ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.07.2021Справа № 910/2743/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуб.О.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросем»
до CARDIFF COMMODITIES SA
про стягнення 162 910, 66 доларів США
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 12.07.2021.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до відповідача про стягнення 149 020, 33 доларів США.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 07.09.2020.
Крім того, вищезазначеною ухвалою, так як відповідач не є резидентом Держави Україна, зобов'язано позивача надати суду 4 (чотири) екземпляри нотаріально засвідченого перекладу німецькою мовою ухвали суду про відкриття провадження у справі, позовної заяви та прохання про вручення судових та позасудових документів.
06.03.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросем» надійшли документи на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 провадження у справі зупинено.
12.05.2020 до Господарського суду міста Києва від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшло повідомлення по справі.
10.07.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросем» надійшло повідомлення по справі.
Крім того, 01.09.2020 до Господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросем» надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду від 07.09.2020 було поновлено провадження у справі.
У судовому засіданні 07.09.2020 уповноважений представник позивача надав пояснення на рахунок поданої позовної заяви.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 було відкладено розгляд справи на 09.11.2020.
09.11.2020 Ухвалою Господарського суду було поновлено провадження у справі.
У судовому засіданні 09.11.2020 уповноважений представник позивача надав усні пояснення на рахунок позовної заяви та підтримав позовні вимоги у повному обсязі, на рахунок закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті не заперечував.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.02.2021.
16.02.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросем» надійшла заява про виправлення арифметичної помилки та уточнення позовних вимог.
Судове засідання 22.02.2021 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Алєєвої І.В. на лікарняному з 09.02.2021 по 26.02.2021.
Ухвалою Господасрського суду від 03.03.2021 перепризначено розгляд справи на 21.06.2021.
27.04.2021 від Kanton Zug надійшла відповідь на прохання Господарського суду міста Києва про вручення судових документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 було виправлено допущену технічну помилку щодо дати судового засідання на 12.07.2021.
18.05.2021 Господарський суд міста Києва звернувся з проханням до уповноваженого органу Obergericht des Kantons Zug з проханням про вручення ухвали Господарського суду міста Києва від 18.05.2021.
Нормами статті 367 ГПК України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Оскільки між Україною та Швейцарською Конфедерацією відсутні двосторонні договори про правову допомогу, як то вбачається з офіційного джерела Міністерства юстиції України в мережі Інтернет, суд вважає за необхідне керуватися положеннями Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, вчиненої 15.11.1965 та ратифікованої 01.12.2001 (далі - Конвенція) та до якої приєдналися вказані держави.
Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном (стаття 1 Конвенції).
Порядок опрацювання доручень про вручення документів, отримання доказів, вчинення інших процесуальних дій, а також клопотань про визнання і виконання судових рішень на виконання чинних міжнародних договорів України з питань надання правової допомоги в цивільних справах визначається Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 № 1092/5/54 (далі - Інструкція).
У разі, якщо правова допомога запитується або надається на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, застосовуються відповідні положення цієї Інструкції з урахуванням викладеного в пунктах 6.2-6.14 цієї Інструкції.
Пунктом 6.2. Інструкції передбачено, що доручення про вручення документів за кордоном на підставі Конвенції про вручення складається судом чи іншим заінтересованим компетентним органом України у формі прохання, яка установлена Конвенцією про вручення, згідно з додатком 10 до цієї Інструкції. Заповненню підлягають дві частини формуляра - "Прохання" і "Короткий виклад документа" - з урахуванням такого: 6.2.1. При заповненні частини "Прохання" необхідно обов'язково закреслювати будь-які пункти від "a" до "c", які не підлягають урахуванню під час виконання доручення. 6.2.2. Частина "Короткий виклад документа" призначена для вручення отримувачу разом з пакетом документів і має містити якомога детальнішу інформацію, у тому числі стосовно запитуючого органу і сторін у справі, уключаючи наявні контактні телефони.
