ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
13 липня 2021 року Справа № 10/189-09
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Павлюк І.Ю.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників сторін:
скаржника - Гріненко Н.В.
інші учасники - не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Міністерства економіки України (вх. 2071/21 від 14.05.2021) на рішення господарського суду Вінницької області від 29.03.21р. у справі №10/189-09 (повний текст складено 02.04.2021р., суддя Тісецький С.С.)
за первісним позовом: ТОВ "Агро-Промислова компанія "Три-А", м. Київ
до: ДП "Юрковецький спиртовий завод", с. Юрківці, Могилів-Подільський р-н, Вінницька область
третя особа, Міністерство економіки України, м. Київ
про стягнення 1 139 094,80 грн
та за зустрічним позовом: Міністерства економіки України, м. Київ
до: ТОВ "Агро-Промислова компанія "Три-А", м. Київ
до: ДП "Юрковецький спиртовий завод", с. Юрківці, Могилів-Подільський р-н, Вінницька область
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу меляси бурякової № 08-09/16/1/1 від 08.09.2016 року та № 26/17-МЕЛ від 26.07.2017 року
Рішенням господарського суду Вінницької області від 29.03.2021 у справі №10/189-09 первісний позов ТОВ "Агро-Промислова компанія "Три-А" б/н від 16.12.2019 року (вх. № 02.1-36/792/19) про стягнення з ДП "Юрковецький спиртовий завод" 1 139 094,80 грн, в межах справи №10/189-09 про банкрутство ДП "Юрковецький спиртовий завод", задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Промислова компанія "Три-А" 925 634,00 грн - основного боргу, 58 809,45 грн - 3% річних, 154 651,35 грн - інфляційних втрат, 17 100,00 грн - витрат на сплату судового збору. В задоволенні зустрічного позову Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2431-05/197 від 25.02.2020 року до ТОВ "Агро-Промислова компанія "Три-А", ДП "Юрковецький спиртовий завод", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача 2 - арбітражний керуючий (розпорядник майна) Бобрук Т.В. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу меляси бурякової №08-09/16/1/1 від 08.09.2016 року та №26/17-МЕЛ від 26.07.2017 року, в межах справи №10/189-09 про банкрутство ДП "Юрковецький спиртовий завод", відмовлено повністю.
Вказане рішення мотивоване тим, що відбулася поставка товару, а саме меляси бурякової, однак, відсутні докази оплати переданого товару у повному обсязі, в зв'язку з чим, первісні позовні вимоги про стягнення з відповідача 925 634,00 грн основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки, заявлена до стягнення позивачем за первісним позовом із відповідача сума основної заборгованості 925 634,00 грн є поточною грошовою вимогою, а тому правомірним є нарахування на відповідну заборгованість 3% річних та інфляційних втрат, на які дія мораторію не поширюється в силу приписів Кодексу України з процедур банкрутства. Також місцевий господарський суд, враховуючи, що спірні договори не суперечать положенням ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, містять всі істотні умови правочину, зважаючи на підтвердженість фактів прийняття до виконання та вчинення дій щодо схвалення сторонами спірних правочинів та обставини щодо необхідності та кінцевої мети укладення таких договорів боржником, що перебуває в процедурі розпорядження майном, виходячи з положень законодавства України, матеріалів та обставин справи у їх сукупності, дійшов висновку, що у даному випадку відсутні підстави для визнання недійсними договорів купівлі-продажу меляси бурякової № 08-09/16/1/1 від 08.09.2016 року та № 26/17-МЕЛ від 26.07.2017 року, що є предметом зустрічного позову.
