12 липня 2021 року
м. Харків
Справа № 645/2161/20
Провадження № 22-ц/818/3495/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Кругової С.С.,
Суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
секретаря Каплоух Н.Б.,
Учасники справи :
Позивач: ОСОБА_1 ,
Відповідач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства « Харківські теплові мережі» про захист прав споживачів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 2 березня 2021 року, ухвалене суддею Музиченко В.О., -
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача надати йому протягом тижня з дати ухвалення рішення суду номер особового рахунку та витяг з цього рахунку за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язати відповідача проводити нарахування платежів за надані послуги за адресою: АДРЕСА_1 із дати ухвалення рішення у справі; зобов'язати відповідача підготувати та протягом тижня з дати ухвалення рішення суду у справі укласти з позивачем договір про надання послуг централізованого опалення; стягнути з відповідача на його користь 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що 29.11.2019 року він придбав квартиру АДРЕСА_2 . З 19.12.2019 року в зазначеній квартирі зарєєструвався його син ОСОБА_2 . У грудні 2019 року він звернувся до КП «Харківські теплові мережі» із проханням відкрити з 29.11.2019 року на його ім'я новий особовий рахунок за зазначеною адресою, а також укласти з ним відповідний договір. Однак, в наданій йому відповіді відповідач зазначив, що особовий рахунок за послуги теплопостачання буде переоформлено на його ім'я та станом на 01.01.2020 року заборгованість за ці послуги складає 36 080,16 грн, яку йому запропонували сплатити добровільно, а у разі несплати боргу підприємство буде звертатись до нього з позовною заявою до суду про стягнення заборгованості. Він вважає, що з боку відповідача існує шантаж з метою спонукання його до оплати заборгованості колишнього власника зазначеної квартири. Він неодноразово повідомляв відповідача, що почне сплачувати послуги КП «ХТМ» лише після отримання офіційної інформації із номером його особового рахунку та витягу з цього рахунку. Вважає, що перепони, які вчиняються з боку відповідача, позбавляють його і його родину їх конституційного права на вільне користування житлом, а також на щоденний відпочинок після робочого дня. Він із своєю родиною залишається в невизначеному стані і щодо правомірності подальшого користування комунальними послугами. У зв'язку з чим у нього є всі підстави вважати невиконання відповідачем своїх статутних та законних зобов'язань свідомими та навмисними. Позивач заначає, що він та його родина зазнали дуже значних моральних страждань внаслідок безпорадності їх стану. Вони змущені звертатись до адвокатів та до спеціалістів у галузі житлово-комунальних правовідносин з метою перевірки правомірності вимог відповідача, у зв'язку з чим він вважає розумним та обгрунтованим визначити моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 2 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено обгрунтованість своїх вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на обставини, які були викладені у позовній заяві. Зазначає, що у своєму відзиві на позов відповідач визнав, що на особовому рахунку колишнього власника житлового приміщення, в який на цей час зазначено прізвище позивача, залишено суми боргу, які виникли внаслідок несплати заборгованості колишнього власника. На аркуші 32 матеріалів справи міститься витяг з чужого особового рахунку № НОМЕР_1 , на якому протиправним шляхом зазначено прізвище позивача. В особовому рахунку приведено суму боргу станом на 01.01.2019 року - 26 608,33 грн. Ця заборгованість виникла за невідомих позивачу обставин. Оскільки позивач ніякого боргу перед відповідачем станом на 01.01.2019 року не мав, то цей особовий рахунок не можна вважати позивача. Договір від 29.11.2019 купівлі-продажу квартири не містить умови про обов'язок позивача оплатити заборгованість попереднього власника за отримані комунальні послуги. Також не містить і будь-якої суми заборгованості з оплати послуг КП «ХТМ». Зміст пункту 8 договору «заборгованість по оплаті комунальних послуг по цій квартирі погашена станом на 29 листопада 2019 року») слід розуміти так, що позивача було обмануто під час укладання правочину. Адже це було нічим не підтверджена заява попереднього власника квартири стосовно невизначених сум боргів щодо невизначеного кола підприємств. В приведеному реченні відсутні будь-які зобов'язання позивача. В рішенні від 02.03.2021 року Комінтернівський районний суд м. Харків дійшов помилкового висновку, що у позивача виникає заборгованість перед відповідачем на підставі приведеного пункту договору. Суд першої інстанції не надав оцінки поясненням позивача. Право споживача на укладання договору із виконавцем послуг завжди було і залишається непорушним, оскільки таке право є фундаментальним, воно є основою правовідносин у сфері житлово-комунального законодавства. Виконавець комунальної послуги зобов'язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором. Новели Закону № 2189 пов'язані виключно із змінами у формах договорів та необхідністю переукладання вже існуючих договорів та пов'язані із новим підходом до вже існуючих, визначених укладеними договорами правовідносин між споживачем та виконавцем послуг. Спір пов'язаний із встановленням правовідносин вперше, оскільки в даному випадку позивач виступає вперше як новий споживач послуг КП «ХТМ». Жодна норма права не містить заборони або відтермінування відкриття особового рахунку та укладання договору вперше за ініціативою споживача. Тому позивача не можна позбавити права на укладання індивідуального договору і надання послуг з централізованого опалення. Відповідач помилково стверджує, що право укладати договори на надання комунальної послуги без відповідного рішення співвласників в багатоквартирному будинку виникне у відповідача тільки після спливу п'ятимісячного терміну з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), оскільки даними положеннями врегульовано правовідносини між виконавцем комунальної послуги та споживачем по переукладанню існуючих договорів. Зазначає, що він зі своєю родиною залишається в невизначеному стані щодо правомірності подальшого користування комунальними послугами, у зв'язку з чим зазнають значних моральних страждань внаслідок безпорадності свого стану.
