Справа № 716/522/21
14.07.2021 року Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді - Сірик І.С.
за участю секретаря - Барабащук О.А.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача- ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Посилається на те, що на підставі рішення Заставнівського районного суду від 20.03.2013 року та Витягу з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.04.2013 року вона являється власником житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що як власник будинку, не має можливості безперешкодно на свій розсуд користуватись, розпоряджатись своїм майном, оформити субсидію, саме тому просить визнати відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування вище зазначеним житловим приміщенням, внаслідок його відсутності без поважних причин понад один рік.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала, суду пояснила, що відповідач ОСОБА_3 є її колишнім чоловіком. Відповідач у будинку не проживає з червня 2013 року по теперішній час.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовну заяву підтримав, просив задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином судовою повісткою, однак до суду повернувся конверт з відміткою, що адресат за зазначеною адресою не проживає.
З відповіді на запит до територіальної громади с.Кадубівці № 376 від 06.05.2021 року стосовно місця реєстрації відповідача видно, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с.23-24), куди і направлялася судова повістка.
Справу, зі згоди позивача та представника позивача розглянуто в порядку заочного розгляду на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, представника позивача, показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно рішення Заставнівського районного суду від 20.03.2013 року та Витягу з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.04.2013 року являється власником житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 .
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
У відповідності до положень ст.ст. 321, 383 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
З акту обстеження матеріально-потутових умов Кадубовецької сільської ради від 15.03.2021 року вбачається, що у житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_3 , але з 2013 року за даною адресою не проживає.
Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 суду показали, що відповідач ОСОБА_3 є колишнім чоловіком позивача ОСОБА_1 . Відповідач із ОСОБА_1 розлучилися і він в будинку позивача не проживає з 2013 року.
На сьогоднішній день позивач ОСОБА_1 не може вільно розпоряджатись та користуватись своїм майном на власний розсуд через реєстрацію відповідача у її домоволодінні, тому просить суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 .
Оскільки об'єктом власності особи може бути, зокрема, житловий будинок, садиба, квартира, а права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сімї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд, отже обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України, ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до вимог Закону «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст.ст. 319, 321 ЦК Українизакріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України. Зокрема, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином суд вважає, що вимога позивача про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_2 підлягає до задоволення.
На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 150, 156 ЖК України, ст.ст. 16, 319, 321, 383, 386, 391, 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 235, 247, 263 - 265, 273, 280-281, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справ:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий 21.06.2005 року Заставнівським РВ УМВС України в Чернівецькій області.
Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_3 про надання правової допомоги від 11.03.2021 року.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 15.07.2021 року.
Суддя Сірик І.С.