 785 ЦК України та п. 10.10 договору оренди.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст. 770 ЦК України передбачено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Отже, зважаючи на закінчення строку дії договору до позивача, як правонаступника балансоутримувача по договору та нового власника майна, - НСТКУ з 17.01.2017 перейшли всі права та обов'язки наймодавця у відповідності до ч. 1 ст. 770 ЦК України, а тому у орендаря (ДП "РадіоБенд Олександра Фокіна") виник обов'язок повернути предмет оренди (нежитлові приміщення) власнику майна - ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України".
Зазначені обставини були встановлені постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 р. у справі № 910/1296/19 за позовом власника майна - ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" про виселення, яким ДП "РадіоБенд О. Фокіна" було виселено з нерухомого майна, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5В, площею 306,00 кв. м., що входить до статутного капіталу ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України". При цьому, під час апеляційного розгляду вказаної справи суд встановив, що поштову адресу будинку, в якому знаходиться об'єкт оренди (головний корпус будинку РДРЗ (літ. В), було змінено з: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5-а на: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5-в згідно наказу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 331 від 23.06.2017 "Про зміну поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві".
16.03.2020 р. на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 р. був виданий наказ № 910/1296/19, який стягувач (позивач) пред'явив на примусове виконання до Печерського РВ ДВС у місті Києві ЦМУ МЮ, а органом ДВС було відкрите виконавче провадження № 6172556.
За результатами проведених виконавчих дій з виконання зазначеного наказу 30.10.2020 ДП "РадіоБенд Олександра Фокіна" звільнило приміщення площею 306,00 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5В, на другому поверсі триповерхової адміністративної будівлі Будинку звукозапису, що підтверджується актом державного виконавця від 30.10.2020 р. Того ж дня (30.10.2020 р.) вказане приміщення відповідач передав ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" за актом приймання-передавання (повернення) від 30.10.2020 р., підписаним обома сторонами.
Отже, факт переходу до позивача прав та обов'язків орендодавця за договором оренди був вже встановлений рішенням у справі № 910/1296/19, яке було реально виконане.
Таким чином доводи відповідача про те, що право власності на об'єкт оренди було зареєстроване за ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" тільки 30.05.2019 р., а тому до цього часу позивач не мав відповідних прав орендодавця, є безпідставними.
Крім того, суд враховує наступні обставини, встановлені у справі № 910/1296/19, які не підлягають повторному доведенню в силу ст. 75 ГПК України.
На момент укладення договору оренди власником орендованого майна виступав РВ ФДМ України у м. Києві, а балансоутримувачем - Національна радіокомпанія України.
Наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України № 201 від 25.08.2015 "Про реорганізацію Національної радіокомпанії України" була припинена діяльність Національної радіокомпанії України шляхом приєднання до Національної телекомпанії України, яка стала правонаступником та наступним балансоутримувачем об'єкта оренди. Передання прав та обов'язків вказаній особі підтверджується передавальним актом балансових рахунків, матеріальних цінностей, активів та зобов'язань Національної радіокомпанії України до Національної телекомпанії України, затвердженим наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України № 29 від 15.01.2016.
Отже, права щодо орендованого майна перейшли від Національної радіокомпанії України до Національної телекомпанії України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" з метою задоволення інформаційних потреб суспільства, залучення громадян до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань, забезпечення національного діалогу, сприяння формуванню громадянського суспільства створюється Суспільне телебачення і радіомовлення України. Суспільне телебачення і радіомовлення України утворюється у формі акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України", 100 відсотків акцій якого належить державі.
Абзацами 4, 5 п. 2-1 Прикінцевих положень Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" встановлено, що внесення нерухомого майна до статутного капіталу НСТУ може здійснюватися на підставі обліку майна без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно. Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу НСТУ, здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна, внесеного до статутного капіталу НСТУ. Передавальний акт та/або акт оцінки майна є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу НСТУ.
Згідно з п. 1 Статуту ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 28.12.2016, НСТУ:
- є публічним акціонерними товариством 100% акцій якого належать державі, засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України його діяльність регулюється Законом України "Про акціонерні товариства" з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України".