Не погодившись із винесеним рішенням, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 29.03.2021 у справі № 10/189-09 в частині відмови в задоволені зустрічної позовної заяви Мінекономіки про визнання недійсним договорів купівлі-продажу меляси бурякової №08-09/16/1/1 від 08.09.2016 та № 26/17-МЕЛ від 26.07.2017 скасувати. Прийняти нове рішення, яким зустрічну позовну заяву Мінекономіки про визнання недійсними договорів купівлі-продажу меляси бурякової № 08-09/16/1/1 від 08.09.2016 та №26/17-МЕЛ від 26.07.2017, укладених між ТОВ “АГРО ПЛЮС 2016” та ДП “Юрковецький спиртовий завод” задоволити.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що договори купівлі-продажу меляси бурякової №08-09/16/1/1 від 08.09.2016р. на загальну суму 840 000,00 грн та №26/17-МЕЛ від 26.07.2017р. на загальну суму 3 200 000,00 грн, є значними правочинами. Однак всупереч положенням чинного законодавства для укладення державними підприємствами значних правочинів ДП "Юрковецький спиртовий завод" уклало договори (купівлі-продажу меляси бурякової) №08-09/16/1/1 від 08.09.2016р. та №26/17-МЕЛ від 26.07.2017р. без відповідної згоди органу управління, а щодо договору №08-09/16/1/1 від 08.09.2016р. - також за відсутності згоди розпорядника майна. Скаржник зазначає, що місцевий господарський суд не врахував доводи Міністерства економіки України та не надав оцінку його аргументам в частині відсутності погодження уповноваженого органу управління на вчинення оспорюваних правочинів. Вважає, що суд не застосував до спірних правовідносин імперативну норму статті 73-2 ГК в частинах відсутності обов'язкового погодження уповноваженого органу управління на укладання спірних договорів та заборони ділити предмет господарського зобов'язання. Суд першої інстанції визнав лист розпорядника майна №25/07 від 24.07.2017р. як належну згоду на укладання боржником спірних договорів, що не відповідає дійсним обставинам справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2021р. заяву колегії суддів у складі: головуюча суддя Миханюк М.В., судді Коломис В.В., Дужич С.П. про самовідвід, заявлений у справі №10/189-09, задоволено. Визначено колегію суддів для розгляду справи №10/189-09 у складі: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2021р. відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (вх. 2071/21 від 14.05.2021р.) на рішення господарського суду Вінницької області, ухваленого 29.03.2021р. у справі №10/189-09. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.06.2021р.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2021р. розгляд скарги відкладено на 13.07.2021р., змінено назву з Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Міністерство економіки України.
12.07.2021р. на адресу суду від ТОВ "Агро-Промислова компанія "Три-А" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій товариство просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду Вінницької області від 29.03.2021р. у справі №10/189-09 залишити без змін. Судове засідання провести без участі представника.
В судовому засіданні представник Міністерства економіки України доводи апеляційної скарги підтримала з підстав, наведених в ній.
Інші учасники провадження в судове засідання не з'явилися, про місце, час і дату судового засідання повідомлялися належним чином.
13.07.2021р. на адресу суду від ДП "Юрковецький спиртовий завод" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю у справі №120/2523/21-а 15.07.2021р. об 15:00 год. у Вінницькому окружному адміністративному суді.
За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Участь представників учасників у даній справі судом обов'язковою не визнавалася.
Крім цього згідно з частиною четвертою статті 197 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ) під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
На виконання Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та відповідно до пункту 10 частини 1 статті 152, частини 5 статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів" Державна судова адміністрація України наказом від 08.04.2020 №169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.
Як зазначалося вище, розгляд даної апеляційної скарги відкладено на 13.07.2021р. об 10:00 год., в клопотанні ДП "Юрковецький спиртовий завод" зазначило, що розгляд справи №120/2523/21-а у Вінницькому окружному адміністративному суді відбудеться 13.07.2021р. об 15:00 год.
Тобто, скаржник, не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні, відповідно до приписів статті 197 ГПК України, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду може бути здійснено за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
Крім того, ч. 3 ст. 202 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. В перше судове засідання, призначене на 15.06.2021р., представник боржника не з'явився.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, відповідності до вимог статті 269 ГПК України.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 10/189-09 про банкрутство ДП "Юрковецький спиртовий завод".
Ухвалою суду від 27.11.2009 року порушено провадження у справі № 10/189-09 про банкрутство Державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод".
Провадження у даній справі перебуває на стадії розпорядження майном.
19.12.2019 року до суду від ТОВ "Агро-Промислова компанія "Три-А" надійшла позовна заява б/н від 16.12.2019р. (вх. № 02.1-36/792/19) про стягнення з ДП "Юрковецький спиртовий завод" 1 139 094,80 грн.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.01.2020р. було залучено Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України третьою особою, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача до участі з розгляду позовної заяви ТОВ "Агро промислова компанія "Три-A" до ДП "Юрковецький спиртовий завод" про стягнення 1 139 094,80 грн, в межах справи № 10/189-09 про банкрутство ДП "Юрковецький спиртовий завод".
