14.07.2021 м. Дніпро Справа № 912/394/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),
суддів: Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021 (повний текст складено 19.04.2021, суддя Кабакова В.Г.) у справі № 912/394/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар", бульвар Дружби Народів, 19, поверх 4, м. Київ, 01042
до відповідача Фермерського господарства "Міф", вул. В'ячеслава Чорновола, 21, кв. 10, м. Кропивницький, 25006
про стягнення 4 640 730,99 грн.,
1. Зміст і мотиви оскаржуваного рішення у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до відповідача Фермерського господарства "Міф" про стягнення штрафу, пені за договором поставки № 500005328 від 12.06.2020.
Підстави позову обґрунтовано тим, що 12.06.2020 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено договір поставки № 500005328 (далі - договір), згідно з яким постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити соняшник врожаю 2020 року українського походження (далі - товар) на умовах, викладених у цьому договорі. Відповідач не поставив позивачу товар у строк, встановлений у п. 3.1. договору, внаслідок чого відповідно до положень ст. 622 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 234 Господарського кодексу України, п. п. 7.2, 7.3, 7.5 договору у позивача виникло право стягнути з відповідача штрафні санкції, передбачені у п. п. 7.2, 7.3 договору, а також право вимагати виконання відповідачем його обов'язку щодо поставки товару.
Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позов зазначив, що договір поставки № 500005328 від 12.06.2020 між сторонами не укладався, заявив також клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021 у справі №912/394/21 клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено.
Призначено судову почеркознавчу експертизу у справі №912/394/21.
Проведення експертизи доручено Кропивницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; на вирішення експерта поставлено питання:
"Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на сторінці 3 договору поставки від 12.06.2020 року №500005328 у графі "Голова ФГ ( ОСОБА_1 )" ОСОБА_1 , чи іншою особою?" (а.с. 225 т. 2). Вільні зразки підпису ОСОБА_1 містяться в документах: договорі про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 29.07.2020; акті № ОУ-0000040 від 29.04.2020 здачі-прийняття робіт (надання послуг); тарифній угоді від 01.04.2020 до договору на перевезення вантажів автотранспортом №2 від 01.04.2020; договорі №2 про надання транспортних послуг від 01.04.2020; акті № ОУ-0000058 від 31.07.2020 здачі-прийняття робіт (надання послуг); видатковій накладній №474 від 25.05.2020; акті № ОУ-0000056 від 31.07.2020 здачі-прийняття робіт (надання послуг); видатковій накладній №З-0000015 від 18.08.2020; товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) №474 від 25.05.2020; видатковій накладній №35994 від 05.05.2020. Порівняльні умовно-вільні зразки підпису ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні. Експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 містять аркуші справи: т. 3 а.с. 4-11.
Попереджено судового експерта до початку проведення судової експертизи про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Зобов'язано Кропивницьке відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз направити суду оригінал висновку експертизи.
Витрати по проведенню експертизи покладено на Фермерське господарство "Міф".
Провадження у справі № 912/394/21 зупинено на період проведення судової експертизи.
Для проведення експертизи матеріали справи № 912/394/21 направлено Кропивницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, разом з даною ухвалою для виконання.
В обґрунтування ухвали суд, керуючись ст. 99 ГПК України, зазначив, що оскільки договір поставки є доказом у справі, порушенням умов якого обґрунтовано позовні вимоги, враховуючи заперечення відповідача про вчинення підпису на спірному договорі директором - ОСОБА_1 , враховуючи, що для встановлення або спростування факту справжності підпису необхідно мати спеціальні знання в даній галузі наук, - експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення фактичних обставин справи, і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Клопотання про призначення експертизи подано в межах строку для подання відзиву.
Нормами ГПК України не обмежено право на звернення з клопотанням про проведення експертизи при неможливості надати експертний висновок у строк, встановлений для подання доказів. Крім цього, визначення виду та обсягу експертного дослідження також є правом сторони, а незаперечення справжності відтиску печатки у договорі та те, що відповідач не ставить на вирішення експертизи питання, спрямовані на перевірку справжності такого відтиску, не спростовує можливості проведення почеркознавчої експертизи. Надання експерту вільних та експериментальних зразків підпису, без умовно-вільних, не є перешкодою для призначення експертизи.
2. Короткий і узагальнений зміст апеляційної скарги.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить:
- скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021 у справі №912/394/21;
- направити справу №912/394/21 для продовження розгляду до Господарського суду Кіровоградської області.
Доводи апеляційної скарги:
- Ухвала про призначення експертизи постановлена з порушенням ст. 99 ГПК України, оскільки призначення почеркознавчої експертизи для з'ясування справжності підпису керівника відповідача у договорі поставки не впливає на оцінку дійсності цього договору у зв'язку з наявністю відтиску печатки відповідача, справжність якого ним не заперечується.
