вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про розстрочення виконання рішення суду
15.07.2021м. Дніпро№ 904/3888/20
Суддя Євстигнеєва Н.М., розглянувши заяву: Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", м. Дніпро
про розстрочення виконання рішення суду
У справі:
за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до: Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", м. Дніпро
про стягнення 10 981 332,02 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Чернявська Е.О.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача (заявника): Дружина Т.Г., адвокат
У липні 2020 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" заборгованість у розмірі 10 981 332,02 грн., з яких: основний борг у розмірі 7 811 224,54 грн.; пеня у розмірі 1 626 792,98 грн.; 3 % річних у розмірі 528 101,00 грн.; інфляційні втрати у розмірі 1 015 213,50 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" про стягнення 10 981 332,02 грн. задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованість у розмірі 7 811 224 (сім мільйонів вісімсот одинадцять тисяч двісті двадцять чотири)грн 54 коп, пеня у розмірі 813 396 (вісімсот тринадцять тисяч триста дев'яносто шість)грн 49 коп, 3 % річних у розмірі 264 050 (двісті шістдесят чотири тисячі п'ятдесят)грн 50 коп, інфляційні втрати у розмірі 1 015 213 (один мільйон п'ятнадцять тисяч двісті тринадцять)грн 50коп, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 164 719 (сто шістдесят чотири тисячі сімсот дев'ятнадцять)грн 98 коп.
17.11.2020 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 видано наказ №904/3888/20.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 у справі № 904/3888/20 скасовано в частині відмови у задоволенні 3% річних у сумі 264 050, 50 грн та прийнято нове рішення у цій частині про стягнення 3% річних у повному обсязі у сумі 528 101, 00 грн.
Викладено абзац другий резолютивної частини рішення у наступній редакції:
"Стягнути з Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" (49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, буд.1, ідентифікаційний код 14308368) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) заборгованість у розмірі 7 811 224 (сім мільйонів вісімсот одинадцять тисяч двісті двадцять чотири) грн 54 коп, пеню у розмірі 813 396 (вісімсот тринадцять тисяч триста дев'яносто шість) грн 49 коп, 3 % річних у розмірі 528 101 (п'ятсот двадцять вісім тисяч сто одна) грн 00 коп, інфляційні втрати у розмірі 1 015 213 (один мільйон п'ятнадцять тисяч двісті тринадцять) грн 50 коп, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 164 719 (сто шістдесят чотири тисячі сімсот дев'ятнадцять) грн 98 коп."
В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 у справі № 904/3888/20 залишено без змін.
Стягнуто з Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 5 941 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок одна) грн 14 коп.
10.03.2021 на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2021 видано накази №904/3888/20.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.04.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №904/3888/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2021.
23 червня 2021 року від Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" до господарського суду надійшла заява, якою просить розстрочити виконання рішення суду по справі №904/3888/20 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" про стягнення 10 981 332,02 грн. і виконавчого збору у розмірі 1 033 265,55грн., а всього 11 365 921,06грн. строком на один рік за графіком: 947 160,09 грн. до 30 липня 2021 року; 947 160,09 грн. до 30 серпня 2021 року; 947 160,09 грн. до 30 вересня 2021 року; 947 160,09 грн. до 30 жовтня 2021 року; 947 160,09 грн. до 30 листопада 2021 року; 947 160,09 грн. до 30 грудня 2021 року; 947 160,09 грн. до 30 січня 2022 року; 947 160,09 грн. до 28 лютого 2022 року; 947 160,09 грн. до 30 березня 2022 року; 947 160,09 грн. до 30 квітня 2022 року; 947 160,09 грн. до 30 травня 2022 року; 947 160,09 грн. до 30 червня 2022 року.