04.03.2020р. до суду першої інстанції від представника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надійшла зустрічна позовна заява №2431-05/197 від 25.02.2020р. до ТОВ "Агро-Промислова компанія "Три-А", ДП "Юрковецький спиртовий завод", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - арбітражний керуючий (розпорядник майна) Бобрук Т.В. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу меляси бурякової №08-09/16/1/1 від 08.09.2016р. та № 26/17-МЕЛ від 26.07.2017р.
Ухвалою суду від 04.03.2020р. прийнято вищевказану зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ "Агро-Промислова компанія "Три-А" про стягнення 1 139 094,80 грн в межах справи № 10/189-09; залучено Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до участі з розгляду позовної заяви ТОВ "Агро-Промислова компанія "Три-А" до ДП "Юрковецький спиртовий комбінат" про стягнення 1 139 094,80 грн в межах справи № 10/189-09.
Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 16 Цивільного кодексу України, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Частиною першою ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").
Невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином, не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Так, Міністерство економіки України у зустрічному позові посилається на недотримання вимог закону під час укладання оскаржуваного договору, а саме ДП "Юрковецький спиртовий завод" не отримано згоду органу управління боржника на укладення договору, всупереч положенням ст. 73-2 ГК України та ч. 4-2 ст. 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", що на переконання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору є підставами для визнання відповідного договору недійсним.
Положеннями пункту 4-2 частини 1 статті 6 Закону України “Про управління об'єктами державної власності” встановлений обов'язок уповноваженого органу управління приймати рішення щодо надання згоди на вчинення державним підприємством значного господарського зобов'язання або про відмову в наданні такої згоди. Уповноважені органи управління несуть встановлену законами України відповідальність за прийняття таких рішень.
Відповідно до пунктів 1-5 статті 73-2 ГК України значним господарським зобов'язанням державного унітарного підприємства визнається господарське зобов'язання, що вчиняється державним унітарним підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності.
Статутом державного унітарного підприємства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення господарського зобов'язання до значного господарського зобов'язання.
Значне господарське зобов'язання підлягає погодженню наглядовою радою державного унітарного підприємства або, у випадках, передбачених законом, органом, до сфери управління якого відноситься державне унітарне підприємство, в порядку, передбаченому цією статтею.
Рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов'язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається наглядовою радою (у разі її утворення) або органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.
Рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов'язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить більше 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.
Забороняється ділити предмет господарського зобов'язання з метою ухилення від передбаченого цією статтею порядку прийняття рішень про вчинення значного господарського зобов'язання.
Значне господарське зобов'язання, вчинене з порушенням порядку, передбаченого частинами першою - четвертою цієї статті, може бути визнане судом недійсним за позовом державного унітарного підприємства або органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.
Як вбачається із матеріалів справи, 08.09.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЛЮС 2016" (Продавець) та Державним підприємством "Юрковецький спиртовий завод" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу меляси бурякової №08-09/16/1/1.
В порядку та на умовах, визначених договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю мелясу бурякову (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти Товар (п. 1.1). Кількість Товару, що поставляється за договором, визначається заявками Покупця на поставку (п. 1.2). Загальна кількість Товару по даному договору приблизно становить 300 (триста) метричних тон (п. 1.4). Вартість договору розраховується, виходячи з фактичної кількості відвантаженого Товару за цим договором та ціни Товару за одну метричну тону з доставкою - 2 800,00 (дві тисячі вісімсот) гривень 00 коп. з ПДВ (п. 2.1). Зміна ціни Товару визначається додатковою угодою до договору (п. 2.2). Розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті у безготівковій формі, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на банківський рахунок Продавця (п. 3.1). Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю повну вартість кожної партії Товару на протязі календарного місяця від дати поставки (п. 3.2). Партія Товару вважається переданою Постачальником та прийнятою Покупцем : за кількістю - шляхом перевірки та порівняння, відповідно до кількості тоннажу, вказаного в транспортних та супровідних документах на партію Товару; за кількістю - відповідно до сертифікатів якості (п. 4.3).