Заповнений формуляр доручення і документи, що підлягають врученню, надсилаються у двох примірниках (пункт 6.5. Інструкції).
Згідно статті 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.
Водночас, відповідно статті 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно.
Відповідно положенням пункту 6.6. Інструкції у разі, якщо документ підлягає врученню в іноземній державі відповідно до частини першої статті 5 Конвенції про вручення, він має бути складений або перекладений на офіційну мову або одну з офіційних мов запитуваної держави.
Суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму (пункт 6.7. Інструкції).
При цьому, кожна Договірна Держава може здійснювати вручення судових документів особам, які перебувають за кордоном, без застосування будь-якого примусу безпосередньо за допомогою своїх дипломатичних або консульських агентів. Будь-яка Держава може заявити, що вона заперечує проти такого вручення на її території, крім випадків, коли документ підлягає врученню громадянину Держави походження цих документів (стаття 8 Конвенції).
З анкети Швейцарської Конфедерації, розміщеної на офіційній сторінці Гаазької конференції з міжнародного приватного права в мережі Інтернет (https://www.hcch.net), зазначено, що уповноваженим органом є - Obergericht des Kantons Zug (6301, Zug, Kirchenstrasse 6,). При цьому, відповідно до статті 5 Конвенції, Швейцарська конфедерація вимагає, щоб документи були складені або перекладені німецькою, французькою чи італійською мовою або супроводжується перекладом на одну з цих мов, залежно від частини Швейцарії, в якій повинен бути поданий документ.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-
10.10.2018 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОСЕМ» (далі - Позивач/Продавець) та Cardiff Commodities SA (далі - Відповідач/Покупець) було укладено Контракт №FC-101018RL-1 (далі - Контракт 1), відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити Покупцеві товар у кількості 4500 метричних тон (допустиме відхилення +/- 3% за вибором Продавця), за ціною 166,56 дол. СІНА, загальною вартістю 749 520,00 дол. США, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити вартість прийнятого Товару на умовах, визначених цим Контрактом. (п. 1.1 - 3.2 Контракту 1).
В розділі 2 Контракту 1 сторонами визначено, що товаром є кукурудза 3-го класу, походження Україна, рік врожаю - 2018, упаковка - насипом.
У відповідності до Додаткової угоди від 30.01.2019, яка є невід'ємною частиною Контракту 1, сторонами погоджено строки поставки: з 01.02.2019 до 15.02.2019.
Як зазначає позивач, він належним чином виконав свої зобов'язання з поставки товару, оскільки відвантажив у залізничні вагони для Відповідача, кукурудзу в загальній кількості 4 464,65 метричних тон (що з врахуванням допустимого відхилення +/- 3% - 135 т., повністю відповідає умовам Контракту 1), що підтверджується залізничними накладними, які містяться в матеріалах справи.
Після відвантаження залізничних вагонів, позивач, відповідно до п.8.1.1. Контракту 1, разом із іншими товаросупровідними документами, направив на електронну адресу Покупця інвойси, як рахунки-фактури для оплати кожної відвантаженої партії товару, а саме: - Інвойс №34-Р від 18.01.2019 на суму 158 831,62 дол. США; - Інвойс №35-Р від 23.01.2019 на суму 90 250,54 дол. США; - Інвойс №36-Р від 24.01.2019 на суму 91 508,06 дол. США; - Інвойс №37-Р від 28.01.2019 на суму 220 781,94 дол. США; - Інвойс №38-Р від 31.01.2019 на суму 115 209,55 дол. США; -Інвойс №39-Р від 14.02.2019 на суму 67 040,40 дол. США; на загальну суму 743 622,11 дол. США.
В подальшому відповідач, по отриманих інвойсах, відповідно до п.8.1.1 Контракту 1, здійснило часткову оплату в розмірі 90% вартості кожної партії Товару, а саме: 28.01.2019 - 142 948,45 дол. США;31.01.2019-81 225,48 дол. США; 04.02.2019- 82 357,26 дол. США; 06.02.2019- 198 712,74 дол. США; 11.02.2019 - 103 688,60 дол. США; 25.02.2019 - 60 336,36 дол. США, що в сумі становить 669 268,89 доларів США.
