14.07.2021 м. Ужгород Справа № 907/772/20
Господарський суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Ушак І.Г.,
за участі секретаря судового засідання Лазар С.Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород (департамент)
до ОСОБА_1 , м. Ужгород
про стягнення заборгованості на суму 28463,24 грн., в т.ч. основного боргу - 26219,17 грн. та пені - 2244,07 грн.
Позивач звернувся до суду з даним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , посилаючись на невиконання останньою умов укладеного 19.05.2015 договору № 11 на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою суб'єкту господарювання комунальної власності територіальної громади м. Ужгород щодо сплати вартості користування зазначеним майном (орендна плата), у зв'язку з чим у відповідача станом на вересень 2019 утворилася заборгованість по оплаті орендних платежів на суму, що становить предмет спору в частині основного боргу.
Ухвалою суду від 19.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, сторонам встановлено строки для подачі заяв по суті справи: відповідачу - відзиву на позов, позивачу відповіді на відзив.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав, до суду повернута кореспонденція суду (ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.11.20р.) без вручення адресату із зазначенням установою зв'язку причини «за закінченням терміну зберігання», яка була надіслана за адресою відповідача зазначеною у позовних матеріалах: АДРЕСА_1 , та яка згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційною адресою.
Враховуючи наведене, з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, судом на підставі ст. 252 ГПК України ухвалою від 19.02.2021 призначено судове засідання у даній справі на 24.03.2021,
Ухвалою суду від 24.03.2021 за клопотанням позивача первісного відповідача у даній справі - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 - у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності замінено належним відповідачем - фізичною особою ОСОБА_1 , здійснено запит до виконавчого комітету Ужгородської міської ради та до Управління ДМС у Закарпатській області про надання відомостей про реєстрацію місця проживання (перебування), що містяться відповідно в реєстрі територіальної громади та Єдиному державному демографічному реєстрі, ОСОБА_1 .
Ухвалами суду від 28.04.2021 та від 02.06.2021 засідання суду відкладалося через неявку відповідача, останній раз - на 12.07.2021 з повідомленням відповідача шляхом надіслання зазначених ухвал суду на його адресу згідно даних повідомлених виконавчим комітетом Ужгородської міської ради та управлінням ДМС у Закарпатській області - 88000, м. Ужгород, вул. Руська, 58/9 - та шляхом офіційного оприлюднення оголошень у справі на офіційному веб сайті судової влади України в порядку ст. 122 ГПК України, з опублікуванням якого не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання, згідно наведеної норми процесуального закону особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Отже, суд констатує, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, однак відзиву на позовну заяву суду не надав, не надав також жодних заяв та клопотань суду, не прийняв участі сам та не забезпечив участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Департаментом як орендодавцем та ФОП ОСОБА_2 як орендарем 19.05.15 укладено договір №11 на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою суб'єкту господарювання комунальної власності територіальної громади м. Ужгорода (далі -договір), за умовами якого орендодавець передав право на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою - фігурний елемент мощення площею 57 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 - для розміщення відкритого літнього майданчика для здійснення підприємницької діяльності строком до 01.11.19 з дня передачі майна та підписання акту прийому - передачі конструктивного елементу благоустрою (п.п. 2.1.1, 6.1)
19.05.15 майно передано орендодавцем орендарю за договором, про що складено акт приймання-передачі.
За умовами договору орендар, у свою чергу, зобов'язався використовувати об'єкт оренди за призначенням та своєчасно, але не пізніше 15-го числа поточного місяця, сплачувати орендну плату (в сезонний період з 01 квітня до 01 листопада) у розмірі 2394 грн. у місяць, в тому числі ПДВ 399,00 грн. (п. 3.2), виходячи з розрахунку по 35 грн. за 1 кв. м (п. 8).
