61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
14.07.2021 Справа № 905/894/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. за участю секретаря судового засідання Парахотіна Ю.А., розглянувши матеріали справи
за позовом: Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м. Маріуполь, Донецька область, в особі відокремленого підрозділу «Торецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Торецьк, Донецька область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства», м.Торецьк, Донецька область
про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водовідведення у розмірі 186593,96грн,
За участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Позивач, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», м. Маріуполь, Донецька область, в особі відокремленого підрозділу «Торецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Торецьк, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства», м.Торецьк, Донецька область, про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водовідведення у розмірі 186593,96грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором №125 на послуги з централізованого водовідведення від 20.02.2018 в частині повної оплати за надані послуги з водовідведення, внаслідок чого в період з 05.08.2019 по 30.11.2019 утворилась заборгованість у сумі 186593,96грн.
Виходячи з вимог ч.3 ст.12, ч.1 ст.247 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто судом як малозначну в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Висновок щодо визначення даної справи як малозначної зроблений судом з огляду на приписи п.1 ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких справи у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для цілей цього Кодексу визначені як малозначні.
Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 20.05.2021; судове засідання призначене на 15.06.2021 з подальшим оголошенням перерв до 01.07.2021 та 14.07.2021.
У судові засідання представники учасників справи не з'явились; про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Зважаючи на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст.42,46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.
Враховуючи ненадання відповідачем відзиву, згідно з положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
20.02.2018 між позивачем, Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу «Торецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (виробник), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» (споживач), укладений договір №125. Договір укладений з протоколом розбіжностей від 10.04.2018. Відповідно до умов договору виробник приймає та очищує стічні води споживача - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок діяльності споживача після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі стічні води з території споживача, споживач (відповідач) оплачує послуги з централізованого водовідведення виробникові на умовах договору (п.1.1 договору).
Відповідно до п.2.1 договору виробник надає послуги централізованого водовідведення (п.1.2 договору) протягом усього періоду дії договору в межах обсягів, передбачених п.3.4 договору.
Виробник приймає та очищує стічні води споживача в межах узгоджених розрахункових обсягів у межах гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин, в т.ч. об'ємів стічних вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій, і неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення споживача та/або виробника, як при загально сплавній, так і при роздільній системі водовідведення (п.2.2 договору).
Пунктом 2.4 договору в редакції додаткової угоди №1 від 21.12.2018 сторони погодили розрахунковий обсяг стічних вод.
Відповідно до п.2.7 договору кількість прийнятих в розрахунковому місяці виробником від споживача стічних вод оформляється двостороннім актом, завіреним підписами представників сторін та печаткою або штампом один раз на місяць не пізніше 24 числа поточного місяця. При необґрунтованій відмові споживача від підписання акта, виробник складає односторонній акт, один примірник якого разом із платіжними документами в 3-х денний строк направляється споживачу, як підстава для сплати.
За умовами п.п.4.1, 4.2, 4.3 договору надані виробником у відповідності з цим договором послуги централізованого водовідведення споживач оплачує відповідно з тарифами, встановленими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.08.2017 №1014 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 №1141». На момент підписання договору виробником тариф на послуги водовідведення становить 5,11грн за один м.куб. (без ПДВ). На загальну суму нараховується ПДВ 20%. У разі затвердження нових розмірів тарифів споживач оплачує послуги за цим договором з дня набрання ними чинності без додаткового узгодження.
Орієнтовна сума договору на дату його укладення становить 1018259,48грн, ПДВ 20% 263651,90грн, всього з ПДВ 1221911,38грн (п.4.4 договору в редакції додаткової угоди №1 від 21.12.2018).
Згідно з п.4.5 договору розрахунки за надані послуги за поточний місяць споживач здійснює за фактом самостійно на підставі підписаного сторонами акту платіжним дорученням, не пізніше ніж за 3 банківських дні після підписання акту.
Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31 грудня 2019 включно (п.10.1 договору з урахуванням змін внесених додатковою угодою №1 від 21.12.2018).
У виконання умов договору №125 від 20.02.2018 позивачем були надані послуги з централізованого водовідведення за період серпень-листопад 2019, що підтверджується складеними та підписаними сторонами актами за серпень №125/08 від 30.08.2019, за вересень №125/09 від 30.09.2019, за жовтень №125/10 від 31.10.2019 (підписані без розбіжностей та зауважень) та актом №125 від 30.11.2019 за листопад 2019 (підписаний зі сторони позивача, пояснень щодо причин непідписання суду не надано).
Позивачем виставлено відповідачу рахунки за надані послуги з водовідведення: №125/0819/1 від 31.08.2019 за період з 05.08.2019 по 31.08.2019 на суму 59553,98грн, №125/0919/1 від 30.09.2019 за період з 01.09.2019 по 30.09.2019 на суму 54341,78грн, №125/1019/1 від 31.10.2019 за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 на суму 53146,04грн, №125/1119/2 від 30.11.2019 за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 на суму 53311,61грн, всього на загальну суму 220353,41грн.
Вказані акти та рахунки отримані відповідачем, про що свідчать відмітки про отримання на супровідних листах №1224 від 02.09.2019, №1360 від 30.09.2019, №1507 від 31.10.2019.
Листом №2190 від 02.12.2019 відповідачу направлено акт №125 від 30.11.2019 у двох примірниках та рахунок №125/1119/2 від 30.11.2019 за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 на суму 53311,61грн для підписання та оплати, що підтверджується копією опису вкладення зі штампом Укрпошти від 03.12.2019. Другий примірник акту підписаний відповідачем позивачем не отримано, разом з цим заперечень щодо обсягу прийнятих позивачем стічних вод за актом №125 від 30.11.2019, а також щодо нарахованої плати за надані послуги, відповідачем не заявлено.
