вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" липня 2021 р. Справа№ 910/23627/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Грека Б.М.
Отрюха Б.В.
за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,
розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шаматріна Є.М.,
представників:
ТОВ "Фінансова компанія "Монтале" - адвоката Островерхого С.А.,
Національного банку України - Бірюкової О.А.,
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотурбінні технології",
уповноваженої особи акціонерів Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" Вітошка Володимира Олександровича
на ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва
від 04.11.2020 (повна ухвала складена 30.11.2020, суддя Яковенко А.В.),
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод"
на ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва
від 04.11.2020 (повна ухвала складена 30.11.2020, суддя Яковенко А.В.),
та на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 04.11.2020 (повна ухвала складена 28.12.2020, суддя Яковенко А.В.)
про відмову в задоволенні заяви про забезпечення вимог кредиторів,
у справі № 910/23627/16
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлоінвест"
до Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" (код 03149949)
про банкрутство,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" у задоволенні заяви про забезпечення вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" про заміну кредитора та замінено кредитора у справі № 910/23627/16 Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" (код ЄДРПОУ 09807856) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" (код ЄДРПОУ 43249891); задоволено заяву Головного управління Пенсійного фону України в м. Києві про заміну кредитора та замінено кредитора у справі № 910/23627/16 Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві; зобов'язано ліквідатора внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів боржника.
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 визнано кредитором у справі № 910/23627/16 по відношенню до боржника:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" з грошовими вимогами на суму 463431,72 грн, з яких 3200,00 грн - вимоги першої черги, 460231,72 грн - вимоги четвертої черги.
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" з грошовими вимогами на суму 3090197,88 грн, з яких 3200,00 грн - вимоги першої черги, 3086997,88 грн - вимоги четвертої черги;
- Національний банк України з грошовими вимогами на суму 4150361921,31 грн, з яких 3200,00 грн - вимоги першої черги, 4150358727,31 грн - вимоги забезпечені заставою боржника;
- Головне управління Пенсійного Фонду України в місті Києві з грошовим вимогами на суму 27364,59 грн - вимоги другої черги;
- Приватне акціонерне товариство "Окма" з грошовими вимогами на суму 8200,00 грн., з яких 3200,00 грн - вимоги першої черги, 5000,00 грн - вимоги четвертої черги;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Газотурбінні технології" з грошовими вимогами на суму 28079948,48 грн, з яких 3200,00 грн - вимоги першої черги, 28076748,48 грн - вимоги четвертої черги;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" з грошовими вимогами на суму 358920088,58 грн, з яких 3200,00 грн - вимоги першої черги, 308270217,80 грн - вимоги четвертої черги, 50649870,78 грн - вимоги шостої черги;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Ворскла" з грошовими вимогами на суму 98897,67 грн, з яких 3200,00 грн - вимоги першої черги, 95697,67 грн - вимоги четвертої черги;
- Головне управління ДФС у м. Києві з грошовими вимогами на суму 360234,95 грн, з яких 3200,00 грн - вимоги першої черги, 278068,08 грн - вимоги третьої черги, 78966,87 грн - вимоги шостої черги;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Промжитлоінвест" з грошовими вимогами на суму 525613,96 грн, з яких 31380,00 грн - вимоги першої черги, 494233,96 грн - вимоги четвертої черги.
11.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газотурбінні технології" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 в частині грошових вимог Головного управління Пенсійного Фонду України в місті Києві, Головного управління ДФС у м. Києві, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газотурбінні технології", прийняти у цій частині нове рішення, яким відмовити у визнанні грошових вимог ГУ ПФУ, відмовити у визнанні гршових вимог ГУ ДФС в сумі 8769,86 грн пені, визнати грошові вимоги ТОВ "Газотурбінні технології" у повному обсязі.
16.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Промжитлоінвест" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 в частині грошових вимог ПрАТ "Полтавський ГЗК", визнати кредиторські вимоги ПрАТ "Полтавський ГЗК" в сумі 1966500,74 грн - четверта черга та судовий збір пропорційно визнаним вимогам - перша черга.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/23627/16 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотурбінні технології"; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/23627/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод".
20.01.2021 до суду надійшли матеріали справи № 910/23627/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/23627/16 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлоінвест" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2020.
14.12.2020 боржник звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
В апеляційній скарзі боржник просить скасувати ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 в частині грошових вимог Національного банку України, в частині грошових вимог АТ "Банк "Фінанси та кредит", скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 повністю, справу передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду на стадію попереднього засідання в іншому складі суду.
Також, боржник в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 в частині заміни кредитора АТ "Банк "Фінанси та кредит" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтале", відхилити клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтале" про заміну кредитора його правонаступником.
Окрім того, в апеляційній скарзі боржник просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 в частині відмови у задоволенні забезпечення щодо нерухомого майна боржника та заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій щодо належного боржнику об'єктів нерухомого майна: реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 360649580000; цілісний майновий комплекс; адреса: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/23627/16 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2020.
ОСОБА_1 як уповноважена особа акціонерів боржника звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 повністю, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію попереднього засідання.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 також відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи акціонерів Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" Вітошка Володимира Олександровича.
Розгляд справи неодноразово відкладався відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України.
01.06.2021 боржник подав заяву про відмову від апеляційної скарги в частині вимог про скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 в частині заміни кредитора у справі № 910/23627/16 Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" та відхилення клопотання ТОВ "Фінансова компанія "Монтале" про заміну кредитора правонаступником.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 закрито апеляційне провадження у справі № 910/23627/16 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 про заміну кредитора Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале".
06.07.2021 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 13.07.2021 відповідно до ст. 216 ГПК України.
09.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газотурбінні технології" подало заяву про відмову від апеляційної скарги в частині визнання грошових вимог Головного управління ПФУ у м. Києві та грошових вимог Головного управління ДФС у м. Києві.
12.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Промжитлоінвест" подало заяву про відмову від апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 закрито апеляційне провадження у справі № 910/23627/16 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотурбінні технології" на ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 в частині визнання грошових вимог Головного управління ПФУ у м. Києві та грошових вимог Головного управління ДФС у м. Києві.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 закрито апеляційне провадження у справі № 910/23627/16 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлоінвест" на ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 04.11.2020.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, вважає, що скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Провадження у справах про банкрутство до 21.10.2019 регулювалось Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), а з 21.10.2019 - Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод".
Повідомлення про порушення справи про банкрутство оприлюднене 28.08.2017 за № 45519.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 призначено у справі №910/23627/16 судову економічну експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі зупинено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 поновлено провадження у справі у зв'язку з закінченням судової експертизи та надходженням висновку за результатами судової експертизи.
06.10.2020 боржник подав заяву про забезпечення вимог кредиторів, яка мотивована тим, що 01.07.2020 від Національного банку України надійшла вимога про усунення порушення.
У вимозі зазначається про прострочення виконання зобов'язання AT "Банк "Фінанси та кредит" за кредитними договорами, укладеними між AT "Банк "Фінанси та кредит" та Національним банком України, які забезпечені іпотечним майном боржника за договором від 12.11.2009. Станом на 15.06.2020 заборгованість AT "Банк "Фінанси та кредит" за кредитними договорами та перед Національним банком України становить 3749729699,80 грн. У відповідності до вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та умов іпотечного договору в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання цієї вимоги, іпотекодержатель буде вимушений звернути стягнення на майно, передане в забезпечення, з метою погашення заборгованості за кредитними договорами.
З урахуванням зазначеного боржник просив суд з посиланням на ст. 40 КУзПБ, ст. 136, п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій щодо належного боржнику об'єкта нерухомого майна: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 360649580000, назва об'єкту нерухомого майна - цілісний майновий комплекс, адреса: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" про забезпечення вимог кредиторів.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви боржника, зазначив, що за правилами статті 41 КУзПБ будь-яке відчуження майна боржника, зокрема того що знаходиться в заставі, здійснюється з нагляду розпорядника майна та вирішується виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Як було встановлено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод". Цією ж ухвалою було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
У відповідності до ч. 3 ст. 19 Закону про банкрутство, чинного на дату відкриття провадження у справі про банкрутство, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.
З 21.10.2019 було введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, у статті 41 якого визначено умови введення та межі дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Так частинами 1-3 статті 41 КУзПБ установлено, що:
- мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію;
- мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна;
- протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.
Позаяк ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, яка є чинною, то звернення стягнення на заставне майно боржника підпадає під дію мораторію, а ухвала є підставою для зупинення виконавчих дій з примусового виконання судового рішення, зокрема, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 та відхилення апеляційної скарги боржника в цій частині.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:
розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;
розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;
дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;
дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.
Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.
Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Статтею 1 Закону про банкрутство, який був чинний станом на дату відкриття провадження у даній справі, визначено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
27.09.2017 до Господарського суду міста Києва звернулось ТОВ "Газотурбінні технології" із грошовими вимогами до боржника в загальній сумі 45756437,61 грн, з яких: 3200,00 грн вимоги першої черги задоволення, 29233969,58 грн - вимоги четвертої черги, 16519268,03 грн - вимоги шостої черги. Грошові вимоги складаються з основного боргу в сумі 16056145,76 грн, 3% річних в сумі 1268215,57 грн, інфляційні в сумі 11909608,25 грн, пеня в сумі 16519268,03 грн, які розраховані станом на 18.08.2017.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції вимоги кредитора ґрунтуються на зобов'язанні боржника за договором купівлі-продажу векселів № Б-10-558/1 від 29.09.2010, акті прийому-передачі векселів від 29.09.2010 та додаткової угоди від 28.06.2012, якою строк сплати боржником за придбаний вексель продовжено з 30.06.2012 до 31.12.2014.
Відповідно до акту звіряння розрахунків після поступової сплати боргу залишок складає 16056145,76 грн, а часткова сплата боргу підтверджується банківськими виписками, що надані кредитором.
Кредитором також нараховані 3 % річних за період з 01.01.2015 по 18.08.2017 у сумі 1268 215.57 грн та інфляційні в сумі 11909608,25 грн.
У письмових поясненнях від 30.01.2018 кредитор здійснив належний розрахунок 3 % річних на суму 1346862,55 грн та інфляційних втрат на суму 10752387,15 грн.
Крім того, у заяві грошовими вимогами також зазначено про нарахування пені з 01.01.2015 по 18.08.2017 на суму 16519268,03 грн.
Суд першої інстанції визнав обґрунтованими грошові вимоги на суму 28076748,48 грн як вимоги четвертої черги задоволення, а у визнанні вимог по пені в сумі 16519268,03 грн відмовив із посиланням на ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо нарахування в межах шестимісячного строку та зазначив про пропуск строку позовної давності для її заявлення.
Доводи апеляційної скарги ТОВ "Газотурбінні технології" зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував умов п. 3.2 договору, що виключає застосування ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки покупець сплачує пеню за кожний день прострочення, не встановив обставини настання строку виконання зобов'язання, а також безпідставно застосував наслідки спливу позовної давності, про яку боржник не заявляв.
Колегія суддів відхиляє такі доводи скарги, оскільки відповідно до додаткової угоди від 28.06.2012 строк сплати боржником за придбаний вексель продовжено з 30.06.2012 до 31.12.2014, у зв'язку з чим нарахування пені мало припинитись 30.06.2015 у відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. При цьому, встановлений вказаною нормою строк є присічним, втім може бути продовжений угодою сторін, що в даному випадку не відбулось.
Виходячи із спеціальних норм Закону про банкрутство та КУзПБ на господарський суд покладено обов'язок надавати правовий аналіз заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, тобто, грошові зобов'язання повинні бути встановлені як за розміром, так і за суттю.
Докази, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора, повинні надавати право кредитору на звернення до боржника з грошовими вимогами у встановленому чинним законодавством порядку.
Оскільки боржник та розпорядник майна боржника заперечували грошові вимоги в частині нарахованої пені, то суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про їх відхилення у зв'язку зі спливом позовної давності, що встановлена ст. 258 Цивільного кодексу України.
За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для скасування ухвали попереднього засідання в частині грошових вимог ТОВ "Газотурбінні технології" та задоволення апеляційної скарги.
Щодо кредиторських вимог Національного банку України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтале" (правонаступника АТ "Банк "Фінанси та кредит") та доводів апеляційної скарги боржника в цій частині.
Так, в основу доводів апеляційної скарги в частині грошових вимог Національного банку України покладені висновки про те, що до визнання підлягають кредиторські вимоги обраховані за вартістю предметів застави та іпотеки, погоджених сторонами у відповідних договорах забезпечення, а саме в сумі 354473549,00 грн із включенням їх до реєстру вимог кредиторів окремо як таких, що підлягають задоволенню позачергово за рахунок предмета забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи, грошові вимоги НБУ грунтуються на кредитних договорах, що укладені між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит", а саме: кредитні договори від 21.10.2008 № 48; від 16.02.2009 № 03/4; від 10.07.2009 № 03/28; від 12.11.2009 № 03/33; від 02.09.2010 № 03/35; від 11.03.2014 № 03/36; від 04.11.2008 № 63/1; від 18.11.2008 № 63/3.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаними кредитними договорами, боржник передав в заставу НБУ власне рухоме та нерухоме майно, на підставі двох договорів забезпечення, укладених між боржником, АТ "Банк "Фінанси та кредит" та Національним банком України, а саме:
- Договір іпотеки від 12.11.2009, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швайкою О.Л. і зареєстрований у реєстрі за №687, з змінами та доповненнями до нього (далі - Договір іпотеки);
- Договір застави від 09.02.2010, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зубковою О. Л. і зареєстрований у реєстрі за № 52, зі змінами та доповненнями до нього (далі - Договір застави).
Так, заборгованість за кредитними договорами складає в загальній сумі 4150358727,31 грн, в тому числі:
1) заборгованість за Кредитним договором № 48 в сумі 304611737,10 грн, що складається з:
- 268734 831,49 грн - заборгованість за кредитом;
- 35765068,49 грн - заборгованість за відсотками;
- 111837,12 грн - заборгованість за пенею по відсоткам.
2) заборгованість за Кредитним договором №03/4 в сумі 365534084,52 грн, що складається з:
- 322481797,79 грн - заборгованість за кредитом;
- 42918082,19 грн - заборгованість за відсотками;
- 134204,54 грн - заборгованість за пенею по відсоткам.
3) заборгованість за Кредитним договором №03/28 в сумі 1204557942,70 грн, що складається з:
- 1057740 296,74 грн - заборгованість за кредитом;
- 146509512,33 грн - заборгованість за відсотками;
- 308133,63 грн - заборгованість за пенею по відсоткам.
4) заборгованість за Кредитним договором №03/33 в сумі 222571681,94 грн, що складається з:
- 195443513,81 грн - заборгованість за кредитом;
- 27071232,87 грн - заборгованість за відсотками;
- 56935,26 грн - заборгованість за пенею по відсоткам.
5) заборгованість за Кредитним договором №03/35 в сумі 432645020,23 грн, що складається з:
- 379912045,62 грн. - заборгованість за кредитом;
- 52622301,25 грн - заборгованість за відсотками;
- 110673,36 грн - заборгованість за пенею по відсоткам.
6) заборгованість за Кредитним договором №63/1 в сумі 664607426,40 грн, що складається з:
- 586330541,43 грн - заборгованість за кредитом;
- 78032876,71 грн - заборгованість за відсотками;
- 244008,26 грн - заборгованість за пенею по відсоткам.
7) заборгованість за Кредитним договором №63/3 в сумі 443071617,60 грн, що складається з:
- 390887027,62 грн - заборгованість за кредитом;
- 52021917,81 грн - заборгованість за відсотками;
- 162672,17 грн - заборгованість за пенею по відсоткам.
8) заборгованість за Кредитним договором № 03/36 в сумі 512759216,82 грн, що складається з:
- 469489307,78 грн - заборгованість за кредитом;
- 43140410,73 грн - заборгованість за відсотками;
- 129498,31 грн - заборгованість за пенею по відсоткам.
Докази на підтвердження погашення заборгованості за вищевказаними Кредитними договорами з дати останнього розрахунку заборгованості (26.09.2018) іншими особами, які надавали забезпечення за ними, боржник суду не надав.
За змістом положень статті 589 ЦК України, статей 7, 11 Закону України "Про іпотеку", статті 19 Закону України "Про заставу" заставодаводежатель, а у іпотечних правовідносинах - іпотекодержатель (якщо інше не передбачено договором або законом) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника (майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов'язанні), визначені на момент фактичного задоволення, за рахунок майнового поручителя у розмірі фактичної реалізації предмета застави, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством. Цей висновок узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.05.2018 у справі № 902/492/17.
Водночас, аналіз норм КУзПБ свідчить, що в процедурі розпорядження майном на стадії формування реєстру кредиторів не передбачено будь-якої оцінки майна для визначення його вартості. Відповідно до частини восьмої статті 45 КУзБП розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром. Лише у процедурі ліквідації до повноважень ліквідатора належить: визначення початкової вартості майна банкрута (частина перша статті 61 КУзБП); визначення початкової вартості продажу майна банкрута (частина перша статті 63 КУзБП); визначення початкової ціни як однієї з умов продажу за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення) (частини перша, друга статті 75 КУзБП).
Із урахуванням наведеного погоджена сторонами вартість предмета застави (іпотеки) у договорі застави (іпотеки) не може обмежувати розмір зобов'язань боржника (майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов'язанні), забезпечених заставою (іпотекою), позаяк з огляду на викладене вище сума задоволення вимог заставодержателя (іпотекодержателя) пов'язується саме з вартістю фактичної реалізації предмета застави (майнової поруки), якщо інше не встановлено договором застави (іпотеки).
У справі про банкрутство кінцева вартість заставного (іпотечного) майна для цілей проведення розрахунків із забезпеченим кредитором формується в момент його реалізації за наслідком якої з дотриманням вимог КУзПБ застава (іпотека) припиняється, а вимоги забезпеченого кредитора вважаються погашеними.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19 з метою єдності та сталості судової практики щодо визначення розміру забезпечених вимог кредиторів дійшов висновку, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов'язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки).