Договір є укладеним з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх обов'язків (п. 8.1).
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "АГРО ПЛЮС 2016" поставлено ДП "Юрковецький спиртовий завод" мелясу бурякову в кількості 92,92 т на загальну суму із ПДВ 274114,00 грн, що підтверджується видатковою накладеною №244 від 20.12.2016 року та товарно-транспортними накладними, а саме : №20/12 від 20.12.2016 року, 20/12-1 від 20.12.2016 року та 20/12-2 від 20.12.2016 року.
Крім того, 26.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЛЮС 2016" (Продавець) та Державним підприємством "Юрковецький спиртовий завод" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу меляси бурякової № 26/17-МЕЛ.
В порядку та на умовах, визначених договором, Продавець обов'язується передати у власність Покупцю мелясу бурякову (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти Товар (п. 1.1). Кількість Товару, що поставляється за даним договором становить 1 000 (одна тисяча) метричних тон +/-5% за вибором Продавця. Одиниця виміру Товару - метрична тонна. Товар поставляється окремими партіями. Поставка кожної партії Товару узгоджується Сторонами (п. 1.2). Вартість договору розраховується, виходячи з фактичної кількості відвантаженого Товару за цим договором та ціни Товару за одну метричну тонну з доставкою - 3200 (три тисячі двісті) гривень 00 коп. з урахуванням ПДВ 20% (п. 2.1). Розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті у безготівковій формі, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на банківський рахунок Продавця (п. 3.1). Оплата вартості Товару здійснюється Покупцем згідно виставленого Продавцем рахунку-фактури та/або видаткової накладної, - на розрахунковий рахунок Продавця, вказаний в даному договорі або у рахунку-фактурі на оплату, шляхом безготівкового переказу грошових коштів протягом доби з моменту поставки партії Товару, або іншим чином, що не суперечить чинному законодавству України (п. 3.2). Партія Товару вважається переданою Продавцем та прийнятою Покупцем: за кількістю - шляхом перевірки та порівняння, відповідно до кількості тоннажу, вказаного в транспортних та супровідних документах на партію Товару; за кількістю - відповідно до сертифікатів якості (п. 4.3).
Договір є укладеним з моменту його підписання і діє до 31 рудня 2017 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх обов'язків (п. 8.1).
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "АГРО ПЛЮС 2016" поставлено ДП "Юрковецький спиртовий завод" мелясу бурякову в загальній кількості 203,60 т на загальну суму із ПДВ 651 520,00 грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме :
- № 253 від 26.07.2017 року на суму 213 888,00 грн, № 264 від 02.08.2017 року на суму 109 120,00 грн, № 343 від 19.08.2017 року на суму 33 472,00 грн, № 402 від 15.09.2017 року на суму 192 960,00 грн, № 403 від 16.09.2017 року на суму 102 080,00 грн, а також товарно-транспортними накладними, а саме :
- № 26/1 від 26.07.2017 року, № 26/2 від 26.07.2017 року, № 01/1 від 01.08.2017 року, №19/1 від 19.08.2017 року, № 15/1 від 15.09.2017 року, № 15/2 від 15.09.2017 року, № 16/1 від 16.09.2017 року.
Вищевказані видаткові накладні та товарно-транспортні накладні обопільно підписані сторонами, укладених договорів купівлі-продажу меляси бурякової.
В подальшому, 07.06.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЛЮС 2016" (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Промислова компанія "Три-А" (Новий кредитор) та Державним підприємством "Юрковецький спиртовий комбінат" (Боржник) укладено договір про відступлення права вимоги № 07/06-19.
За цим договором Первісний кредитор передає (відступає) на користь Нового кредитора, а Новий кредитор набуває право вимоги до Боржника щодо оплати суми боргу (грошового зобов'язання) у розмірі 925 634 грн (дев'ятсот двадцять п'ять тисяч шістсот тридцять чотири грн 00 коп.) (далі - Заборгованість), що виникла на підставі договорів №26/17-МЕЛ від 26.07.2017 р. та № 08-09/16/1/1 від 08.09.2016 р. (п. 1.1). Первісний кредитор в момент укладення цього договору передав Новому кредитору всі документи, які засвідчують право вимоги, що відступається згідно з цим договором, та інформацію, яка є важливою для його здійснення (п. 2.1). Підписанням цього договору Боржник та Первісний кредитор підтверджують та гарантують, що: між Боржником та Первісним кредитором досягнуто згоди передати право вимоги, вказане в п. 1.1. цього договору, на користь Нового кредитора; право вимоги, що відступається згідно з цим договором, на момент його укладення є дійсним (п. 2.2, пп. 2.2.1, 2.2.2). Підписанням цього договору Боржник: підтверджує свою згоду на відступлення права вимоги, передбаченого у п. 1.1 цього договору, і зобов'язується сплатити заборгованість безпосередньо на користь Нового кредитора; підтверджує, що не потребує будь-якого додаткового повідомлення стосовно відступлення права вимоги за цим договором (п. 2.3, пп.2.3.1, 2.3.2). Сторони домовились, що заміна сторони у зобов'язанні вважається такою, що відбулась, а право вимоги, вказане в п. 1.1. цього договору, вважається відступленим Первісним кредитором Новому кредитору з моменту укладення цього договору (п. 2.5).
Цей договір є укладеним та набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 6.1).
13.12.2019 року між ДП "Юрковецький спиртовий завод" та ТОВ "Агро-Промислова компанія "Три-А" підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 07.06.2019 року по 12.12.2019 року по договору № 07/06-19 від 07.06.2019 року, згідно якого заборгованість становить 925 634,00 грн.
Колегія суддів зауважує, що згідно наявного в матеріалах справи балансу (звіт про фінансовий стан) ДП “Юрковецький спиртовий завод” станом на 31.12.2016р. загальна сума активів підприємства станом на початок звітного періоду становить 3 472 000,00 грн, на кінець звітного періоду - 2 903 000,00 грн.
Згідно договору купівлі-продажу меляси бурякової №08-09/16/1/1 від 08.09.2016 року загальна кількість товару по даному договору приблизно становить 300 метричних тон (п. 1.4); вартість договору розраховується, виходячи з фактичної кількості відвантаженого Товару за цим договором та ціни Товару за одну метричну тону з доставкою - 2 800,00 грн 00 коп. з ПДВ (п. 2.1).
Тобто договір купівлі-продажу меляси бурякової №08-09/16/1/1 від 08.09.2016 року укладено на загальну суму 840 000,00 грн, що є предметом господарського зобов'язання.
Таким чином, ДП "Юрковецький спиртовий завод" укладено договір купівлі-продажу меляси бурякової №08-09/16/1/1 від 08.09.2016 року на загальну суму 840 000,00 грн з ПДВ, що складає 24,19 % балансової вартості активів боржника на початок звітного періоду та 28,94% балансової вартості активів боржника на кінець звітного періоду. Крім того, слід зазначити, що 10% від загальної суми активів підприємства станом на 01.01.2016р. становить 347 200,00 грн, станом на 31.12.2016р. - 293 000,00 грн
Згідно договору купівлі-продажу меляси бурякової №26/17-МЕЛ від 26.07.2017 року кількість товару, що поставляється за даним договором становить 1 000 метричних тон +/-5% за вибором продавця (п. 1.2); вартість договору розраховується, виходячи з фактичної кількості відвантаженого товару за цим договором та ціни товару за одну метричну тонну з доставкою - 3200 гривень 00 коп. з урахуванням ПДВ 20% (п. 2.1).
Тобто договір купівлі-продажу меляси бурякової №26/17-МЕЛ від 26.07.2017 року укладено на загальну суму 3 200 000,00 грн з ПДВ (+/-5% =160 000,00 грн), що є предметом господарського зобов'язання.
