вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" липня 2021 р. Справа№ 910/5792/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі: Пересенчук Я.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Климов О.Ю., Рогожук С.Л.;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.04.2021 року про відмову у відкритті провадження
у справі № 910/5792/21 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом ОСОБА_1
до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пірхи Ірини Сергіївни
Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (м. Запоріжжя)
про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій, -
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пірхи Ірини Сергіївни, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, визнання протиправними та скасування реєстраційних дій - державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи та до відомостей про юридичну особу:
- номер запису 10671050009009603 від 14.12.17.;
- номер запису 10671070010009603 від 14.12.17.;
- номер запису 10671050011009603 від 21.11.18.;
- номер запису 11031070012046035 від 27.02.20.;
- номер запису 11037770013046035 від 27.02.20.;
- номер запису 11031050014046035 від 16.03.20.;
- номер запису 11037770015046035 від 16.03.20.;
- номер запису 11031070016046035 від 08.04.20.
В обґрунтування позовних вимог заявник вказує, що відповідачем-1 - Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірхою Іриною Сергіївною, як державним реєстратором, проведено реєстраційні дії - державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи та до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Крампромекспорт" (код ЄДРПОУ 31733180), про що внесено записи № 10671050009009603 від 14.12.17. та № 10671070010009603 від 14.12.17.
За результатом проведених реєстраційних змін було зареєстровано перехід частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампромекспорт" від учасників: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - в розмірі 50% статутного капіталу; від ОСОБА_3 до ОСОБА_4 - в розмірі 50% статутного капіталу.
В подальшому, до державного реєстру вносились зміни щодо розподілу часток в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампромекспорт", зміни місцезнаходження, керівника, статуту тощо.
При цьому, дії приватного нотаріуса Пірхи І.С. заявник вважає незаконними та такими, що здійснені з порушенням вимог закону щодо обов'язкової перевірки реєстратором прийнятих документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів та на наявність підстав для відмови у державній реєстрації.
При цьому, такі дії призвели до порушення, зокрема, права власності позивача на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампромекспорт".
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2021 року відмовлено у відкритті провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що з поданої позовної заяви вбачається, що даний спір є приватноправовим та стосується захисту корпоративних прав заявника, проте, суб'єктний склад сторін заявником визначено як у публічно-правовому спорі виключно про оскарження дій державного реєстратора, розгляд яких віднесений до юрисдикції адміністративних судів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.04.2021 року у справі №910/5792/21 та направити справу до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник вказав, що звернення позивача до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту його корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства. Апелянт зазначає, що розгляд корпоративних спорів належить до юрисдикції господарських судів з огляду на пряму вказівку у законі на вид судочинства.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/5792/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5792/21 та призначено апеляційний розгляд справи на 07.07.2021.
Позиції представників сторін
05.07.2021 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Явка представників сторін
Представник відповідачів у судове засідання 07.07.2021 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи вказані особи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 07.07.2021 за відсутності представників відповідачів.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Визначення належності справи суду певної юрисдикції здійснюється за правилами, чинними на час звернення з позовом до суду, якщо інше не передбачено законодавством.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є: суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. При цьому, визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір, а не суб'єктний склад сторін, як помилково було зазначено судом першої інстанції. Крім того, таким критерієм може бути і пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Так, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку з наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Приписами статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Так, позовна заява мотивована незгодою позивача із прийнятим державним реєстратором рішенням про реєстрацію внесення змін до установчих документів юридичної особи в частині зміни складу учасників ТОВ «Крампромекспорт». Тобто, із позовної заяви вбачається, що даний спір виник у зв'язку порушенням корпоративних прав ОСОБА_1 , як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампромекспорт".
Якщо учасник юридичної особи обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх корпоративних прав, то такий спір є спором про право управління юридичною особою, має ознаки корпоративного і належить до юрисдикції господарських судів (подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 квітня 2019 року у справі № 916/1295/18 (провадження № 12-4гс19) та від 17 грудня 2019 року у справі № 927/97/19 (провадження № 12-133гс19).
Отже, звернення до суду із цим позовом не зумовлене необхідністю захисту прав позивачів у сфері публічно-правових відносин, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16-а, від 20 серпня 2019 року у справі № 805/2556/15-а, від 18.03.2020 у справі № 466/6221/16-а, від 07.04.2020 у справі № 904/3657/18.
При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
А тому, з огляду на зміст заявлених позовних вимог цей спір підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
Посилання суду першої інстанції в якості обґрунтування оскаржуваної ухвали на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 20.06.2018 у справі № 820/4146/17, є помилковими, оскільки у цій постанові Великою Палатою Верховного Суду було зроблено висновок, що спір у справі № 820/4146/17 не належить до юрисдикції адміністративних судів та є вірним висновок суд апеляційної інстанції, що у цій справі вимоги випливають із відносин, які мають приватноправовий характер.
Також є помилковим посилання суду першої інстанції на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 04.04.2018 у справі № 826/9928/15, оскільки постановою від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків, викладених у даній постанові, щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та вказала, що такі спори мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було невірно застосовано норми процесуального права та неправильно застосовано матеріальне законодавство, у зв'язку з чим ухвала Господарського суду міста Києва від 19.04.2021 підлягає скасуванню, а справа № 910/5792/21 підлягає передачі до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання щодо відкриття провадження в порядку, визначеною Главою 2 Розділу ІІІ ГПК України.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 280, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.04.2021 року у справі № 910/5792/21 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.04.2021 року у справі № 910/5792/21 скасувати.
3. Справу № 910/5792/21 направити до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження в порядку, визначеною Главою 2 Розділу ІІІ ГПК України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 14.07.2021
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко