15.07.2021 року м. Дніпро Справа № 904/5045/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.,
розглянувши без повідомлення учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Блюз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2021р. (повний текст складено 12.04.2021р.) у справі № 904/5045/20 (суддя - Ніколенко М.О., м. Дніпро)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Блюз", м. Дніпро
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 46 130,88 грн., 3 % річних у розмірі 1 378,75 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 464,17 грн.
1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2021р. у справі № 904/5045/20 позовні вимоги задоволено частково. Залишено без розгляду позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" у частині вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 1 378,75 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 464,17 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Блюз" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" суму основної заборгованості у розмірі 46 130,88 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 979,98 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 651,70 грн.
Вказане рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки належне відповідачу нежитлове приміщення розташоване у будинку, в якому створено ОСББ, чинним законодавством на відповідача покладений обов'язок з оплати за відповідні послуги з обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території. Однак, відповідач порушив свої зобов'язання і не сплатив позивачу внески на обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.09.2018р. по 30.11.2020р. Кошти, які позивач просить стягнути з відповідача - це платежі і внески на утримання самого будинку (від даху до підземних комунікацій), прибудинкової території, майбутніх ремонтів, переоснащень спільного майна ОСББ, тому спір у даній справі не пов'язаний із документальним підтвердженням надання ОСББ послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Наявність окремо виділеної відповідачу земельної ділянки, а також окремих договорів про надання комунальних послуг не спростовують того факту, що спірна прибудова А-1 та житловий будинок по АДРЕСА_1 є єдиним майновим комплексом. Саме від цього, за вимогами чинного законодавства залежить наявність чи відсутність обов'язку у власника приміщення сплачувати внески на утримання будинку, у якому створено ОСББ.
2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2021р., відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Відповідач вважає, що зазначене рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. При винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було встановлено чи передано належне відповідачу приміщення в управління ОСББ, враховуючи, що дане приміщення є прибудовою до житлового будинку. Приміщення, яке належить відповідачу є автономним зі своїми інженерними мережами, підземними комунікаціями, прибудинковою територією, своїм дахом. Відповідач не має жодного відношення до спільного майна співвласників, ним не користується та його не потребує (ліфти, сходові клітини, горище тощо). Апелянт не погоджується з висновками суду, що належна ТОВ Фірма "Блюз" прибудова літ. А-1 та житловий будинок по АДРЕСА_1 є єдиним майновим комплексом. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази, які б підтверджували виставлення позивачем рахунків на оплату. В наданих позивачем протоколах загальних зборів ОСББ зазначалися і нежитлові приміщення, при цьому на загальні збори запрошувалися лише співвласники квартир. Скаржник стверджує, що належне відповідачу нежитлове приміщення має свою систему комунікацій (система опалення, газопостачання, постачання електроенергії, водопостачання та водовідведення), воно є автономним, з окремим дахом. Відповідач не користується спільним майном ОСББ. Окрім того, ОСББ не забезпечує надання послуг відповідними постачальними організаціями відповідачу, не сприяє в забезпеченні утримання нежитлового приміщення та його комунікацій, які за твердженням позивача є спільними з багатоквартирним будинком. Відповідач самостійно забезпечує надання відповідними постачальниками комунальних послуг у своєму приміщенні на підставі укладених договорів. Позивачем не доведено та не підтверджено, які витрати ним були понесені на утримання, зокрема, належного відповідачу приміщення, як то забезпечення надання житлово-комунальних послуг відповідним постачальникам, прибирання прилеглої території , забезпечення вивезення твердих побутових відходів, технічне обслуговування мереж комунікацій з водопостачання, водовідведення, газопостачання, електромережі, витрати на аварійні ремонтні роботи. Лише за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку така сума боргу підлягає стягненню.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2021р. - без змін. Посилається на те, що відповідно до листа КП "ДМБТІ" ДОР від 20.05.2016р. № 6659 в інвентарній справі за адресою: АДРЕСА_1 містяться відомості про право власності за скаржником на кафе "Пельменна-57" в житловому будинку літ. А-11, прибудова літ. А1-1 на І поверсі приміщення І, загальною площею 279,6 м. кв. та приміщення підвалу І, ІІ, ІІІ загальною площею 60,8 м. кв. Прибудова, що належить скаржнику є складовою частиною будинку, а отже він є співвласником багатоквартирного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до додатку 11 до договору № 6657, що міститься в матеріалах справи, водопостачання абонента ТОВ Фірма "Блюз" за адресою АДРЕСА_1 здійснюється від мереж житлового будинку. Отже, відповідач користується спільною сумісною власністю ОСББ. Законодавство, яке регулює порядок забезпечення співвласниками будинку утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку, передбачає, що внески і платежі на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна є складовою частиною внесків та платежів співвласників, як витрат на управління багатоквартирним будинком. ОСББ забезпечує надання співвласникам відповідними постачальними організаціями послуг, які надають ці послуги за рахунок внесків на утримання багатоквартирного будинку та інших обов'язкових платежів, які сплачують співвласники ОСББ.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2021р. відкрито апеляційне провадження у справі. Вирішено розглянути апеляційну скаргу без повідомлення учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
18.05.2021р. від скаржника на адресу апеляційного господарського суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи та врахування при розгляді апеляційної скарги доказу - відповіді КП "ДМБТІ" № 5528 від 17.05.2021р. (з додатками).
Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відхилення вказаного клопотання, оскільки відповідь КП "ДМБТІ" № 5528 від 17.05.2021р. не існувала на час розгляду справи судом першої інстанції.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
18.03.2016р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі протоколу від 28.02.2016р. установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 було зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" (далі- ОСББ).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Статуту ОСББ, затвердженого установчими зборами ОСББ "ІНФОРМАЦІЯ_1" протоколом від 28.02.2016р. № 1, метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. (п. 2 розділу ІІІ статуту).
Відповідно до протоколу від 14.04.2018р. загальних зборів ОСББ був затверджений розмір внесків на утримання будинку - 3,90 грн. за 1 м. кв. Одночасно з цим було прийняте рішення про перехід на самостійне управління будинком.
31.08.2018р. між КВЖРЕП Жовтневого району та ОСББ було підписано акт приймання-передачі об'єкта управління, відповідно до якого КВЖРЕП Жовтневого району передало в управління ОСББ житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Протоколом загальних зборів ОСББ від 01.04.2019р. був затверджений розмір внесків на утримання будинку - 6,00 грн.
Із інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ Фірма "Блюз" (ідентифікаційний код юридичної особи - 21870952) вбачається, що місцезнаходженням відповідача є АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 23).
Свідоцтво про власність № 57 від 24.11.1994р. (т. 1, а. с. 72) свідчить про те, що ТОВ Фірма "Блюз" є власником майнового комплексу (кафе "Пельменна-57" (з будинком) та павільйон " Джерельце "), який розміщений по АДРЕСА_1 (Нагорний ринок).
Відповідно до технічного паспорту реєстраційний номер - 6ЮН-745, інвентаризаційна справа № 26693 (т. 1, а. с. 73) власником кафе "Пельменна-57" А1-1 в житловому будинку АДРЕСА_2 є ТОВ Фірма "Блюз". Технічний паспорт виготовлено станом на 20.07.1994р.
Із листа КП "ДМБТІ" ДОР № 1682 від 18.02.2021р. (т. 1, а. с. 241) вбачається, що в матеріалах інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1 міститься інформаційна довідка КП "ДМБТІ" ДОР № 6659 від 20.05.2016р. надана голові правління ОСББ "ІНФОРМАЦІЯ_1" гр. ОСОБА_1 , згідно якої власником кафе "Пельменна-57" в житловому будинку літ. А-11, прибудові літ. А1-1 є ТОВ Фірма "Блюз".
Лист ОСББ від 01.12.2019р. № 81 на адресу ТОВ Фірма "Блюз" (т. 1, а. с. 30-31) свідчить, що станом на 01.12.2019р. за ТОВ Фірма "Блюз" рахується заборгованість в сумі 21 633,84 грн. на утримання будинку та прибудинкової території.
Згідно з розрахунками позивача на момент звернення ОСББ "ІНФОРМАЦІЯ_1" до суду у ТОВ Фірма "Блюз" утворилась заборгованість по витратам на управління, утримання та збереження будинку в сумі 40 165,68 грн., а з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних загальна сума заборгованості складає 42 276,39 грн.
Невиконання ТОВ Фірма "Блюз" своїх зобов'язань як співвласника ОСББ "ІНФОРМАЦІЯ_1" і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач - ТОВ Фірма "Блюз" є власником приміщення кафе, розташованого в житловому будинку, прибудові на І поверсі приміщення, загальною площею 279,6 м. кв. та приміщення підвалу, загальною площею 60,8 м. кв. Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про власність № 57 від 24.11.1994р., технічним паспортом та листом КП "Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації" від 20.05.2016р.
Із укладеного ТОВ Фірма "Блюз" договору № 6657 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення від 28.03.2016р. з КП "Дніпроводоканал" та додатків до цього договору вбачається, що нежитлове приміщення ТОВ Фірма "Блюз" з дозволу КВЖРЕП Жовтневого району підключено до внутрішньобудинкових інженерних мереж холодного водопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 .
