вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" липня 2021 р. Справа№ 910/11888/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Скрипки І.М.
секретаря судового засідання: Бендюг І.В.,
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 13.07.2021
розглянувши клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про зупинення розгляду справи
в межах апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення
Господарського суду міста Києва
від 22.04.2021 (повне рішення складено 28.04.2021)
у справі №910/11888/20 (суддя Стасюк С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавань Солар 3"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична
компанія "Укренерго"
2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення 13 378 079, 08 грн.
На розгляді Північного апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 у справі № 910/11888/20, яка була призначена до розгляду на 13.07.2021.
В судовому засідання 13.07.2021 головуючий суддя довів до відома учасників справи про те, що 13.07.2021 через відділ забезпечення автоматичного розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду від представника відповідача надійшло клопотання зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 47 народних депутатів №3/332(20) від 17.07.2020 щодо відповідності Конституції України (конституційності):
- положень абзаців першого-четвертого частини другої, частини третьої, частин шостої - дев'ятої, частин дванадцятої - двадцять другої, частини двадцять шостої, частин двадцять восьмої - тридцять третьої статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", якими встановлено усі вихідні дані, які використовуються НКРЕКП при встановленні «зеленого» тарифу;
- положень статті 9-2 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" від 20.02.2003 №555-ІV, якими встановлено розміри та правила використання надбавок до «зеленого» тарифу, аукціонної ціни за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва;
- положень частин другої, четвертої, пункту 3 частини дев'ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VІІІ, що визначають, в тому числі, обов'язки Гарантованого покупця електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії.
В обґрунтування заявленого клопотання, відповідач зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення основного боргу, штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо купівлі виробленої позивачем електричної енергії за "зеленим" тарифом. Водночас, "зелений" тариф на електроенергію, а також обов'язки відповідача стосовно купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом встановлений на законодавчому рівні, зокрема, статтями 9-1, 9-2 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", статтею 65 Закону України "Про ринок електричної енергії".
Згідно пункту 2.1. договору, укладеного між позивачем та відповідачем, сторони визначають свої зобов'язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Законом України "Про альтернативні джерела енергії", Порядком купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.
Водночас, 10.08.2020 Конституційним Судом України відкрито конституційне провадження, здійснюється підготовка справи до розгляду на пленарному засіданні Великої палати Суду у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності): положень абзаців першого - четвертого частин другої, третьої, шостої - дев'ятої, дванадцятої - двадцять другої, двадцять шостої, двадцять восьмої - тридцять третьої статті 9-1, Закону України "Про альтернативні джерела енергії" від 20.02.2003 №555-IV, якими встановлено усі вихідні дані, які використовуються НКРЕКП при встановленні "зеленого" тарифу; положень статті 9-2 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" від 20.02.2003 №555-IV, якими встановлено розміри та правила використання надбавок до "зеленого" тарифу, аукціонної ціни за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва; положень частин другої, четвертої, пункту 3 частини дев'ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VIII, що визначають, в тому числі, обов'язки відповідача електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії.
На думку відповідача, неконституційність відповідних положень закону є обов'язковим при врахуванні судом під час розгляду справи, а тому зупинення провадження у даній справі обґрунтовується пріоритетом розгляду іншої справи в порядку конституційного провадження перед цією справою, адже у разі визнання вищевикладених положень неконституційними буде встановлена безпідставність позовних вимог, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову у даній справі.
У судове засідання, призначене на 13.07.2021, з'явилися представники позивача та відповідача.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник позивача проти вказаного клопотання заперечив.
Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, виходячи з такого.
Вичерпний перелік підстав для обов'язкового зупинення провадження у справі наведений у статті 227 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 5 частини 1 вказаної статті передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом зі справою, що розглядається іншим судом, і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Так, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Таким чином, підстава, передбачена пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, виникає в судовому процесі тоді, коли ухвалення рішення можливе після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Отже, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Предметом дослідження у даній справі є вимоги ТОВ "Тавань Солар 3" про стягнення з ДП "Гарантований покупець" заборгованості у розмірі 24 073 806, 90 грн., пені у розмірі 305 475, 27 грн., штрафу у розмірі 588 977, 03 грн., 3% річних у розмірі 66 126, 92 грн. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 375 515, 80 грн.
Колегія суддів зазначає, що заборгованість відповідача виникла у зв'язку з виконанням договірного зобов'язання, а підстави і порядок для нарахування та стягнення відсотків річних, пені та штрафу унормовані умовами укладеного між сторонами договору та нормами Цивільного та Господарського кодексів України.
В той же час, у поданні, на яке посилається відповідач, предметом розгляду є питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців першого - четвертого частини другої, частини третьої, частин шостої - дев'ятої, частин дванадцятої - двадцять другої, частини двадцять шостої, частин двадцять восьмої - тридцять третьої статті 9-1, положень статті 9-2 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" від 20 лютого 2003 року № 555-IV, положень частин другої, четвертої, пункту 3 частини дев'ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII.
Однак, в межах справи № 910/11888/20 не оспорюється ні порядок, ні розміри "зеленого" тарифу, відтак розгляд вказаного подання Конституційним Судом України не впливає на вирішення даної справи.
Разом з тим, на переконання колегії суддів, матеріали справи містять усі необхідні документи для встановлення обставин, що мають значення для даної справи та можуть бути в повному обсязі самостійно встановлені судом у даній справі.
Сама по собі взаємопов'язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду подання Конституційним Судом України, апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті даної справи № 910/11888/20.
В силу приписів статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Закріплена зазначеною статтею ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.03.2019 у справі №5015/6070/11.
Крім того, слід зазначити, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (частина 2 статті 152 Конституції України).
Таким чином, навіть у випадку визнання Конституційним Судом України окремих положень Закону України "Про альтернативні джерела енергії" та Закону України "Про ринок електричної енергії" неконституційними, вказані положення втратять чинність не раніше дня ухвалення такого рішення.
Водночас, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, може бути підставою для перегляду рішення суду за виключними обставинами (пункт 1 частини 3 статті 320 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку (частина 3 статті 152 Конституції України).
Отже, чинним законодавством передбачено механізм відновлення порушених прав юридичних та фізичних осіб у випадку завдання їм шкоди у зв'язку з визнанням окремих положень закону неконституційними.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, про те, що заявником не доведено суду обставин об'єктивної неможливості розгляду даної справи, а законом передбачено механізм відновлення прав особи у випадку завдання їй шкоди положеннями закону, що визнані неконституційними, отже у даному випадку відсутні підстави для застосування положень пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України та відповідно зупинення провадження у даній справі до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 47 народних депутатів України №3/332/ (20) від 17.07.2020.
Керуючись статтями 227, 234, 235, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Відмовити Державному підприємству "Гарантований покупець" у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №910/11888/20 до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 47 народних депутатів України №3/332/ (20) від 17.07.2020 щодо невідповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців першого - четвертого частин другої, третьої, шостої - дев'ятої, дванадцятої - двадцять другої, двадцять шостої, двадцять восьмої - тридцять третьої статті 9-1, положень статті 9-2 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" від 20.02.2003 №555-IV, положень частин другої, четвертої, пункту 3 частини дев'ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VIII.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Ю.Б. Михальська
І.М. Скрипка