14.07.2021 м. Дніпро Справа № 904/627/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),
суддів: Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Снаб" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2021 (повний текст складено 23.04.2021, суддя Назаренко Н.Г.) у справі № 904/627/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон", с. Чопилки, Переяслав-Хмельницький район, Київська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Снаб", с. Військове, Солонянський район, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у сумі 359 797,80 грн. за договором поставки,
1. Зміст і мотиви оскаржуваного рішення у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Снаб" заборгованості у розмірі 359 797,80 грн. за договором поставки № 191/20/220 від 26.03.2020, яка складається з суми основного боргу у розмірі 298 874,19 грн., 27 079,55 грн. - 48% річних, 27 079,55 грн. - відсотків за користування товарним кредитом та 6 764,51 грн. - пені.
Також позивач просив стягнути з відповідача витрати у розмірі 5 396,97 грн. зі сплати судового збору, витрати на правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов і порядку здійснення розрахунків за договором поставки.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2021 у справі № 904/627/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Снаб" про стягнення заборгованості у сумі 359 797,80 грн. за договором поставки задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Снаб" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" суму основного боргу у розмірі 298 874,19 грн., 6 718,03 грн. - пені, 26 872,09грн. - 48% річних, 26 872,09 грн. - процентів за користування товарним кредитом та 5 390,05 грн. - витрат зі сплати судового збору; в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Снаб" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" пені у сумі 46,48 грн., 207,46 грн. - 48% річних та 207,46 грн. - процентів за користування товарним кредитом відмовлено; витрати на правничу допомогу покладено на позивача.
Рішення суду обґрунтовано встановленням фактичних обставин порушення відповідачем умов договору поставки, внаслідок чого у позивача виникло законне право вимагати відшкодування заборгованості за договором з урахуванням санкцій за порушення відповідачем виконання зобов'язання в частині оплати отриманого товару на законних підставах відповідно до умов договору поставки.
2. Короткий і узагальнений зміст апеляційної скарги.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан-Снаб" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2021 у справі № 904/627/21 скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на недоведеність факту настання строку виконання зобов'язань за договором поставки, а також - недоведеність факту здійснення поставки позивачем, оскільки відповідач не отримував від постачальника рахунків на оплату, як передбачено пунктом 3.3. договору. Первинні та зведені бухгалтерські документи, зокрема, видаткові накладні, повинні бути оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік» та містити обов'язкові реквізити, зокрема, відповідальну особу, її підпис, а також інші дані, які дають змогу ідентифікувати особу, яка відповідальна та брала участь у здійсненні такої операції.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти доводів скаржника заперечив, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
Пунктом 7 кожного Додатку до договору поставки визначено, що транспортні витрати з доставки товару покладено на покупця. Тобто, покупець самостійно оплачував вартість транспортних витрат, пов'язаних із отриманням товару.
Доказів того, що печатка ТОВ «Лан-Снаб» вибула із законного володіння підприємства - відповідача та перебуває у сторонніх осіб - не надано.
Здійснення відповідачем часткової оплати за поставлений товар також свідчить про фактичне отримання товару.
Враховуючи все вищезазначене, посилання відповідача на те, що позивачем не доведено факт отримання товару, за який у ТОВ «Лан-Снаб» виникло б грошове зобов'язання щодо оплати, не відповідає дійсності та спростовується фактичними діями відповідача.
4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Снаб" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2021 у справі № 904/627/21; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 14.07.2021.
14.07.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У судовому засіданні представник позивача надав пояснення у справі та навів обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.
Скаржник не скористався своїм правом бути присутнім у судовому засіданні, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2021 у справі № 904/627/21 слід залишити без змін з таких підстав.
5. Встановлені судом та неоспорені обставини і відповідні їм правовідносини.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан-Снаб" (далі - покупець, відповідач) 26.03.2020 укладено договір поставки №191/20/220 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах цього договору постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити вартість такого товару.