Згідно з положеннями ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин (далі - ЗУ "Про ОСББ"), визначаються правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Статтею 1 ЗУ "Про ОСББ" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку визначається як юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до частин 1 ,3 ,4 ст. 4 ЗУ "Про ОСББ" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Положеннями ст. 6 ЗУ "Про ОСББ" врегульований порядок скликання і проведення установчих зборів об'єднання.
Об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об'єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Управління багатоквартирним будинком законом визначається як вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Частинами 1, 2 ст. 4 ЗУ "Про ОСББ" власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Приписами частини 2 статті 7 ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (ч. 4 ст. 4 ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Відповідно до положень ст. 10 ЗУ "Про ОСББ" вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Матеріали справи свідчать, що 18.03.2016р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі протоколу від 28.02.2016р. установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 було зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Відповідно до протоколу від 14.04.2018р. загальних зборів ОСББ був затверджений розмір внесків на утримання будинку - 3,90 грн. за 1 м. кв. Одночасно з цим було прийняте рішення про перехід на самостійне управління будинком.
Протоколом загальних зборів ОСББ від 01.04.2019р. був затверджений розмір внесків на утримання будинку - 6,00 грн.
У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 3 ст. 13 ЗУ "Про ОСББ").
Статтею 15 ЗУ "Про ОСББ" визначено обов'язки співвласника, серед яких, зокрема, співвласник зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання та виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень.
Об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання: утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об'єднання; укладати договори; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об'єднання в порядку, визначеному законом; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об'єднання; встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку (ст. 16 ЗУ "Про ОСББ").
Статтею 17 ЗУ "Про ОСББ" встановлено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Згідно з ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про ОСББ" частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності
Пунктом 2 розділу IV Статуту ОСББ "ІНФОРМАЦІЯ_1" передбачено, що сплата встановлених загальними зборами об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об'єднання, є обов'язковою для всіх співвласників.
Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не оспорюється, що у період з вересня 2018р. по листопад 2020р. відповідачу на праві власності належало кафе "Пельменна-57" в житловому будинку літ. А-11, прибудова літ. А1-1 на І поверсі приміщення І, загальною площею 279,6 м. кв. та приміщення підвалу І, ІІ, ІІІ загальною площею 60,8 м. кв. Загалом, загальна площа приміщень, яка належить ТОВ Фірма "Блюз" складає 331,4 м. кв.
Частиною 4 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує.
Відповідно до положень ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку про те, що зазначені норми передбачають систему взаємопов'язаних прав та обов'язків власників квартир та об'єднання співвласників, які мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, встановлюють обов'язок співвласника виконувати рішення статутних органів об'єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Затвердження загальними зборами ОСББ єдиного тарифу як для власників квартир, так і для власників нежитлових приміщень узгоджується з виключною компетенцією загальних зборів ОСББ затверджувати розміри внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку за результатами голосування співвласників будинку.
У зв'язку з невиконанням свого обов'язку зі сплати внесків на обслуговування, утримання будинку та прибудинкової території у відповідача виникла заборгованість за період з 01.09.2018р. по 30.11.2020р. у сумі 46 130,88 грн.
Поміж тим, відповідно до положень статуту, загальні збори об'єднання можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна на суму боргу. Проте, в матеріалах справи відсутні докази прийняття загальними зборами ОСББ "ІНФОРМАЦІЯ_1"рішення про списання боргу з ТОВ Фірма "Блюз".
Скаржником не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів сплати заборгованості. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості зі сплати внесків на обслуговування та утримання будинку і прибудинкової території.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1 067,76 грн. та інфляційні витрати в сумі 1 042,95 грн., проте, всупереч приписам п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позивачем не надано витребуваний судом першої інстанції розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат. За наведених обставин, місцевим господарським судом правомірно залишено без розгляду вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 % та інфляційних втрат.
Судом першої інстанції також було стягнуто з відповідача витрати на професійну правничу допомогу. У вказаній частині рішення відповідачем не оскаржується.
Апеляційний господарський суд відхиляє твердження відповідача щодо самостійного забезпечення утримання належного йому нежитлового приміщення, шляхом укладання договорів з постачання житлово-комунальних послуг, послуг з утримання приміщення та його території з огляду на те, що суб'єкт господарювання самостійно визначає контрагента, з яким він прагне укласти договір, а понесені відповідачем витрати на виконання таких договорів не позбавляють обов'язку ТОВ Фірма "Блюз" сплачувати позивачу обов'язкові внески та платежі на утримання багатоквартирного будинку.