У відзиві на апеляційну скаргу КП «Харківські теплові мережі» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відзив мотивований тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не спростовує фактичних обставин, що були встановлені під час розгляду справи.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Положеннями статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 29 листопада 2019 року ОСОБА_1 набув право власності на квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 29.11.2019 року, засвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В. зареєстрованого в реєстрі № 4464 (а.с.4-5).
Послуги з централізованого опалення та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 надає КП «Харківські теплові мережі», для чого відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким обліковується розмір наданих послуг та їх оплати споживачем.
ОСОБА_1 звернувся до КП «ХТМ» для переоформлення особового рахунку на своє ім'я із посиланням на те, що з 29.11.2019 року він є власником спірної квартири.
Листом КП «ХТМ» від 20.01.2020 року за № 0/М-288/20/18 ОСОБА_1 повідомлено, що особовий рахунок буде переоформлено на ім'я ОСОБА_1 . Станом на 01.01.2020 року утворилась заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 36 080,16 грн, яку КП «ХТМ» пропонує сплатити в добровільному порядку (а.с. 6).
У довідці про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання від 15.09.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 зазначено особовий рахунок № НОМЕР_1 та прізвище позивача ОСОБА_1 (а.с.32).
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з п. 6 ст. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги, є індивідуальним споживачем.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов'язок індивідуального споживача укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 8 зазначеного Закону виконавець комунальних послуг зобов'язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
При цьому, відповідно до положень статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про виконання комунальних послуг мають відповідати положенням типового договору на виконання таких послуг.
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, а тому позивач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги з моменту набуття права власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Обраний спосіб захисту має бути пропорційним порушеному (оспорюваному) праву.
Звертаючись до суду позивач в позовній заяві зазначав, що він є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 з 29 листопада 2019 року.
Позивач звернувся до відповідача про укладення договору про надання послуг з теплопостачання та відкриття нового особового рахунку для оплати за надані послуги, оскільки за особовим рахунком НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 до придбання ним квартири існує заборгованість за споживання послуг відповідача попереднім власником.
Однак, вимоги позивача про зобов'язання укласти такий договір та відкрити особовий рахунок на оплату комунальних послуг не можуть бути задоволені з огляду на таке.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Серед способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин, в тому числі зобов'язання особи до укладення відповідних договорів.
Отже, обраний позивачем спосіб судового захисту не відповідає вимогам закону.
Такий висновок був зроблений у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2012 року в справі № 6-110 цс12.
Крім того, вимоги позивача про відкриття нового особового рахунку на оплату комунальних послуг є безпідставним, оскільки порядок відкриття та переоформлення особового рахунку на підприємстві здійснюється в порядку передбаченому внутрішніми нормативно-правовими актами, та здійснюється у певний порядок. Так, при зміні власника квартири проводиться переоформлення рахунку на підставі документів, які підтверджують право власності, а не відкриття нового.
Посилання позивача на наявність заборгованості попереднього власника квартири з теплопостачання, саме по собі не є підставою для зобов'язання КП «ХТМ» до укладення договору про надання послуг з теплопостачання та відкриття нового особового рахунку, оскільки правовідносини щодо нарахування заборгованості не були предметом данного розгляду і можуть бути вирішені окремо. Тобто при наявності нарахованої заборгованості належним способом захисту буде її оспорювання, а не зобов'язання до укладення договору чи відкриття інших особових рахунків.
Проаналізувавши встановлені обставини справи, та надавши їм правову оцінку, з урахуванням зазначених вище положень діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 3, 10, 12, 13, 89, 351, 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 2 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду в порядку ст.389 ЦПК України.
Головуючий С.С. Кругова
Судді О.В.Маміна
Н.П. Пилипчук
повний текст постанови
складено 15 липня 2021 року