Такий підхід враховує положення абзацу третього частини другої статті 45 КУзПБ, та мінімізує виникнення проблемних ситуацій, про які зазначалося у цій постанові. Забезпечений кредитор при такому підході самостійно визначає модель поведінки щодо своєї участі у справі про банкрутство: або його вимоги є повністю забезпеченими (з урахуванням умов відповідного договору застави (іпотеки)), однак при цьому він бере участь у засіданні зборів кредиторів та комітеті кредиторів лише з правом дорадчого голосу, або він вчиняє активні процесуальні дії щодо повної чи часткової відмови від забезпечення і таким чином набуватиме право вирішального голосу на зборах кредиторів.
З огляду на зазначене колегія суддів відхиляє помилкові доводи апеляційної скарги щодо визначення вимог забезпеченого кредитора лише в межах вартості предмета забезпечення (застави, іпотеки), що обумовлений сторонами у відповідному договорі забезпечення.
Доводи апеляційної скарги боржника в частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтале", яке є правонаступником АТ "Банк "Фінанси та кредит", зводяться до незгоди із висновками судової експертизи, що була проведена у даній справі задля встановлення обґрунтованості кредиторської заборгованості боржника перед АТ "Банк "Фінанси та кредит" за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1297-09 від 16.02.2009 на загальну суму 167763817,83 грн, з яких 135321310,85 грн вимоги четвертої черги та 32442506,98 грн вимоги шостої черги; за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1298-09 від 16.02.2009 у сумі 214732163,62 грн, з яких 173145013,93 грн вимоги четвертої черги та 41587149,69 грн вимоги шостої черги.
Згідно висновку експертів №26983/26984/19-71/12826-12829/20-71 від 27.05.2020 встановлено, що підтверджується заборгованість
за Договором №1297-09 від 16.02.2009: 73036981,00грн - заборгованість за кредитом, 62198286,28 грн - заборгованість по відсотках, 22190895,98 грн - пеня;
за Договором №1298-09 від 16.02.2009: 92329970,00 грн - заборгованість по кредиту, 80704974,52 грн - заборгованість по відсотках, 28458974,80 грн - пеня.
Таким чином, належним, допустимим та більш вірогідним доказом - висновком судової експертизи була встановлена кредиторська заборгованість перед АТ "Банк "Фінанси та кредит", яка була заявлена як грошові вимоги до боржника у даній справі та останнім не спростована.
Доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують, у зв'язку з чим колегія суддів доходить висновку про відхилення апеляційної скарги боржника в цій частині.
Щодо апеляційної скарги уповноваженої особи акціонерів Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" Вітошка Володимира Олександровича.
За визначеннями ст. 1 КУзПБ сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу;
учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Згідно з ч. 3 ст. 47 КУзПБ ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.
Наведеною процесуальною нормою обмежено коло осіб, які мають право оскаржувати ухвалу попереднього засідання, до сторін (боржник та кредитори). Інші учасники мають право оскаржити вказане судове рішення лише в частині, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов'язки, що узгоджується із статтею 254 ГПК України.
Отже, ухвала попереднього засідання може бути оскаржена іншими учасниками провадження у справі про банкрутство лише в частині вирішення судом питань щодо їх прав та обов'язків, при цьому особа має обгрунтувати свою незгоду з судовим рішенням саме у цій частині.
Колегія суддів зазначає, що оскаржена уповноваженою особою акціонерів боржника ухвала попереднього засідання не містить висновків, що впливають на її права та обов'язки, а апеляційна скарга не містить будь-якого обгрунтування в цій частині, у зв'язку з чим її належить відхилити.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи, що місцевий господарський суд ухвалив правильне судове рішення із дотриманням норм матеріального права, доводи апеляційних скарг спростовуються встановленими вище обставинами справи та наведеним відповідним нормативно-правовим обґрунтуванням, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційних скарг із залишенням без змін ухвали попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 в оскаржуваній частині та ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" про забезпечення вимог кредиторів.
Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржників в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 270, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотурбінні технології", уповноваженої особи акціонерів Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" Вітошка Володимира Олександровича, Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" на ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 залишити без задоволення.
2. Ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 у справі № 910/23627/16 залишити без змін.
3. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 про відмову в задоволенні заяви про забезпечення вимог кредиторів залишити без задоволення.
4. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 у справі № 910/23627/16 про відмову в задоволенні заяви про забезпечення вимог кредиторів залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 15.07.2021.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді Б.М. Грек
Б.В. Отрюх