- Відтиск печатки є належним свідченням укладення договору поставки, а висновок експерта щодо справжності підпису директора ФГ «Міф» не вплине на з'ясування судом обставин дійсності цього договору, тобто надання оцінки обставинам справи не потребує спеціальних знань, а призначення експертизи у справі призведе до безпідставного затягування судового розгляду.
- Відповідач не мав поважних причин для подання клопотання про призначення експертизи, а посилання відповідача на відсутність оригіналу договору поставки є неналежним, оскільки відповідач міг бути обізнаний про наявність договору поставки майже за 4 місяці до звернення позивача з позовом у справі, що розглядається. Натомість відповідач не вчинив будь-яких дій з метою отримання експертного висновку до відкриття провадження у справі №912/394/21, що свідчить про недобросовісну поведінку відповідача, оцінка якої не була здійснена судом.
- У порушення ст. 100 ГПК України, суд не відобразив перелік усіх необхідних матеріалів для проведення експертизи в оскаржуваній ухвалі. Під час приєднання до матеріалів справи документів, що містять вільні зразки підпису ОСОБА_1 , суд не пред'явив їх ОСОБА_1 , який був присутній у судовому засіданні, чим порушив п.п. 1.4 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення; направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду; розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.
4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021 у справі №912/394/21; розгляд призначено у судовому засіданні на 23.06.2021.
У судовому засіданні 23.06.2021 колегія суддів, порадившись на місці, вирішила відкласти розгляд апеляційної скарги у судове засідання на 14.07.2021 о 16:00 год., про що учасників апеляційного провадження повідомлено ухвалою від 23.06.2021.
14.07.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У судовому засіданні представник скаржника надав пояснення у справі та навів обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ним ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021 у справі № 912/394/21 слід залишити без змін з огляду на таке.
5. Встановлені та неоспорені обставини і відповідні їм правовідносини.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" до Фермерського господарства "Міф" з вимогами про:
- зобов'язання Фермерського господарства "Міф" поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" соняшник врожаю 2020 року українського походження у кількості 3000 тонн на умовах, що визначені у договорі поставки № 500005328 від 12.06.2020, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" і Фермерським господарством "Міф";
- стягнення штрафу в розмірі 3 073 053,00 грн. тапені в розмірі 1 101 247,49 грн.;
- покладення на відповідача судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2021 судом постановлено позовну заяву ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" в частині вимог про зобов'язання ФГ "Міф" поставити ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" соняшник врожаю 2020 року українського походження у кількості 3000 тонн на умовах, що визначені у договорі поставки № 500005328 від 12.06.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" і Фермерським господарством "Міф" - повернути позивачу; прийнято позовну заяву в частині вимог про стягнення 4 174 300,49 грн. до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/394/21 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 18.03.2021, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
У клопотанні про призначення експертизи від 09.03.2021 відповідачем зазначено таке:
1. Призначити судову почеркознавчу експертизу у справі № 912/394/21.
2. На вирішення експертизи поставити питання "Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на сторінці 3 договору поставки від 12.06.2020 року №500005328 у графі "Голова ФГ ( ОСОБА_1 )" ОСОБА_1 , чи іншою особою?".
3. Доручити проведення призначеної судової почеркознавчої експертизи Кропивницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (25031, м. Кропивницький, вул. Волкова, 13Г, kropyvnytsky@kndise.gov.ua).
Предметом розгляду справи є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій внаслідок порушення умов договору поставки 500005328 від 12.06.2020.
6. Доводи, за якими апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
За приписами ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є:
1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2) з'ясування заперечень проти позовних вимог;
3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4) вирішення відводів;
5) визначення порядку розгляду справи;
6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" (редакція станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали) судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
За приписами ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Отже, призначення судом судової експертизи має місце у випадку необхідності у спеціальних знаннях, якими не володіє суд, та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмета доказування, без її призначення та належить до дискреційних повноважень суду.
Враховуючи, що відповідач заперечує справжність підпису ОСОБА_1 на договорі поставки від 12.06.2020 №500005328, що є доказом у цій справі, на якому ґрунтуються вимоги, та враховуючи те, що необхідно мати спеціальні знання у даній галузі наук, для встановлення справжності підписів, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність призначення судової почеркознавчої експертизи у справі.
7. Мотиви прийняття або відхилення аргументів апеляційної скарги.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених у пункті 6 цієї постанови, а також з огляду на таке.
Відповідно до ст. 58-1 ГК України суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим. Наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
Загальні правила зберігання й використання печаток встановлені у розділі 3 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мін'юсту від 18.06.2015 № 1000/5 (з наступними змінами і доповненнями, далі - Правила).
