15 липня 2021 року м. Чернівці
справа № 715/1347/14-ц
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Владичан А. І.
суддів: Литвинюк І.М., Височанської Н.К.
секретар Собчук І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будівельні матеріали та поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Поклітар Ганна Олександрівна, на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 квітня 2021 року (головуючий у 1-й інстанції Скуляк І.А.),-
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що постановою апеляційного суду Чернівецької області від 23.03.2018 року, рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16.08.2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на будівельні матеріали та поділ майна подружжя скасовано, позовні вимоги в цій частині задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину будівельних матеріалів, обладнання, виробів та конструкцій загальною вартістю 1 509 158 гривень 50 копійок.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року постанову апеляційного суду Чернівецької області від 23 березня 2018 року залишено без змін.
Провадження 22ц/822/605/21
Першотравневим районним судом м. Чернівці видано виконавчий лист.
Посилався на те, що у зв'язку із його хворобою та епідеміологічною ситуацією у країні не мав можливості пред'явити виконавчий лист до виконання в межах строку його виконання.
Враховуючи вищевикладене заявник просив суд поновити строк пред'явлення до виконання виконавчого листа №715/1347/14-ц, виданого Першотравневим районним судом м. Чернівці.
Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 квітня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Поновлено пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа №715/1347/14-ц до виконання.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Поклітар Ганна Олександрівна подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було безпідставно поновлено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки в оскаржуваній ухвалі абсолютно відсутня мотивована аргументація відхилення аргументів боржника (відповідача) про те, що заявник пропустив такий строк без поважних причин.
Крім того, судом не встановлено, коли видано виконавчий документ, щодо якого поновлено строк, про що цей документ, так як у справі є декілька виконавчих листів, не установлено час коли заявник отримав даний виконавчий лист, момент закінчення перебігу строку, не зазначено з якого часу обчислюється пропуск строку та якою причиною цей строк зумовлений.
Просить дослідити усі докази, що надані ОСОБА_1 до заяви про поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, а також усі докази, що надавалися представником ОСОБА_2 разом із письмовими запереченнями, та скасувати ухвалу суду першої інстанції відмовивши в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У відзиві ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі №1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконання на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Вимогами статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст. 433 ЦПК України питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи не поважність, а, відтак, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
З матеріалів справи вбачається, що Глибоцьким районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову від 09.03.2021 року про повернення виконавчого документу №715/1347/14 стягувачу без прийняття до виконання
(а.с.122).
Даний факт свідчить про те, що заявник вчасно отримав виконавчий документ, а також пред'явив його до примусового виконання у межах строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, що підтверджується відміткою про повернення 09 березня 2021 року виконавчого листа виконавцем.
Згідно ч. ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Тлумачення частини четвертої та п'ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документу до виконання у зв'язку із його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Таким чином, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого ст.12 Закону України «Про виконавче провадження».
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку із поверненням ОСОБА_1 виконавчого листа №715/1347/14, 09 березня 2021 року, відбулося переривання строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, перебіг строку поновлюється, тобто у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 щодо поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки такий строк заявником в силу ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» не пропущений, і він має право повторно звернутися із заявою про його примусове виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Поклітар Ганна Олександрівна задоволено, тому із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути 454 гривні витрат пов'язаних зі сплати судового збору, за подачу апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України») .
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому її слід скасувати та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Поклітар Ганна Олександрівна, задовольнити.
Ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 квітня 2021 року скасувати.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений нею судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 454 гривні.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Дата складання повного тексту постанови 15 липня 2021 року.
Головуючий А.І. Владичан
Судді: Н.К. Височанська
І.М. Литвинюк