Відповідно до п. 8.1.2. Контракту 1 остаточний розрахунок здійснюється з урахуванням кількості Товару, фактично прийнятого в місці призначення чи в місці поставки, після надання завершальних документів (оригіналів або копій).
Після поставки всього товару та його фактичного прийняття Відповідачем, Позивач на виконання п. 8.1.2. Контракту 1 , надав Відповідачу наступні документи, які були підставою для оплати решти 10% вартості товару: інвойс №40-Т від 26.02.2019 на суму 742 282,97 дол. США; лист експедитора TOB «СМТ ЮЖНИЙ ЛТД» Вих. №смт001/142-19 від 22.01.2019 р., яким він підтверджує наявність документів ТОВ «АГРОСЕМ» для митного оформлення кукурудзи 3-го класу в кількості 4635,00 т по контракту № FC-101018RL-1 від 10.10.2018; реєстр вивантажених вагонів від 26.02.2019 року (PDF формат) завірений підписом та печаткою; копії митних декларацій Вн. №4588, Вн. 3598, Вн. 5781, Вн. 6565.
Однак, зобов'язання з оплати решти 10% вартості кожної партії Товару, Відповідачем залишено без виконання.
Покупцем на станції призначення було прийнято Товару на 8,1 т. менше, ніж завантажено Продавцем на станції відправлення, згідно залізничних накладних, що зумовлено природними втратами Товару при транспортуванні залізничними вагонами насипом, та при розвантаженні і завантаженні в порту.
Відповідно до реєстру вивантажених вагонів від 26.02.2019 року, вага отриманого Товару становить 4 456,55 метричних тон (що з врахуванням допустимого відхилення +/- 3% - 135 т., повністю відповідає умовам Контракту 1).
Так, ціна 1 метричної тони - 166,56 дол. США, загальна вартість поставленого Товару по Контракту 1 становить 742 282,97 дол. США (Відповідачем було сплачено 669 268,89 доларів США)
Таким чином, вартість неоплаченої частини Товару становить 73 014,08 дол. США.
Вказана сума заборгованості Відповідача перед Позивачем згідно Контракту1, підтверджується і Актом звірки взаєморозрахунків станом за період з 01.01.2019 по 09.04.2019 між ТОВ «АГРОСЕМ» і CARDIFF COMMODITIES SA за договором № FC-101018RL-1 від 10.10.2018, відповідно до якого заборгованість перед ТОВ «АГРОСЕМ» є в сумі 73 014,08 дол. США.
Крім того, 24.01.2019 р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОСЕМ» (далі - Позивач/Продавець) та Cardiff Commodities SA (далі - Відповідач/Покупець) було укладено Контракт №FC-012419IC (далі - Контракт 2), відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити Покупцеві товар у кількості 1700 метричних тон (допустиме відхилення +/- 3% за вибором Продавця), за ціною 171,00 дол.США, загальною вартістю 290 700,00 дол. США, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатитивартість прийнятого Товару на умовах, визначених цим Контрактом.
В розділі 2 Контракту 2 сторонами визначено, що товаром є кукурудза 3-го класу, походження Україна, рік врожаю - 2018, упаковка - насипом.
Згідно Додаткової угоди від 27.02.2019, яка є невід'ємною частиною Контракту 2, сторонами погоджено строки поставки: з 01.02.2019 до 12.03.2019.
Як зазначає позивач, він належним чином виконав свої зобов'язання з поставки товару, оскільки відвантажив у залізничні вагони для Відповідача кукурудзу в кількості 1670,60 метричних тон (що з врахуванням допустимого відхилення +/- 3% - 51т., що повністю відповідає умовам Контракту 2), що підтверджується залізничними накладними наявними в матеріалах справи.