Щодо посилання скаржника на відсутність підтвердження витрат, які були понесені ОСББ на утримання, зокрема, належного відповідачу приміщення колегія суддів зазначає наступне.
Підставою позову у даній справі є невиконання ТОВ Фірма "Блюз", як співвласником ОСББ "ІНФОРМАЦІЯ_1", своїх обов'язків зі сплати внесків та платежів у розмірах, затверджених загальними зборами ОСББ, рішення яких відповідно до вимог ст. 10 ЗУ "Про ОСББ" є обов'язковими для всіх співвласників.
Грошові кошти, які позивач просить стягнути з відповідача - це частина платежів і внесків за період з 01.09.2018р. по 30.11.2020р. на утримання як самого будинку, так і прибудинкової території, майбутніх ремонтів і переоснащень спільного майна ОСББ тощо. Таким чином, спір у даній справі не пов'язаний із документальним підтвердженням надання ОСББ послуг з утримання будинку та прибудинкової території.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.05.2018р. у справі № 910/12065/17, від 17.07.2018р. у справі № 910/6356/16.
Враховуючи вищевикладене, доводи, викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд. Разом з тим апеляційний господарський суд погоджується з доводами позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, як такими, що узгоджуються з обставинами справи та нормами матеріального і процесуального права.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.
3.5. Розподіл судових витрат.
Судові витрати за подання апеляційної скарги на підставі ст. ст. 129, 282 ГПК України у зв'язку з відмовою в її задоволенні покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Щодо відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи № 904/5045/20 в суді апеляційної інстанції колегія суддів враховує наступне.
За змістом ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020р. у справі № 910/4201/19).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Частинами 1 та 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
За приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу надану під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1 500,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що між Адвокатським об'єднанням "Погрібної Ольги та Патики Андрія " та ОСББ "ІНФОРМАЦІЯ_1" укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 02 від 21.04.2021р. (далі - договір), відповідно до якого адвокатами зазначеного адвокатського об'єднання здійснюється представництво/захист замовника в судових, правоохоронних та інших органах.
Пунктом 3.1 договору визначена вартість послуг адвокатського об'єднання. Зокрема, вартість послуг адвоката за підготовку та подання відзиву складає 1 500,00 грн.
Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 01.05.2022р.
Відповідно до рахунку № 05 від 20.05.2021р. оплата за професійну правничу допомогу за договором № 02 від 21.04.2021р., а саме підготовку та подачу відзиву на апеляційну скаргу по справі складає 1 500,00 грн. (т. 2, а. с. 82).
Згідно платіжного доручення № 326 від 20.05.2021р. ОСББ "ІНФОРМАЦІЯ_1" сплачено на користь АО " Погрібної Ольги та Патики Андрія " 1 700,00 грн. (т. 2, а. с. 81).
Голова правління ОСББ "ІНФОРМАЦІЯ_1" листом від 20.05.2021р. № 5-21/20-1 звернувся до директора АО "Погрібної Ольги та Патики Андрія" з проханням у платіжному дорученні № 326 від 20.05.2021р. вважати вірним наступне призначення платежу "1 500,00 грн. -оплата за професійну правничу допомогу за договором № 02 від 21.04.2021р., а саме підготовку та подачу відзиву на апеляційну скаргу по справі № 904/5045/20. Рахунок № 05 від 20.05.2021р.; 200,00 грн. - аванс за консультаційні послуги. Без ПДВ".
Згідно із Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону); адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч. 3 ст. 4 Закону).
Частиною 5 ст. 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Колегія суддів наголошує на тому, що у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом, на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, ч. ч. 5-6 ст. 126 ГПК України встановлено обов'язок доведення неспівмірності витрат, що покладаються на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічні правові висновки про застосування норм процесуального права щодо співмірності судових витрат викладені в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19, які враховуються апеляційним господарським судом в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України.
Станом на дату ухвалення постанови письмових заперечень на заяву позивача щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу від відповідача на адресу апеляційного господарського суду не надходило.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції, зокрема, зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Частиною 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що витрати, понесені позивачем, на професійну правничу допомогу є співмірними, обґрунтованими, не мають ознак надмірності. В зв'язку з чим, витрати позивача на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 1 500,00 грн. на підставі ст. ст. 129, 282 ГПК України у зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги покладаються також на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Блюз" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2021р. у справі № 904/5045/20 - залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Блюз" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 1 500,00 грн.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Т.А. Верхогляд