В обґрунтування заяви заявник (відповідач) зазначає, що є підприємством аерокосмічної галузі; включене до переліку особливо важливих підприємств, які в будь-якому разі мають лишитися в державній власності (Постанова КМУ від 04 березня 2015 року № 83 зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 08.06.2016 № 398), та до Переліку підприємств оборонно-промислового комплексу, відтак, має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Наразі підприємство перебуває у вкрай важкому фінансовому стані і не має достатньої кількості обігових коштів для погашення боргу. Підприємство перебуває в довготривалій системній кризі, яка триває понад десяти років. У 2009 році Урядом було прийнято Державну програму розвитку підприємства, яка констатувала наявність кризи і передбачала виконання низки завдань щодо її подолання. Проте, внаслідок системного недофінансування жодне із завдань програми виконано не було. Особливої гостроти криза набула в першій половині 2014 року. Друга хвиля кризи почалася на початку 2020 року у зв'язку з припиненням в грудні 2019 року фінансування виробництва РН "Зеніт" для програми "Морський старт". Цей напрям виробництва забезпечував найбільший внесок в грошові надходження підприємства, але мав і найбільші політичні ризики, пов'язані з російським походженням замовника, а також з критичною залежністю від російських постачальників сировини, матеріалів і комплектуючих. Наразі відновлення проекту "Морський старт" остаточно стало неможливим. Припинення виробництва РН "Зеніт" позбавило підприємство замовлень на суму від 770 до 1160 мли. гривень (в поточних цінах) щороку з відповідним скороченням обсягів виробництва і реалізації, зменшенням валютної виручки.
Зупинення фінансування виробництва РН "Зеніт" призвело до накопичення боргів за енергоносії та ускладнення розрахунків по оплаті праці. Заборгованість із заробітної плати становить 157,0 млн. грн. з урахуванням платежів до бюджету та соціальних фондів 244,6 млн. грн. Підприємство було вимушене запровадити скорочений робочий тиждень та розглядає доцільність переходу в режим простою. Накопичуються також борги за енергоносії, з податкових зобов'язань, з виконання судових рішень тощо.
Наразі ДП "ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова" перебуває під загрозою незворотної втрати платоспроможності та, відповідно, можливості здійснювати господарську діяльність з виробництва ракетно-космічної техніки. В таких умовах примусове стягнення значних коштів з рахунків підприємства матиме непоправний характер та призведе не тільки до фактичного банкрутства підприємства без можливості відновлення сталої господарської діяльності, а і до масштабних негативних наслідків соціального характеру - з огляду на велику кількість працюючих, які втратять роботу.
З метою подолання кризової ситуації та вирішення проблемних питань на підприємстві розроблена та вже кілька років впроваджується низка заходів, серед яких збільшення обсягів виробництва в інтересах Міноборони - від 1,1 млрд. гривень в 2022 році і від 1,5 млрд. гривень в подальшому. На кінець січня 2021 року сукупний державний та гарантований державою борг України в гривні становив 2 558,22 млрд грн.
Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" є комерційним державним підприємством. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського віддання. Для здійснення господарської діяльності щодо виробництва готової продукції підприємству необхідно отримати у відповідних державних органах, ліцензії, дозволи, а також необхідно розробити та затвердити технологічну документацію.
На даний час підприємство спроможне виконувати лише поточні зобов'язання (які є першочерговими) для недопущення накопичення нових боргів, а не зобов'язань, які виникли за минулі роки, отож перебуває у тяжкому фінансовому стані. Разом з тим, із звітних документів вбачається тенденція виходу підприємства з рівня збитковості, що свідчить про можливість погашення податкових боргів у разі розстрочення їх оплати або частинами.
Одномоментне стягнення суми боргу понад 9 мільйонів гривень зумовить колапс - зупинку підприємства - флагмана аерокосмічної промисловості, призведе до його неплатоспроможності, а загалом - до банкрутства.
Позивач (стягувач) проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення заперечує та зазначає, що заявник не вказує абсолютно жодної підстави, яку можна оцінити як виняткову обставину неможливості виконання рішення суду строком в один рік. Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2021 прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд у судове засідання на 05.07.2021. З 05.07.2021 розгляд заяви відкладено на 15.07.2021.
Позивач (стягувач) у судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду заяви повідомлявся належним чином.
Відповідно до частини другої статті 331 Господарського процесуального кодексу України заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Розглянувши заяву Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" про розстрочення виконання судового рішення, дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з наступних підстав.
Заява відповідача (боржника) про розстрочення виконання рішення обґрунтована тим, що станом на сьогоднішній день підприємство знаходиться у важкому фінансовому становищі, одномоментне виконання рішення суду паралізує господарську діяльність підприємства.
В підтвердження скрутного фінансового становища відповідач надав до суду: Баланс (звіт про фінансовий стан) на 01.01.2021; звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2020 рік; Баланс (звіт про фінансовий стан) на 01.04.2021; звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 квартал 2021 року; примітки до річної фінансової звітності на 01.01.2021; звіт про власний капітал за 2020 рік; звіт про рух грошових коштів за 2020 рік; інформацію щодо виробничо-фінансової діяльності ДП "ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова" за 2016- 1 квартал 2021 роки від 08.06.2021; динаміка діяльності ДП "ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова" за 2016-1 квартал 2021 роки.