Згідно з п. 1.2 договору найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначаються в додатках, які є його невід'ємною частиною.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та у строки, визначені цим договором та додатками до нього.
У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладання додатків до цього договору. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Сторони погодили, що визначення ціни та загальної вартості товару, що підлягає оплаті покупцем, здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати товару (пункт 3.2 договору).
У відповідності до п. 3.3. договору оплата товару, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється покупцем на підставі рахунка на оплату, сформованого постачальником, з урахуванням пунктів 3.1. та 3.2. договору. Термін дії рахунку складає три банківських дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено сторонами. У випадку порушення строків оплати, визначених рахунком на оплату, зарахування платежів здійснюється постачальником, виходячи з курсу Міжбанку, встановленого на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Оплата товару, який постачається на умовах відстрочення оплати чи з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2. та 3.5. цього договору.
Пунктом 5.3. договору встановлено, що перехід права власності на товар від постачальника до покупця, а також приймання товару за кількістю та якістю, здійснюється в момент передачі товару за видатковою накладною. Датою передачі товару є дата оформлення видаткової накладної, яка підписується представником покупця. Підпис представника покупця у видатковій накладній може бути засвідчений відтиском печатки покупця та свідчить про отримання товару покупцем.
Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків за поставлений товар - до моменту припинення остаточних розрахунків.
Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Сторонами підписані додатки до договору №191/20/220 від 26.03.2020, а саме: № 191/20/220/1-ПД від 26.03.2020, № 191/20/220/1-ЗЗР від 09.06.2020, № 191/20/220/3-ЗЗР від 05.08.2020, № 191/20/220/4-ЗЗР від 31.08.2020, № 191/20/220/5-ЗЗР від 07.09.2020, № 191/20/220/6-ЗЗР від 24.09.2020, № 191/20/220/7-ЗЗР від 28.09.2020, № 191/20/220/8-ЗЗР від 01.10.2020, № 191/20/220/9-ЗЗР від 19.10.2020, № 191/20/220/10-ЗЗР від 20.10.2020, № 191/20/220/11-ЗЗР від 20.10.2020.
На підставі зазначених додатків до спірного договору, позивач здійснив поставку товару, за який відповідач розрахувався частково.
Так, на підставі додатку № 191/20/220/8-ЗЗР від 01.10.2020, згідно видаткової накладної № 80099 від 02.10.2020 позивач здійснив поставку товару на суму 117 898,75 грн.
Пунктом 3 вказаного додатку встановлено, що оплата вартості товару, який постачається на умовах цього додатку, здійснюється покупцем з дотриманням вимог пунктів 3.2-3.3 договору поставки не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування оплати на розрахунковий рахунок постачальника. Сторони визначили, що термін дії рахунка-фактури складає 3 банківських дні з моменту його оформлення.
Згідно з п. 4 додатку № 191/20/220/8-ЗЗР від 01.10.2020 у разі порушення покупцем зобов'язань з оплати отриманого товару, поставленого на умовах відстрочення оплати у строк, зазначений в п. 3 цього додатку, на строк більше 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48% річних, нарахованих на вартість отриманого, але не оплаченого товару.
Відповідач за поставлений товар розрахувався частково у сумі 18478,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2448 від 04.12.2020.
Отже, заборгованість за додатком № 191/20/220/8-ЗЗР від 01.10.2020 становить 99 420,75 грн.
На підставі додатку № 191/20/220/9-ЗЗР від 19.10.2020, згідно видаткової накладної № 82945 від 19.10.2020 позивач здійснив поставку товару на суму 113 162,88 грн.
Пунктом 3 вказаного додатку встановлено, що оплата вартості товару, який постачається на умовах цього додатку, здійснюється покупцем з дотриманням вимог пунктів 3.2-3.3 договору поставки не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування оплати на розрахунковий рахунок постачальника. Сторони визначили, що термін дії рахунка-фактури складає 3 банківських дні з моменту його оформлення.