Згідно з пунктом 8 розділу 3 «Печатки» Правил відбиток печатки, що засвідчує підпис посадової особи, ставиться таким чином, щоб він охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ, але не підпис посадової особи. У документах, створених на основі уніфікованих форм, печатка ставиться на окремо виділеному для цього місці з відміткою «М. П.».
Із наявного в матеріалах справи договору поставки (т. 1 а.с. 6,7) вбачається, що відтиск печатки нанесено безпосередньо на підпис посадової особи, тобто з порушенням п. 8 Правил, на думку колегії суддів також свідчить про необхідність у додатковому експертному дослідженні підпису.
Враховуючи, що виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру (ч. 4 ст. 58-1 ГК України), наявність відтиску печатки неможна вважати єдиним беззаперечним доказом у справі, оскільки такий висновок суперечить принципам законності та обґрунтованості судового рішення.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб'єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов'язки. Здійснення правочину законодавством може пов'язуватись з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов'язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають, в силу закону, незалежно від волі його суб'єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб'єктів цивільного права.
Частиною 3 статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини 1 статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині 1 статті 215 ЦК України, так і у статях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.
За частиною 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Великої палати Верховного Суду (постанова від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц).
Згідно із частиною 1 статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України).
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Колегія суддів враховує, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду мотивована необхідністю встановлення обставин, які входять до предмету доказування у цій справі, зазначивши, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що договір поставки №500005328 від 12.06.2020 відповідачем не підписувався, застосувавши при цьому положення ч. 1 ст. 99 ГПК України.
Таким чином, заперечення позивача, викладені в апеляційній скарзі про достатність печатки в якості свідчення належного укладення договору і, як наслідок, переконання позивача, що для підтвердження обставин дійсності договору поставки достатньо самого лише відтиску печатки, справжність якого не спростовується відповідачем, а отже, надання оцінки обставинам справи не потребує спеціальних знань, - відхиляються колегією суддів, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції щодо доцільності призначення у справі почеркознавчої експертизи.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про порушення господарським судом приписів ст. 100 ГПК України, пп.1.4. Науково-методичних рекомендацій, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
В порядку, визначеному п. 1.3. Науково-методичних рекомендацій
з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов'язаний (зобов'язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи (п.п.1.4 Рекомендацій).
Пунктами 4, 5 резолютивної частини ухвали суду від 15.04.2021 визначено питання, які виносяться на вирішення експертизи, наведено перелік документів, які містять зразки почерку ОСОБА_1 для проведення експертизи. Відтак, доводи позивача про незазначення судом переліку документів, які містять зразки підпису або почерку особи, спростовуються матеріалами справи. Встановлення факту пред'явлення або непред'явлення особі, яка підлягає ідентифікації, документів, що містять зразки її підпису, не є підставою унеможливлення призначення судової експертизи і не впливає на результати її дійсності, враховуючи, що достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку і підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації відповідно до пп. 1.13 Рекомендацій.
Спростовуючи заперечення позивача, місцевий суд, з висновком якого погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду, зазначив про відсутність обмежень з боку національного законодавства права сторони на звернення з клопотанням про проведення експертизи при неможливості надати експертний висновок у строк, встановлений для подання доказів, що свідчить про неналежне здійснення відповідачем своїх процесуальних прав відповідно до ст.ст. 13, 42, 74 ГПК України. Крім цього, визначення виду та обсягу експертного дослідження також є правом сторони і незаперечення справжності відтиску печатки у договорі та те, що відповідач не ставить на вирішення експертизи питання, спрямовані на перевірку справжності такого відтиску, не спростовує можливості проведення почеркознавчої експертизи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи, провадження у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України зупиняється на час проведення експертизи.
Суд першої інстанції, розглянувши матеріали справи, зазначив, що для з'ясування обставин у цій справі є необхідним застосування спеціальних знань, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців, у зв'язку з чим призначив у справі судову експертизу.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.
Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Враховуючи те, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції у справі, яка розглядається, призначено судову експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, місцевий господарський суд у цьому випадку скористався своїм правом, наданим йому процесуальним законом (ч. 1 ст. 228 ГПК України) зупинити провадження у справі, що не може вважатись порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою наслідки у вигляді скасування відповідного судового рішення.
Таким чином, підстави для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду першої інстанції у справі відсутні.
8. Коли і ким були порушені, оспорені або невизнані права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду.
Право скаржника не порушено.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв'язку з наведеним вище колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки її постановлено з додержанням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
10. Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу Господарським судом Кіровоградської області за результатами розгляду даної справи.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275-284 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта Вілмар" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021 у справі № 912/394/21 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021 у справі № 912/394/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 15.07.2021
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя І.О. Вечірко
Суддя Ю.Б. Парусніков