14.07.2021 Справа № 904/404/20
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Кузнецова І.Л., Чус О.В.
секретар судового засідання Загреба В.С.
за участю представників:
від позивача: Грецька Х.В., довіреність №б/н від 15.06.2021, представник
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 у справі №904/404/20 (суддя Бондарєв Е.М.; ухвалу постановлено о 16:35 год. у місті Дніпро, повну ухвалу складено 30.11.2020)
за заявою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", Дніпропетровська область, м.Павлоград
про стягнення 18865,00 грн. штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 у справі №904/404/20 в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі відмовлено.
Означена ухвала мотивована тими обставинами, що із заявою від 07.04.2020 за №1/747 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог заявник звернувся до Акціонерного товариства "Українська залізниця" 05.11.2020, тобто вже після сплати останнім 79068,72 грн. у справі №904/6290/19, що підтверджується платіжним дорученням №3081880 від 30.09.2020. Судом відхилені посилання заявника на повернення платіжним дорученням №1805620 від 13.11.2020 помилково зарахованих грошових коштів у сумі 79068,72 грн., оскільки не надано доказів що саме повернуті грошові кошти, які зараховані платіжним дорученням №3081880 від 30.09.2020.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (відповідач) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 у справі №904/404/20, постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Відповідач вважає, що ухвалу прийнято судом першої інстанції при неповному з'ясуванні і дослідженні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Судом не враховані приписи ст.ст. 204, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.
Скаржник зазначає, що суд не звернув уваги на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів визнання недійсним правочину - заяви відповідача про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 79068,72 грн. за рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області у справах: №904/6290/19, №904/407/20, №904/404/20, №904/571/20, №904/582/20, а відповідно припинення відповідачем зобов'язання шляхом заліку зустрічних однорідних вимог є таким, що відбувся в силу обставин справи та правових підстав для припинення зобов'язання зарахуванням.
Судом першої інстанції не надано об'єктивної і критичної оцінки добровільній сплаті 30.09.2020 Регіональною філією "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" суми 79068,72 грн. за платіжним дорученням №3081880 згідно з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2020 у справі №904/6290/19, яка здійснена залізницею вже після припинення зобов'язання сторін зарахуванням в силу ст. 601 ЦК України. Судом не враховано, що вказана сума 13.11.2020 ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" повернута на рахунок РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" як помилково зарахована, а одержувач грошових коштів підтвердив її надходження.
Відповідач звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні заперечення позивача про не отримання заяви відповідача від 07.04.2020 №1/747 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2020 у справі №904/6290/19 на суму 79068,72 та рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області у справах: №904/407/20, №904/404/20, №904/571/20, №904/582/20.
Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу
Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" (позивач) у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідач із заявою від 07.04.2020 за №1/747 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог звернувся до АТ "Українська залізниця" 05.11.2020 після здійснення останнім сплати 79068,72 грн. у справі №904/6290/10. Отже, факт вчинення правочину про припинення зобов'язання зарахуванням настав тільки 10.11.2020 після отримання заяви АТ "Українська залізниця".
Відповідачем не оскаржено ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі №904/404/20, в якій встановлено, що правочин про припинення зобов'язання зарахуванням не є дійсним.
Листом від 27.11.2020 №Н/НЗЕ-21/719 позивач повідомив відповідача про повернення неузгодженою заяви про припинення зобов'язання зарахуванням від 07.04.2020 №1/747 на суму 79068,72 грн.
Позивач зазначає, що при перерахуванні грошових коштів платіжним дорученням №3081880 від 30.09.2020 в призначенні платежу зазначив, що перерахування 79068,72 грн. здійснюється згідно рішення суду від 04.02.2020 по справі №904/6290/19. В той же час відповідач при перерахуванні 79068,72 грн. згідно платіжного доручення №1805620 від 13.11.2020 в призначенні платежу зазначив "Возврат ошибочно зачисленных ден. ср-в". З наданого платіжного доручення не вбачається, що повернута сума грошових коштів стосується спірних правовідносин.
Позивач 30.09.2020 до отримання спірної заяви виконав рішення суду по справі №904/6290/19, тому твердження відповідача про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних вимог є помилковим.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить долучити до матеріалів справи лист-відповідь АТ "Українська залізниця" від 27.11.2020 №Н/НЗЕ-21/719, який не було подано до суду першої інстанції, оскільки відповідь у цьому листі надана після прийняття ухвали суду 24.11.2020.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2021 у складі колегії суддів: головуючого судді Подобєда І.М., суддів: Широбокової Л.П., Орєшкіної Е.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 у справі №904/404/20; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 14.07.2021 о 11:00 год.
За розпорядженням керівника апарату суду від 13.07.2021, враховуючи звільнення рішенням ВРП №1406/0/15-21 від 17.06.2021 Широбокової Л.П. з посади судді Центрального апеляційного господарського суду, у зв'язку з поданням заяви про відставку і відпусткою судді Орєшкіної Е.В., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №904/404/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2021 визначеною колегією суддів прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 у справі №904/404/20 до свого провадження.
У призначене судове засідання 14.07.2021 представник апелянта не з'явився.
13.07.2021 від представника ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" адвоката Селіванової О.В. на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, в якому представник апелянта також просить під час перегляду судового рішення врахувати доводи відповідача, які викладені в апеляційній скарзі, та скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 у справі №904/404/20.
В судовому засіданні представник позивача заперечував на задоволенні апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві.
За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 14.07.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення 18 865,00 грн. штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф у сумі 18 865,00 грн. і витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн.
31.03.2020 на виконання рішення Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ про примусове виконання рішення. Наказ дійсний для пред'явлення до 01.04.2023.
ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" 10.11.2020 подало до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про визнання наказу у справі №904/404/20 таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заяви відповідач вказав про виконання ним наказу суду у повному обсязі на суму 20 967,00 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" і АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця". Відповідач зазначив, що заява від 07.04.2020 за №1/747 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на загальну суму 79068,72 грн. за рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області у справах №904/6290/19, №904/407/20, №904/404/20, №904/571/20,№904/582/20 була направлена АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" 07.04.2020.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 у справі №904/404/20 в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі відмовлено.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Згідно зі статтею 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною першою статті 18 як і частиною першою статті 326 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (частини перша, друга статті 328 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частин першої - третьої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину (частина п'ята статті 202 Цивільного кодексу України).
У статті 598 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави припинення зобов'язань, згідно з якою зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до положень частин першої, третьої статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За частинами першої, третьої статті 203 Господарського кодексу України Господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною. Господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Аналогічні норми містяться у статті 601 Цивільного кодексу України.
При цьому мають бути дотримані такі вимоги:
- вимоги контрагентів повинні бути зустрічними, тобто кожен із контрагентів повинен мати заборгованість по відношенню до іншого (кожна із сторін одночасно є як боржником так і кредитором);
- вимоги повинні бути однорідними (тобто такими, у яких предмет виконання є однаковим);
- строк виконання зустрічних однорідних вимог має настати або має бути таким, що не був установлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги, тобто має настати строк виконання зобов'язань за однією і за іншою угодою.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду: у постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 вказав, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. У такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
Ні стаття 203 Господарського кодексу України, ні стаття 601 Цивільного кодексу України не визначають порядку і форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину. Таким чином, така заява здійснюється за загальними правилами про правочини. Здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент висловлення учасником відповідних правовідносин волевиявлення у відповідній формі, зокрема письмовій, що містить чітке однозначне волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов'язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.
Інша сторона має право заперечити заявлену вимогу про залік у зв'язку, наприклад, з недійсністю вимоги або відсутністю передбачених статтею 602 Цивільного кодексу України умов для заліку.
Колегією суддів з матеріалів встановлено, що ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" направило заяву №1/747 від 07.04.2020 про припинення зобов'язання зарахуванням на адресу Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" 07.04.2020, що вбачається з копії поштової накладної №0500089687163, опису вкладення в лист і фіскального чеку.
Оскільки Регіональна філія "Придніпровська залізниця" не є юридичною особою та стороною у справі Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 22.10.2020 відмовив у задоволенні заяви ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відмовив.
ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" вдруге направив заяву №1/747 від 07.04.2020 про припинення зобов'язання зарахуванням на адресу АТ "Укрзалізниця", що підтверджується копією поштової накладної №0500334910590 від 05.11.2020, описом вкладення в лист і фіскальним чеком.
Суд першої інстанції при прийнятті ухвали від 24.11.2020, відмовляючи у задоволенні заяви ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, взяв до уваги заперечення АТ "Укрзалізниця", який надав копію платіжного доручення №3081880 від 30.09.2020 на суму 79068,72 грн. в підтвердження виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2020 у справі №904/6290/19 про стягнення вартості нестачі вантажу у сумі 77147,72 грн. і 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Колегія суддів з попереднім судом не погоджується виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За приписами частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України і статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним. Як вбачається з матеріалів справи АТ "Укрзалізниця" не зверталося до суду з позовними вимогами про визнання недійсним правочину - заяви ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 79068,72 грн. за рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області у справах: №904/6290/19, №904/407/20, №904/404/20, №904/571/20, №904/582/20.
Щодо відхилення місцевим господарським судом платіжного доручення ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" №1805620 від 13.11.2020 на суму 79068,72 грн., яким в призначенні платежу вказано про повернення помилково зарахованих грошових коштів, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком попереднього суду, який вважає, що відповідачем не надано доказів, що повернуті саме ті грошові кошти, які були зараховані платіжним дорученням №3081880 від 30.09.2020.
Повернута сума 79068,72 грн. є сумою, яка складає саме ту суму, яка підлягала сплаті Акціонерним товариством "Укрзалізниця" у справі №904/6290/19. АТ "Укрзалізниця" не надала доказів в спростування зворотнього та не повернула отримані грошові кошти назад ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля". До того ж судом першої інстанції не враховано, що АТ "Укрзалізниця" були перераховані грошові кошти 30.09.2020, тобто після вчинення правочину - припинення зобов'язання сторін зарахуванням (заява від 07.04.2020), який як встановлено вище не був визнаний недійсним.
Лист АТ "Укрзалізниця" №Н/НЗУ-21/719 від 27.11.2020 про повернення неузгодженою заяви про припинення зобов'язання зарахуванням не приймається судом апеляційної інстанції, оскільки направлений на адресу ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" після прийняття оскаржуваної ухвали (24.11.2020) та не містить додатків з повернутою заявою.
Наведені обставини свідчать, що ухвала суду прийнята помилково без дослідження всіх обставин справи і з порушенням норм матеріального права. Відповідно припинення відповідачем зобов'язання шляхом заліку зустрічних однорідних вимог є таким, що відбулося в силу вищенаведених обставин справи і правових підстав для припинення зобов'язання зарахуванням.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною другою статті 277 Господарського процесуального кодексу України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
За викладених обставин, встановивши в ухвалі суду першої інстанції неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів суду апеляційної інстанції прийшла до висновку про скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області.
Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" в сумі 2270,00 грн. на оплату судового збору, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 269, 270-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 у справі №904/404/20 - скасувати та ухвалити нове рішення:
"Заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/404/20 таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2020 по справі №904/404/20 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76; ідентифікаційний код 00178353) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ 40081237) штраф у сумі 18865,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн."
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" 2270,00 грн. судових витрат у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повна постанова складена 15.07.2021.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя О.В. Чус