Після відвантаження залізничних вагонів, позивач, відповідно до п. 8.1.1. Контракту 2, разом із іншими товаросупровідними документами, направив на електрону адресу Покупця інвойси, як рахунки-фактури для оплати кожної відвантаженої партії товару, а саме: Інвойс №41-Р від 19.02.2019 на суму 170 764,02 дол. США; Інвойс №46-Р від 12.03.2019 на суму 114 908,58 дол. США; на загальну суму 285 672,60 дол. СІЛА.
Відповідач, по отриманих інвойсах, відповідно до п. 8.1.1. Контракту 2, здійснив часткову оплату в розмірі 162 225,82 дол. США, що становить 95% вартості партії Товару згідно інвойсу №41-Р від 19.02.2019, дана оплата відображена у Додатку 1 до Довідки №Д1-В37/30-38 від 23.01.2020р., виданої AT «Райффайзен Банк Аваль», про стан розрахунків з Відповідачем, яка міститься у матеріалах справи.
Згідно п. 8.1.2. Контракту 2 остаточний розрахунок здійснюється з урахуванням кількості Товару, фактично прийнятого в місці призначення чи в місці поставки, після надання завершальних документів (оригіналів або копій).
На виконання п. 8.1.2. Контракту 2 ТОВ «АГРОСЕМ», після поставки всього товару, було надано Cardiff Commodities SA наступні завершальні документи: лист експедитора TOB «СМТ ЮЖНИЙ ЛТД» Вих. №смт001/239-19 від 05.02.2019 р., яким він підтверджує наявність документів ТОВ «АГРОСЕМ» для митного оформлення кукурудзи 3-го класу в кількості 1751,00 т по контракту № FC-012419IC від 24.01.2019 р. з компанією CARDIFF COMMODITIES SA.; Реєстр прийнятих вагонів від 29.03.2019 (PDF формат) завірений підписом та печаткою; копії митних декларацій Вн. №6673, Вн. №3811, Вн.№4589.
Зобов'язання з оплати решти 5% вартості вказаної партії Товару та 100% партії товару згідно інвойсу №46-Р від 12.03.2019 відповідачем не виконано.
Покупцем на станції призначення було прийнято Товару на 2,3 т. менше, ніж завантажено Продавцем на станції відправлення, згідно залізничних накладних. Це зумовлено природними втратами Товару при транспортуванні залізничними вагонами насипом, та при розвантаженні і завантаженні в порту.
Відповідно до реєстру прийнятих вагонів від 29.03.2019 року, вага отриманого Товару становить 1 668,30 метричних тон (що з врахуванням допустимого відхилення +/- 3% - 51 т., повністю відповідає умовам Контракту 2).
Так, ціна 1 метричної тони - 171,00 дол. США, загальна вартість поставленого Товару по Контракту 2 становить 285 279,30 дол. США. Відповідачем було сплачено 162 225,82 дол. США.
Таким чином, вартість неоплаченої частини Товару становить 123 053,48 дол. США.
Оскільки Відповідач допустив часткове невиконання умов контрактів, ТОВ «АГРОСЕМ» у відповідності до Розділу 21 контракту №FC-101018RL-1 та контракту №FC-012419IC направило CARDIFF COMMODITIES SA «Уведомление о дефолте» Исх. №ОЛ-29.03.19/194 від 29.03.2019 з вимогою сплатити всю заборгованість перед ТОВ «АГРОСЕМ», що станом на 29 березня 2019 року становила 196 067,56 дол. США:
1.73 014,08 доларів США - по Контракту №FC-101018RL-1 від 10.10.2018 р.
2.123 053,48 доларів США - по Контракту №FC-012419IC від 24.01.2019р.
Після повідомлення про дефолт, Відповідачем здійснено дії, спрямовані на часткову оплату товару, зокрема 29.03.2019р. укладено тристоронню угоду між ТОВ «АГРОСЕМ», Cardiff Commodities SA та компанією HTU SA (Швейцарія), відповідно до якої HTU SA зобов'язалося здійснити прямий платіж на рахунок ТОВ «АГРОСЕМ» у розмірі 33 156,90 доларів СІЛА, в якості погашення заборгованості, що існує у Cardiff Commodities SA перед ТОВ «АГРОСЕМ» за Товар за Контрактом №FC-012419IC від 24.01.2019р.