Згідно з п. 4 додатку № 191/20/220/9-ЗЗР від 01.10.2020 у разі порушення покупцем зобов'язань зоплати отриманого товару, поставленого на умовах відстрочення оплати у строк, зазначений в п. 3 цього додатку, на строк більше 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48% річних, нарахованих на вартість отриманого, але не оплаченого товару.
Відповідач за поставлений товар не розрахувався.
Отже, заборгованість за додатком № 191/20/220/9-ЗЗР від 19.10.2020 становить 113 162,88 грн.
На підставі додатку № 191/20/220/10-ЗЗР від 20.10.2020, згідно видаткової накладної № 83106 від 20.10.2020 позивач здійснив поставку товару на суму 59 908,80 грн.
Пунктом 3 вказаного додатку встановлено, що оплата вартості товару, який постачається на умовах цього додатку, здійснюється покупцем з дотриманням вимог пунктів 3.2-3.3 договору поставки не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування оплати на розрахунковий рахунок постачальника. Сторони визначили, що термін дії рахунка-фактури складає 3 банківських дні з моменту його оформлення.
Згідно з п. 4 додатку № 191/20/220/10-ЗЗР від 20.10.2020 у разі порушення покупцем зобов'язань з оплати отриманого товару, поставленого на умовах відстрочення оплати у строк, зазначений в п. 3 цього додатку, на строк більше 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48% річних, нарахованих на вартість отриманого, але не оплаченого товару.
Відповідач за поставлений товар не розрахувався.
Отже, заборгованість за додатком № 191/20/220/10-ЗЗР від 20.10.2020 становить 56 908,80 грн.
На підставі додатку № 191/20/220/11-ЗЗР від 20.10.2020, згідно видаткової накладної № 83108 від 20.10.2020 позивач здійснив поставку товару на суму 7 380,48 грн., на підставі видаткової накладної № 83574 від 22.10.2020 позивач здійснив поставку товару на суму 29 381,76 грн.
Пунктом 3 додатку встановлено, що оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього додатку, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2. - 3.3. договору поставки не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування належної до сплати на рахунок постачальника. Сторони визначили, що термін дії рахунку-фактури складає 3 банківських дні з моменту його оформлення.
Згідно п. 4 додатку № 191/20/220/11-ЗЗР від 20.10.2020 у разі порушення покупцем зобов'язань з оплати отриманого товару, поставленого на умовах відстрочення оплати у строк, зазначений в п. 3 цього додатку, на строк понад 15 календарних днів, покупець відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48% річних, нараховану на вартість отриманого, але не оплаченого покупцем товару.
Відповідач за поставлений товар розрахувався частково за видатковою накладною № 83108 від 20.10.2020 в сумі 7380,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2447 від 04.12.2020.
Отже, заборгованість за додатком № 191/20/220/11-ЗЗР від 20.10.2020 становить 29 381,76 грн.
Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 298874,19 грн.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов'язаних з укладенням договору поставки, умов та строку поставки товару, встановлення факту поставки товару та встановлення факту невиконання відповідачем умов договору в частині повної і своєчасної оплати за поставлений товар.
6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного з законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 198 ГК України.
Судом встановлено, що у відповідності до умов договору строк оплати товару є таким, що настав.
Оскільки доказів оплати заборгованості за спірним договором до господарського суду не подано, відповідачем позовні вимоги належними та допустимими доводами не спростовані, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у сумі 298 874,19 грн., що підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з п. 6.1. договору за порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує спричинені нею збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством, з урахуванням умов цього договору.
Пунктом 6.2. договору встановлено, що окрім відповідальності за пунктом 6.1. договору, за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Згідно з п. 6.8. договору сторони домовились про те, що нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим договором відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо штрафних санкцій у відповідності до ст. 259 ЦК України продовжується до 3 років. Вказаний пункт договору вважається двосторонньою угодою сторін про збільшення строків позовної давності та строків нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів).
Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 48% річних у сумі 27079,55 грн. за користування товарним кредитом, та пеню у розмірі 6 764,51 грн. за період з 31.10.2020 по 20.01.2021.
В силу ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
За умовами пункту 3 додатків до договору поставки оплата повної вартості товару здійснюється покупцем з дотриманням пунктів 3.2.-3.3. договору поставки не пізніше 28 календарних днів (додаток № 191/20/220/8-ЗЗР) та 30 календарних днів (додатки №№ 191/20/220/8-ЗЗР, 191/20/220/9-ЗЗР, 191/20/220/10-ЗЗР, 191/20/220/11-ЗЗР) з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування оплати на розрахунковий рахунок постачальника. Отже, позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими.
Перевіривши розрахунок заявленої позивачем до стягнення суми пені, господарський суд встановив, що стягненню підлягає пеня за період з 01.11.2020 по 20.01.2021 у сумі 6 718,03 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 6.7. договору в разі невиконання покупцем зобов'язань з оплати товару у відповідності до умов цього договору покупець сплачує на користь постачальника компенсаційний платіж у розмірі 48% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. З метою уникнення непорозумінь сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, та не відноситься до неустойки (штрафу та пені).
Перевіривши розрахунок заявленої позивачем до стягнення суми 48% річних, господарський суд встановив, що стягненню підлягає сума 48 % річних у розмірі 26 872,09 грн. за період з 01.11.2020 по 20.01.2021.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною 3 статті 692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно з ч. 5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Вищезазначені норми є спеціальними і поширюють свою дію лише на правовідносини, пов'язані з купівлею-продажем товару, або на правовідносини, до яких згідно із чинним законодавством застосовуються положення про купівлю-продаж (у даному випадку - поставка).
Згідно з п.п. 4, 5 Додатків до договору у разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 ЦК України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.
Перевіривши розрахунок заявленої позивачем до стягнення суми 48% річних плати за користування товарним кредитом, господарський суд встановив, що стягненню підлягає сума в розмірі 26 872,09 грн. за період з 01.11.2020 по 20.01.2021.
Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме - стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 298 874,19 грн., пені в сумі 6 718,03 грн., 48 % річних в сумі 26 872,09 грн., 48% річних за користування товарним кредитом у сумі 26 872,09 грн.
7. Мотиви відхилення кожного аргументу апеляційної скарги.
Стаття 129 Конституції України встановлює принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматись з дотриманням цих принципів, які виражені також у статях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
За частиною 2 статті 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про недоведеність факту виникнення у відповідача обов'язку з оплати поставленого товару внаслідок ненадання позивачем рахунків на оплату, оскільки пункт 3.3. договору передбачає здійснення оплати на підставі рахунку позивача саме у разі попередньої оплати, натомість сторони погодили післяплату протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними, з моменту отримання товару за видатковими накладними.
Перевіривши подані до справи копії видаткових накладних, апеляційний господарський суд встановив, що кожна накладна (том 1 а.с. 24, 27, 30,33, 34) містить обов'язкові ідентифікуючі реквізити отримувача - підпис відповідальної особи з розшифровкою прізвища, ім'я та по батькові, посаду уповноваженої особи, відтиск печатки покупця.
Обов'язок доказування і подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України покладається на сторони. В матеріалах справи відсутні докази, які б засвідчували обґрунтованість заперечень відповідача.
Отже, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів відхиляє доводи скаржника у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.
8. Коли і ким були порушені, оспорені або невизнані права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду.
Право відповідача не порушено.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Під час перегляду справи апеляційним господарським судом доводи апеляційної скарги не підтвердились, скаржником висновки місцевого господарського суду не спростовано, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2021 у справі № 904/627/21 - без змін.
10. Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275-284 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Снаб" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2021 у справі № 904/627/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2021 у справі № 904/627/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дати виготовлення повної постанови.
Повний текст постанови складено 15.07.2021
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя І.О. Вечірко
Суддя Ю.Б. Парусніков