Таким чином, ДП "Юрковецький спиртовий завод" укладено договір купівлі-продажу меляси бурякової №26/17-МЕЛ від 26.07.2017 року на загальну суму 3 200 000,00 грн з ПДВ (+/-5% =160 000,00 грн), що складає 92,17 % балансової вартості активів боржника на початок звітного періоду та 110,23% балансової вартості активів боржника на кінець звітного періоду. Крім того, слід зазначити, що 10% від загальної суми активів підприємства станом на 01.01.2016р. становить 347 200,00 грн, станом на 31.12.2016р. - 293 000,00 грн
Отже, укладені договори купівлі-продажу меляси бурякової №08-09/16/1/1 від 08.09.2016 року та №26/17-МЕЛ від 26.07.2017 року є значними правочинами, укладання яких має здійснюватися відповідно до чинного законодавства України, за обов'язковою згодою органу, до сфери управління якого належить ДП “Юрковецький спиртовий завод”.
Станом на день укладання договорів купівлі-продажу меляси бурякової №08-09/16/1/1 від 08.09.2016 року та №26/17-МЕЛ від 26.07.2017 року органом управління ДП “Юрковецький спиртовий завод” було Міністерство аграрної політики та продовольства України (змінено назву на Міністерство економіки України).
Матеріали справи не містять відповідного рішення Міністерство економіки України про надання згоди на вчинення зазначеного правочину або подальшого його схвалення.
А отже, дозвіл уповноваженого органу управління ДП “Юрковецький спиртовий завод” на укладення договорів купівлі-продажу меляси бурякової №08-09/16/1/1 від 08.09.2016 року та №26/17-МЕЛ від 26.07.2017 року отримано не було, чим порушено приписи статті 73-2 ГК України.
Щодо висновку суду першї інстанції про погодження спірних правочинів арбітражним керуючим, колегія суддів зазначає наступне.
Судом встановлено, що ДП "Юрковецький спиртовий завод" зверталось до арбітражного керуючого (розпорядника майна боржника) Бобрука Т.В. стосовно надання згоди на заключення договору поставки меляси бурякової орієнтовною ціною 3 300,00 грн (з урахуванням ПДВ) за метричну тону та орієнтовною кількістю 8 500 тон, а також самостійно визначати контрагентів.
У відповідь на вказане звернення, арбітражним керуючим Бобруком Т.В. листом №25/07 від 24.07.2017 року надано згоду на заключення договору поставки меляси бурякової орієнтовною ціною 3 300,00 грн (з урахуванням ПДВ) за метричну тону та орієнтовною кількістю 8 500 тон та самостійно визначати контрагентів.
Згідно абз. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній на момент укладення спірних договорів) значні правочини (договори) - правочини (договори) щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення правочину (договору).
Відповідно до абз. 3 ч. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній на момент укладення спірних договорів) керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори) щодо розпорядження у будь-який спосіб іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника, та укладання інших значних правочинів (договорів).
Колегія суддів зазначає, що договір купівлі-продажу меляси бурякової №08-09/16/1/1 було укладено 08.09.2016 року, а лист арбітражного керуючого про згоду на заключення договору поставки меляси бурякової орієнтовною ціною 3 300,00 грн (з урахуванням ПДВ) за метричну тону та орієнтовною кількістю 8 500 тон та самостійно визначати контрагентів, датований лише 24.07.2017 року. Тобто договір купівлі-продажу меляси бурякової №08-09/16/1/1 не було погоджено арбітражним керуючим.
Враховуючи, що договір купівлі-продажу меляси бурякової №08-09/16/1/1 від 08.09.2016 року є значним правочином, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення правочину (договору), та укладений без погодження арбітражного керуючого, що є порушенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній на момент укладення спірного договору).
Однак, посилання суду першої інстанції в оскарженому рішенні на погодження таких правочинів арбітражним керуючим, відповідно до норми ч. 8 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній на момент укладення спірних договорів) не може слугувати належним та допустимим доказом погодження договорів купівлі-продажу меляси бурякової №08-09/16/1/1 від 08.09.2016 року та №26/17-МЕЛ від 26.07.2017 року уповноваженим органом управління підприємства та не свідчить про те, що боржник звільняється від виконання свого обов'язку, в частині отримання погодження на вчинення значного правочину. Погодження значного правочину арбітражним керуючим не може замінити дозвіл на вчинення значного правочину уповноваженим органом управління, а саме Міністерства економіки України.
Крім того, згідно із ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
В даній справі підставою позову не є укладення правочинів із перевищенням повноважень його представником, а є укладення правочинів без згоди органу управління боржника, відтак ст. 241 ЦК України не підлягає застосуванню до даних правовідносин.