Згідно п. 4 цієї угоди, з моменту здійснення платежу HTU SA на рахунок ТОВ «АГРОСЕМ», вимога ТОВ «АГРОСЕМ» до Cardiff Commodities SA за контрактом №FC-012419IC про оплату 33 156,90 доларів США за Товар.
12.04.2019 HTU SA виконало умови тристоронньої угоди та сплатило на користь ТОВ «АГРОСЕМ» 33 156,90 дол. США.
Залишок вартості поставленого товару у розмірі 89 896,58 доларів США Cardiff Commodities SA сплачено не було.
Вказана сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, згідно Контракту 2, підтверджується і Актом звірки взаєморозрахунків, станом за період з 01.01.2019 по 17.04.2019 між ТОВ «АГРОСЕМ» і CARDIFF COMMODITIES SA, за договором №FC-012419IC від 24.01.2019р., відповідно до якого Cardiff Commodities підтвердив заборгованість перед ТОВ «АГРОСЕМ» в сумі 89 896,58 дол. США.
Як зазначає позивач, з моменту підписання Актів звірки взаєморозрахунків і до моменту подачі даної позовної заяви, інших оплат від Відповідача не надходило. Стан розрахунків за обома контрактами, відображено у Додатку 1 до Довідки №Д1-В37/30-38 від 23.01.2020, виданої АТ «Райффайзен Банк Аваль», про стан розрахунків з Відповідачем.
Таким чином, станом на момент подання даної позовної заяви, загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем, становить 162 910, 66 дол. США, що складається з:
- суми заборгованості по Контракту №FC-101018RL-1 від 10.10.2018 (Контракт 1) в розмірі: 73 014,08 дол. США;
- суми заборгованості по Контракту №FC-012419IC від 24.01.2019р. (Контракт 2) в розмірі: 89 896,58 дол. США;
Оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до статті 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни У країни та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 367 ГПК України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно, зокрема, вручити документи на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Оскільки відповідачем у справі є нерезидент Cardiff Commodities SA (Швейцарія), то до правовідносин по повідомленню іноземної сторони про розгляд справи, у якій вона виступає відповідачем (врученню судового доручення) необхідно застосовувати положення Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р. (надалі - Конвенція).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини. Вибір права щодо окремих частин правочину повинен бути явно вираженим (ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.5 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладених між сторонами Договорів, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не
Відповідачем під час розгляду судом справи не було надано заперечень щодо позовної заяви зокрема, відзиву на позовну заяву відповідач до суду не подав.
Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували решту оплати за поставлений товар не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу у розмірі 162 910, 66 доларів США є обґрунтованою та підлягає задоволенню у вказаній сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Наявність та розмір заборгованості CARDIFF COMMODITIES SA за Контрактом 1 та Контрактом 2 підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача у розмірі 162 910, 66 доларів США є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з CARDIFF COMMODITIES SA (КАРДІФ КОММОДІТІЗ СА) (місцезнаходження: Банхофштрасе 21, 6300, м. Цуг, Швейцарська Конфедерація (Bahnhofstrasse 21, 6300 Zug, Switzerland) ідентифікаційний номер: СН-170.4.014.323-9/а (Swiss Federal Identification Number: СН-170.4.014.323-9/а) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОСЕМ» (Україна, 04073, місто Київ, ПРОСПЕКТ СТЕПАНА БАНДЕРИ, будинок 9В; ідентифікаційний код: 30967207) заборгованість у розмірі 162 910 (сто шістдесят дві тисячі дев'ятсот десять) доларів США 66 центів та судовий збір у розмірі 60 618 (шістдесят тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 05 коп.
3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 15.07.2021.
Суддя І.В. Алєєва