ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.06.2021Справа № 910/10857/20
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі:
1) Кабінету Міністрів України
2) Міністерства оборони України
до 1) Державного підприємства "Управління капітального будівництва та інвестицій"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Новатех"
третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Київське квартирно - експлуатаційне управління
про визнання недійсним договору
Представники учасників справи:
від прокуратури:Тракало Р.І.;
від позивача-1:Мусійчук Ю.С.;
від позивача-2: Тужиков М.А.;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: Аракелян Р.Ф.;
від третьої особи: не з'явився.
Заступник військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (позивач - 1), Міністерства оборони України (позивач - 2) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Управління капітального будівництва та інвестицій" (відповідач - 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Новатех" (відповідач - 2) про визнання недійсним договору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між відповідачем - 1 та відповідачем - 2 укладено Генеральний договір про пайову участь в будівництві №11/06 від 11.07.2006 та Додатковий договір №11/06/4 до Генерального Договору №11/06 від 11.07.2006 про пайову (дольову) участь у будівництві від 11.07.2006. У зв'язку з тим, що відповідач - 1 та відповідач - 2 не мали права укладати Додатковий договір №11/06/4 від 11.07.2006, позивач просить визнати недійсним з моменту укладання Додатковий договір №11/06/4 до Генерального Договору №11/06 від 11.07.2006 про пайову (дольову) участь у будівництві від 11.07.2006.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 910/10857/20 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
17.08.2020 до суду представником прокуратури подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 відкрито провадження у справі № 910/10857/20, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.10.2020.
06.10.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача - 2 надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Київське квартирно - експлуатаційне управління.
15.10.2020 до Господарського суду міста Києва від прокуратури та відповідача - 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Київське квартирно - експлуатаційне управління та відкладено підготовче засідання на 12.11.2020.
02.11.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача - 1 надійшли письмові пояснення. Позивач-1 зазначає, що Державне підприємство "Управління капітального будівництва та інвестицій" не мало повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності, фактично вилучивши її з постійного користування Міністерства оборони України.
11.11.2020 до Господарського суду міста Києва від прокуратури надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
У судовому засіданні 12.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 17.12.2020.
16.11.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача - 2 надійшов відзив. У поданому відзиві відповідач-2 зазначив, що відповідачі уклали Генеральний договір, Додатковий договір та Додаткову угоду у відповідності до чинного законодавства, тому підстави для визнання їх недійсними відсутні.
02.12.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача - 2 надійшла заява про застосування строків позовної давності.
17.12.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача - 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
17.12.2020 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли заперечення щодо застосування строків позовної давності.
У судовому засіданні 17.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28.01.2021.
18.12.2020 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких Київське квартирно - експлуатаційне управління просило позов задовольнити у повному обсязі.
22.01.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшла заява про застосування строків позовної давності та клопотання про витребування у Міністерства оборони України доказів, які засвідчують державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України наказу Міністерства оборони України № 772 "Про деякі питання організації будівництва житла" від 28.12.2005.
26.01.2021 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 28.01.2021 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-1 про витребування доказів у зв'язку з його необґрунтованістю.
У судовому засіданні 28.01.2021 розгляд справи відкладено на 25.02.2021.
15.02.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача-2 надійшли документи по справі.
24.02.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 25.02.2021 розгляд справи відкладено на 18.03.2021.
15.02.2021 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли додаткові письмові пояснення.
15.03.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли додаткові письмові пояснення.
16.03.2021 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 18.03.2021 розгляд справи відкладено на 22.04.2021.
19.03.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
31.03.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли додаткові письмові пояснення щодо застосування строків позовної давності.
22.04.2021 розгляд справи відкладено на 27.05.2021.
21.05.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача-2 надійшли пояснення по справі.
27.05.2021 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 27.05.2021 розгляд справи відкладено на 08.06.2021.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Аналогічна за змістом правова норма закріплена у статті 53 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень.
Зі змісту вищенаведених законодавчих положень вбачається, що Прокурор вправі звертатися до суду з позовом в інтересах держави в особі органу державної влади виключно у випадку, якщо такий орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів держави самостійно.
Суд звертає увагу на те, що встановлення наявності чи відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі певного органу державної влади віднесено законодавцем до виключної компетенції суду, який в кожному конкретному випадку досліджує та встановлює відповідні обставини.
Суд звертає увагу на те, що нездійснення захисту має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
У той же час, у матеріалах справи відсутні належні докази, які свідчать про неналежне виконання Кабінетом Міністрів України повноважень щодо захисту державних інтересів у спірних правовідносинах.
Враховуючи те, що Прокурором в порушення приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" не було належними і допустимими доказами доведено факту нездійснення чи неналежного здійснення Кабінетом Міністрів України захисту державних інтересів у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про те, що наведений позов у частині вимог, пред'явлених в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, підписано особою, яка не мала права на його підписання.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кдексу України суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.
Слід також зазначити, що прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 587/430/16-ц та 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16, а також постановах Верховного Суду від 6 лютого 2019 року в справі № 927/246/18 і від 18 липня 2019 року в справі № 826/15794/17.
За таких обставин, позов Заступника військового прокурора Центрального регіону України в частині вимог, пред'явлених в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Заступника військового прокурора Центрального регіону України в частині вимог, пред'явлених в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 08.06.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст підписано 13.07.2021.
Суддя С. В. Стасюк