Враховуючи, що на момент вчинення правочинів шляхом укладення договорів купівлі-продажу меляси бурякової №08-09/16/1/1 від 08.09.2016 року та №26/17-МЕЛ від 26.07.2017 року юридична особа - відповідач за первісним позовом не мав відповідного погодження уповноваженого органу управління на вчинення значного правочину, колегія суддів дійшла висновку, що спірні договори суперечать положенням ст.ст. 203, 215 ЦК України, у зв'язку з чим договори купівлі-продажу меляси бурякової №08-09/16/1/1 від 08.09.2016 року та №26/17-МЕЛ від 26.07.2017 року слід визнати недійсними.
Місцевим господарським судом не враховано, що надання згоди арбітражним керуючим на вчинення підприємством боржника значних правочинів, не підміняє згоди уповноваженого органу управління Міністерства економіки України на надання такої згоди. Арбітражний керуючий або керівництво підприємства зобов'язані були звернутися за згодою до Міністерства економіки України.
Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Частиною 1 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Враховуючи визнання судом недійсним договорів купівлі-продажу меляси бурякової №08-09/16/1/1 від 08.09.2016 року та №26/17-МЕЛ від 26.07.2017 року, які в силу ст. 236 ЦК України є недійсним з моменту його вчинення, апеляційний суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Промислова компанія "Три-А" до Державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про стягнення 1 139 094,80 грн заборгованості задоволенню не підлягають, оскільки право вимоги позивача ґрунтувалось саме на підставі зазначеного договору.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Враховуючи ст. 277 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду винесено за неправильного застосування норм матеріального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а висновки не відповідають вказаним вище обставинам справи, а тому рішення є таким, що підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подачу зустрічного позову та апеляційної скарги покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Промислова компанія "Три-А".
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Міністерства економіки України (вх. 2071/21 від 14.05.2021) на рішення господарського суду Вінницької області від 29.03.21р. у справі №10/189-09 задоволити.
2. Рішення господарського суду Вінницької області від 29.03.21р. у справі №10/189-09 скасувати. Прийняти нове рішення:
“1. Зустрічний позов Міністерства економіки України №2431-05/197 від 25.02.2020 року до ТОВ "Агро-Промислова компанія "Три-А", ДП "Юрковецький спиртовий завод" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу меляси бурякової № 08-09/16/1/1 від 08.09.2016 року та №26/17-МЕЛ від 26.07.2017 року, в межах справи № 10/189-09 про банкрутство ДП "Юрковецький спиртовий завод", задоволити.
Визнати недійсним договір №08-09/16/1/1 (купівлі-продажу меляси бурякової) від 08.09.2016 року, укладений між ТОВ "Агро Плюс 2016" та ДП "Юрковецький спиртовий завод".
Визнати недійсним договір №26/17-МЕЛ (купівлі-продажу меляси бурякової) від 26.07.2017 року, укладений між ТОВ "Агро Плюс 2016" та ДП "Юрковецький спиртовий завод".
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Промислова компанія "Три-А" (проспект Ю.Гагаріна, 14, м. Київ, 02094; код ЄДРПОУ 39343120) на користь Міністерства економіки України (вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, код ЄДРПОУ 37508596) 4204,00 грн витрат зі сплати судового збору за подачу зустрічного позову.
3. В задоволенні первісного позову ТОВ "Агро-Промислова компанія "Три-А" б/н від 16.12.2019 року (вх. № 02.1-36/792/19) про стягнення з ДП "Юрковецький спиртовий завод" 1 139 094,80 грн, в межах справи №10/189-09 про банкрутство ДП "Юрковецький спиртовий завод", відмовити.
4. Видати наказ”.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Промислова компанія "Три-А" (проспект Ю.Гагаріна, 14, м. Київ, 02094; код ЄДРПОУ 39343120) на користь Міністерства економіки України (вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, код ЄДРПОУ 37508596) 6306,00 грн витрат зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
4. Господарському суду Вінницької області на виконання даної постанови видати накази.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.
6. Справу №10/189-09 повернути до Господарського суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "15" липня 2021 р.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Павлюк І.Ю.