Відповідно до яких:
- в якості чистого фінансового результату за 2020 рік чистий прибуток (збиток) складає 672 235 тис.грн.;
- в якості чистого фінансового результату за перший квартал 2021 рік наявний чистий прибуток (збиток) 56 159 тис. грн.
Згідно із нормами ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
За приписами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язковою умовою надання розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які відповідач повинен довести відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Таким чином, підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, проте суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини на власний розсуд і визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Боржник зокрема посилається на те, що несвоєчасне погашення заборгованості перед стягувачем сталося внаслідок скрутного фінансового становища. Доказом існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність відповідача (боржника) (звіти про фінансові результати, тощо).
Як свідчить судова практика до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочення його виконання, належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
В рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Суд звертає увагу на те, що надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, пункт 74). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 року у справі "Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 17.09.2002 року у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00). Таким чином, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Боржником (відповідачем) надані достатні докази, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені в заяві обставини роблять неможливим своєчасне виконання рішення у даній справі. За таких обставин, розстрочення виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та погашення заборгованості перед стягувачем.
Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 "Чижів проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, дослідження та оцінювання не лише доводів боржника, а й заперечень кредитора.
При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2018 у справі № 904/9951/16.
Оцінивши доводи боржника, враховуючи його фінансовий стан, суд дійшов висновку, що надання розстрочення виконання рішення на дванадцять місяців не порушить принцип збалансованості інтересів сторін.
Розстрочення виконання рішення суду на дванадцять місяців, в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Надання розстрочки виконання рішення у справі, на думку суду, сприятиме належному виконанню заявником своїх наявних зобов'язань, можливості запланувати та здійснити відповідні витрати, а отже належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін.
Прийнявши до уваги обставини, які ускладнюють одночасне виконання судового рішення - фінансовий стан підприємства, види діяльності підприємства, суд дійшов висновку, що у даній справі розстрочення виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора.
Тобто, принцип "справедливої рівноваги" та "справедливого балансу" у розумінні статті 6 Конвенції при частковому задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду не буде порушено.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 06.09.2019 у справі № 905/1885/18.
Враховуючи вищевикладене, фінансовий стан сторін, наявність наміру відповідача здійснити добровільне погашення суми заборгованості, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача (боржника) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2020 року по справі № 904/3888/20, за наступним графіком:
- 861 054,63 грн. до 30 липня 2021 року;
- 861 054,63 грн. до 30 серпня 2021 року;
- 861 054,63 грн. до 30 вересня 2021 року;
- 861 054,63 грн. до 30 жовтня 2021 року;
- 861 054,63 грн. до 30 листопада 2021 року;
- 861 054,63 грн. до 30 грудня 2021 року;
- 861 054,63 грн. до 30 січня 2022 року;
- 861 054,63 грн. до 28 лютого 2022 року;
- 861 054,63 грн. до 30 березня 2022 року;
- 861 054,63 грн. до 30 квітня 2022 року;
- 861 054,63 грн. до 30 травня 2022 року;
- 861 054,58 грн. до 30 червня 2022 року.
Щодо розстрочення виконавчого збору у розмірі 1 033 265,55 грн., суд відмовляє в задоволенні цієї вимоги та зазначає, що нормами Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження" передбачено лише розстрочення сум зазначених у судовому рішенні, а не витрат виконавчого провадження та виконавчого збору.
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Заяву Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" про розстрочення виконання рішення суду- задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 по справі №904/3888/20 протягом дванадцяти місяців до 30 червня 2022 року за наступним графіком:
- 861 054,63 грн. до 30 липня 2021 року;
- 861 054,63 грн. до 30 серпня 2021 року;
- 861 054,63 грн. до 30 вересня 2021 року;
- 861 054,63 грн. до 30 жовтня 2021 року;
- 861 054,63 грн. до 30 листопада 2021 року;
- 861 054,63 грн. до 30 грудня 2021 року;
- 861 054,63 грн. до 30 січня 2022 року;
- 861 054,63 грн. до 28 лютого 2022 року;
- 861 054,63 грн. до 30 березня 2022 року;
- 861 054,63 грн. до 30 квітня 2022 року;
- 861 054,63 грн. до 30 травня 2022 року;
- 861 054,58 грн. до 30 червня 2022 року.
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 15.07.2021 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.М. Євстигнеєва