Позивач зазначає, що зобов'язання відповідача зі сплати за надані послуги з водовідведення виконані частково на суму 33759,45грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у рахунок погашення заборгованості Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу «Торецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» за невиконане грошове зобов'язання за послуги з транспортування питної води згідно договору №10 від 01.01.2018, на підтвердження чого позивачем надано акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.11.2019.
З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2020 між сторонами було підписано договір №1 про реструктуризацію заборгованості, відповідно до умов якого кредитор та боржник домовились про реструктуризацію кредиторської заборгованості за послуги з централізованого водовідведення та плати за скид стічних вод з перевищенням гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин, згідно з договором про надання послуг з централізованого водовідведення від 20.02.2018 №125, шляхом розстрочення на 24 календарних місяця без відстрочення її погашення (п.1. договору).
Сума заборгованості, що підлягає реструктуризації відповідно до п.1 договору, становить 233405,24грн, що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків, який в обов'язковому порядку додається до договору та є його невід'ємною частиною (п.3 договору).
Згідно з п.9 договору №1 від 25.05.2020 за повне або часткове нездійснення платежів згідно з графіком погашення заборгованості кредитор має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку у будь-який час. Кредитор має право примусового стягнення простроченої за графіком заборгованості без розірвання договору.
Будь-які зміни до договору вносяться шляхом укладення додаткової угоди до нього у письмовій формі, крім випадку розірвання договору кредитором в односторонньому порядку (п.15 договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 30.04.2022 (п.19 договору).
До договору про реструктуризацію заборгованості між сторонами було підписано графік погашення заборгованості.
У зв'язку з нездійсненням платежів Товариством з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» згідно з графіком погашення заборгованості, позивач звернувся до відповідача з листом №481 від 09.04.2021, в якому повідомив про те, що договір №1 від 25.05.2020 про реструктуризацію заборгованості вважається розірваним з 01.04.2021 та про стягнення в примусовому порядку заборгованості у розмірі 186593,96грн за послуги з централізованого водовідведення. Вказаний лист був отриманий відповідачем 13.04.2021. Відповідач проти обставин отримання листа не заперечив.
Враховуючи норми ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим, виходячи з того, що матеріали справи містять докази повідомлення однією зі сторін про розірвання договору в односторонньому порядку, суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін за договором №1 від 25.05.2020 про реструктуризацію заборгованості припинились.
Заборгованість у розмірі 186593,96грн за послуги з централізованого водовідведення відповідачем погашена не була. Наведені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Розглядаючи спір по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.
Пунктом 1 ч. ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Відповідно до приписів ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України).
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 27.06.2008 № 190.
Згідно положень ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Статтею 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» встановлено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності; індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання та/або водовідведення або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Укладений між сторонами договір №125 від 20.02.2018 є підставою для виникнення зобов'язань сторін, визначених його умовами.
Статтею 1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» передбачено, що водовідведення це діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод.
Розділом ІІІ Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 27.06.2008 №190, передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору. Рахунки за воду і за скидання стічних вод до мережі водовідведення виписуються виробником споживачам.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав господарські зобов'язання за договором №125 від 20.02.2018 з надання послуг з централізованого водовідведення за період серпень-листопад 2019 на загальну суму 220353,41грн; обсяг наданих послуг підтверджується актами за серпень №125/08 від 30.08.2019, за вересень №125/09 від 30.09.2019, за жовтень №125/10 від 31.10.2019 та актом №125 від 30.11.2019 за листопад; вартість послуг з водовідведення визначена із застосуванням тарифу, який встановлений у п.5.2 договорі та був чинним на момент виникнення спірних правовідносин. Під час розгляду справи жодних заперечень щодо обсягу наданих послуг та розрахунку їх вартості, тощо відповідачем до суду не надано.
Зобов'язання в частині оплати за послуги з централізованого водопостачання за договором №125 від 20.02.2018 у розмірі 33759,45грн є виконаними шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до підписаного між сторонами акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.11.2019 (грошове зобов'язання Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу «Торецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» зі сплати за послуги з транспортування питної води згідно договору №10 від 01.01.2018).
Між тим обставини справи свідчать, що відповідач не здійснив остаточного розрахунку за надані послуги з централізованого водовідведення за договором №125 від 20.02.2018 за період серпень-листопад 2019 на загальну суму 186593,96грн. Внаслідок наведеного у відповідача виникла заборгованість за договором №125 від 20.02.2018 у розмірі 186593,96грн.
Належних у розумінні ст.76 Господарського процесуального кодексу України доказів оплати заборгованості відповідач не надав. Наявність вказаної заборгованості як вбачається з підписаного сторонами акта звіряння розрахунків від 11.03.2020 станом на 01.03.2020 відповідачем визнається.
Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, надавши відповідну оцінку тим доказам, що впливають на розгляд справи по суті, виходячи з того, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що заперечення відповідачем проти позову не надані, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 186593,96грн, а отже і про їх задоволення.
За приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача. Інших судових витрат до розподілу за наслідком розгляду справи сторонами не заявлено.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» (85295, Донецька область, м. Торецьк, смт. Новгородське, вул.Квіткова, б.1, код ЄДРПОУ 31459617) на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (84547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська (колишня вул. К.Лібкнехта), б. 177А, код ЄДРПОУ 00191678) в особі відокремленого підрозділу «Торецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (85206, Донецька область, м. Торецьк, вул. Центральна, б.65, код ЄДРПОУ 35580843) заборгованість у сумі 186593,96грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2798,91грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 14.07.2021 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2021.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя К.І. Аксьонова