Сторони також погодили (п. 3.4), що ставка плати за користування конструктивними елементами благоустрою та розміри орендованої площі встановлюються сторонами при укладенні цього договору не можуть бути нижчими від розрахункових ставок та розмірів площі, визначених у пункті 3.2 цього договору. Розрахункові ставки орендної плати щорічно на кожен наступний рік визначається шляхом коригування розміру розрахункової ставки попереднього року на рівень інфляції за цей рік. У разі зміни розрахункових ставок та розмірів об'єкта користування, внесення плати орендарем здійснюється у розмірі нових ставок з дати набрання ними чинності і орендар зобов'язаний не пізніше 3-х днів з цієї дати підписати з орендодавцем зміни до цього договору. Відсутність або не підписання змін орендарем не звільняє його від внесення плати у розмірі і за ставками згідно з цим пунктом, у тому числі за зміненими, як це встановлено цим абзацом.
У подальшому у зв'язку із зміною розрахункових ставок орендної плати, орендодавцем було надіслано ФОП ОСОБА_2 додаткову угоду від 25.02.2019 до договору оренди від 19.05.2015 № 11, якою внесено зміни до п. 3.2, п. 3.3, п. 8 та відповідно до якої встановлено, що орендар щомісячно до 15 числа поточного місяця сплачує орендодавцеві плату за користування об'єктом у розмірі 6840,00 грн. з розрахунку по 100,00 грн. за 1 кв.м.
Крім того, договором (п.4.1) передбачено, що у разі протермінування платежів, передбачених у пункті 3.2 цього договору орендар сплачує на користь орендодавця пеню від суми протермінованого платежу за кожен день протермінування згідно з діючим на цей період законодавством, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України.
Матеріалами справи, зокрема, договором оренди, додатковою угодою , актом прийому-передачі об'єкту, розрахунком заборгованості встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором, передавши позивачу об'єкт оренди за актом приймання-передачі від 19.05.2015, натомість відповідач всупереч договірних зобов'язань не здійснював своєчасно та в повному розмірі орендної плати, в результаті чого за період з травня 2015 по вересень 2019 виникла його заборгованість перед позивачем на суму 26219,17 грн., що є предметом спірних відносин в частині основного боргу.
Наведене послугувало підставою звернення позивача до суду з вимогами, що становлять предмет даного спор.
Суд, вирішуючи дану справу, керується відповідними приписами цивільного та господарського права, які регулюють спірні правовідносини, виходячи з їх предмету та суб'єктного складу.
За змістом ст. 526 ЦКУ та ст. 193 ГКУ зобов'язання, господарське зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦКУ, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст.ст. 283, 286 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
За наведених фактичних обставин справи та на підставі зазначених приписів цивільного та господарського права суд констатує, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості на суму 26219,17 грн. є правомірними, оскільки доведені належними та допустимими доказами у справі та не спростовані відповідачем.
Щодо заявлених позовних вимог про стягнення пені, то суд констатує наступне. Приписами ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, якою згідно ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд, перевіривши правові підстави вимог позивача в частині пені, здійснивши перевірку правильності їх розрахунку, дійшов висновку про відмову у їх задоволенні, оскільки такі заявлені за період з лютого по липень 2020, тобто після спливу шести місяців від дня, коли мало бути виконано зобов'язання за договором.
З огляду на наведені приписи законодавства, приймаючи до уваги, що господарські зобов'язання повинні виконуватися суб'єктами господарювання, належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, що зобов'язання фізичної особи-підприємця, які виникли за договором укладеним ним як суб'єктом господарювання згідно приписів ст.ст. 51, 52, 598-609 ЦК України залишаються за ним як за фізичною особою та за наведених фактичних обставин справи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 суми 26219,17 грн. заборгованості по орендній платі є правомірними та підлягають задоволенню судом.
Судові витрати до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України належить відшкодувати позивачу за рахунок відповідача пропорційно до задоволеної суми позовних вимог.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73- 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити частково
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, 88000, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3, код ЄДРПОУ 36541721) суму 26219,17 грн. (двадцять шість тисяч двісті дев'ятнадцять грн. 17 коп.) та у відшкодування судових витрат суму 1936,28 грн. (одну тисячу дев'ятсот тридцять шість грн. 28 коп.).
2. В іншій частині позову - відмовити, поклавши судові витрати в цій частині на позивача.
Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ушак І.Г.