- є юридичною особою, що утворена шляхом перетворення Національної телекомпанії України відповідно до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України", постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 693 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (Офіційний вісник України, 2014 р., N 98, ст. 2849) та від 05.08.2015 № 567 "Деякі питання утворення публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 64, ст. 2134);
- телерадіокомпанія є правонаступником майна, прав та обов'язків Національної телекомпанії України, що припинила свою діяльність.
Відповідно до п. 24 Статуту НСТУ має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу.
Наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення № 3 від 17.01.2017 був затверджений зведений передавальний акт необоротних активів та зобов'язань Національної телекомпанії (об'єднаної) до позивача, а відтак, саме з цієї дати (17.01.2017 р.) об'єкт оренди є внесеним до статутного капіталу ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України".
Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що 30.05.2019 право власності на головний корпус будинку РДРЗ (літ. В) загальною площею 6 485,4 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5-а було зареєстроване за позивачем.
Отже, саме з 17.01.2017 р. (моменту внесення майна до статутного капіталу позивача) АТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" набуло права власності на об'єкт оренди. А 30.05.2019 р. позивачем було лише зареєстроване право власності на об'єкт оренди у встановленому законодавством порядку.
Водночас, судом встановлено, що відповідач після закінчення строку договору орендоване майно власнику не повернув та до 30.10.2020 продовжував ним користуватись.
Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. А згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України - якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
У розумінні загальних та спеціальних норм права санкція (неустойка), яка передбачена ст. 785 ЦК України, є мірою відповідальності, визначеною законодавцем за неправомірне користування майном після припинення договору. Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією в розумінні ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України.
Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України обов'язковим є врахування обставин невиконання орендарем зобов'язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки, як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 по справі № 904/3315/18
Отже, зважаючи на те, що майно відповідачем було повернуте орендодавцю лише 30.10.2020 р. під час примусового виконання судового рішення, тобто майже через 4 роки після припинення дії договору оренди - 31.01.2016 р., при цьому відповідачем не надано належних та вірогідних доказів відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання зі своєчасного повернення об'єкту оренди, то у відповідача існує обов'язок сплатити позивачу неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за заявлений позивачем період - з червня 2018 по травень 2019.
Перевіряючи розрахунок позивача, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Законодавство у сфері орендних правовідносин пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом повернення об'єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі орендованого майна; зобов'язання орендаря сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном, яке виникло з договору оренди, не припиняється зі спливом строку дії договору оренди, оскільки таке припинення пов'язане не із закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди. За таких обставин, орендна плата може нараховуватися орендодавцем і після закінчення строку дії договору оренди за фактичне користування майном. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постановах від 14.11.2018 по справі № 924/195/16 та від 11.05.2018 по справі № 926/2119/17.
Також згідно з п. 3.11 договору, у разі розірвання договору оренди, орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
У п. п. 3.1, 3.2, 3.3 договору оренди сторони домовились, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 і становить без податку на додану вартість за базовий місяць оренди - липень 2012 року - 31 019,91 грн. Орендна плата за перший базовий місяць січень 2013 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень 2013 року. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Згідно з п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50 % та 50 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Враховуючи те, що НСТУ є наймодавцем (власником) майна з 17.01.2017 і відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу за користування майном 100 % вартості орендної плати, визначеної умовами договору оренди № 6371 від 31.01.2013 р., то за період з червня 2018 по травень 2019 відповідач мав сплатити позивачу 993 781,62 грн. орендної плати, подвійний розмір від якої становить - 1 987 563,24 грн. (993 781,62 грн. * 2).
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України позивачем заявлені обґрунтовано і їх розрахунок здійснено правильно, відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Державний академічний оркестр "РадіоБенд Олександра Фокіна" (вул. Л. Первомайського, 5-а, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 33403283) на користь Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (вул. Ю. Іллєнка, 42, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 23152907) 1 987 563,24 грн. - неустойки та судовий збір у розмірі 29 813,45 грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 15.07.2021
Суддя М.О. Лиськов