ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.07.2021Справа № 910/11008/21
Суддя Усатенко І.В., розглянувши
позовну заяву Фізичної особи-підприємця Скрипника Олександра Вікторовича
до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)
про відшкодування шкоди
Фізична особа - підприємець Скрипник Олександр Вікторович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про відшкодування шкоди, заподіяної особі внаслідок незаконно прийнятого рішення, дій чи бездіяльності державного органу.
Приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною першою статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 7 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 року становить 2270,00 грн.
Позивачем не вказано ціну позову, однак, при додаванні сум заявлених в резолютивній частині позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути 104547,94 грн. Таким чином, за подання позовної заяви з вимогою майнового характеру на суму 104547,94 грн позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Позивачем до позовних матеріалів долучено квитанцію № 2241-5151-1218-0248 від 19.02.2021 на суму 1000,00 грн з наступними реквізитами: Отримувач - ГУК у Кіров. Обл/ м. Кропивн/22030101; код отримувача - 37918230, кредит рахунок UA278999980313111206083011559.
Натомість судовий збір з позовних заяв, що подаються до Господарського суду міста Києва, сплачується на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA918999980313191206083026001; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа).
Отже квитанція № 2241-5151-1218-0248 від 19.02.2021 на суму 1000,00 грн не є доказом сплати судового збору за розгляд позовної заяви Господарським судом міста Києва.
З огляду на вищезазначене, позивачем не сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Позивач не надав доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку за розгляд справи Господарським судом міста Києва.
Відповідно до п. 2, 3, 8, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем не дотримані вимоги статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема п. 2 ч. 3 ст. 162 в частині зазначення поштового індексу позивача та відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; п. 3 ч. 3 ст. 162 оскільки, в позовній заяві не зазначено загальну ціну позову та не наведено обґрунтований розрахунок суми заявленої до стягнення; п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо зазначення інформації з приводу особи у якої перебувають оригінали доказів, поданих до позовної заяви.
Також стаття 164 ГПК України встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та ч. 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Разом з цим, як вбачається з додатків до позову в якості "доказів" заявником до позову додано ксерокопії документів - які не є ані оригіналами документів, ані засвідченими у встановленому законом порядку копіями документів (відмітка про засвідчення копії, яка передбачена п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, на копіях не містить напису "з оригіналом згідно", посадового становища, прізвища та ініціалів особи, що засвідчувала копії).
Положеннями ч. 1 ст. 172 ГПК України унормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
За змістом п.61 Правил надання поштового зв'язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами учасникам справи є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи.
Отже, належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу є касовий чек, який видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку та опис вкладення.
Позивачем долучено до позовних матеріалів не засвідчену копію опису вкладення, накладної та фіскального чеку, в яких зазначено про направлення копії позовної заяви з доданими документами відповідачу за адресою: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14. Натомість, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження відповідача є: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, 14.
Отже, позивачем не подано суду доказів, які підтверджують направлення відповідачу за його місцезнаходженням копії позовної заяви і всіх доданих до неї документів, що подані до Господарського суду міста Києва.
Суд також звертаю увагу позивача щодо недотримання приписів ст. 50 ГПК України, оскільки позовна заява не містить клопотання з обґрунтуванням щодо підстав залучення третьої особи із визначенням учасника справи, на боці якого ця особа підлягає залученню.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як встановлено судом, позовна заява не містить жодних доказів, які підтверджують завдання позивачу, внаслідок неправомірних дій відповідачів, моральної та майнової шкоди у визначеному в позовній заяві розмірі.
При цьому, суд звертає увагу на положення ст. 73 ГПК України, якою визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись п. 2, 3, 8 ч. 3 ст. 162, 164 ч. 1 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви:
- докази сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн за розгляд справи Господарським судом міста Києва;
- шляхом надання до суду інформації щодо індексу позивача та відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- шляхом подання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви у письмовому вигляді;
- шляхом подання до суду обґрунтованого розрахунку суми, заявленої до стягнення та зазначення ціни позову;
- шляхом подання суду документів, долучених до позовної заяви, (доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги) в оригіналах або в належним чином засвідченій копіях;
- письмових доказів, які підтверджують завдання позивачу моральної та майнової шкоди у визначеному в позовній заяві розмірі;
- шляхом подання суду доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами за адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Документи (пояснення, інформація, тощо), подані в зв'язку з усуненням недоліків позовної заяви, направити відповідачу, докази чого надати суду.
4. Попередити позивача, що відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Усатенко