15.07.2021
Іменем України
12 липня 2021 року с.м.т.Шевченкове
Шевченківський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретар судових засідань - Сергієнко В.С.
номер справи №637/417/21 (2/637/182/21)
Ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
участь у справі приймали: позивач - ОСОБА_1
адвокат - Томчук Д.С.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Шевченківської селищної ради Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,-
Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
05 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду Харківської області з позовною заявою до Шевченківської селищної ради Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку ,в порядку спадкування за законом,-
В судовому засіданні позивач свої вимоги просила задовольнити. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся - ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василенківської сільської ради Шевченківського району Харківської області, загальною площею 5.16 га в межах згідно з планом, яка складається з двох земельних ділянок площею 2.16 га та 3.00 га, кадастровий номер: 6325783000-01-001-0208. Померла заповіту не залишила. Її батько ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто спадкоємців першої черги немає. Єдиним спадкоємцем за правом представленням є вона.
На момент смерті батька їй виповнилося лише 13 років та про спадкове майно їй нічого не було відомо. Лише на початку 2021 року від орендара який запропонував укласти договір оренди землі на спадкові земельні ділянки, вона дізналася, що після смерті бабусі залишилося спадкове майно земельна ділянку, яка складається з двох частини.
Звернувшись з заявою до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_2 , нотаріусом була заведена спадкова справа №55П/2021, але вона отримала відмову в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які посвідчують родинні відносини між нею та бабусею, так як в свідоцтві про народження іі батька його матір'ю а її бабуся вказана ОСОБА_2 , тоді як в свідоцтві про її смерть зазначена, як ОСОБА_2 .
В зв'язку з викладеним в позасудовому порядку позивач позбавлена можливості оформити право власності на спадкове майно та вимушена звернутися за захистом права до суду та просить встановити факт, того що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її бабусею та визнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василенківської сільської ради Шевченківського району Харківської області, загальною площею 5.16 га в межах згідно з планом, яка складається з двох земельних ділянок площею 2.16 га та 3.00 га, кадастровий номер: 6325783000-01-001-0208.
В судовому засіданні адвокат з боку позивача ОСОБА_4 на задоволенні позовної заяви позивача наполягав.
Представник відповідача Шевченківської селищної ради Харківської області в судове засідання не з'явився, надав письмове клопотання про розгляд справи за своєї відсутності та проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечує.
Заяви , клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 06 травня 2021 року провадження у вищевказаної справі відкрито, призначено підготовче судове засідання за правилами загального провадження. Відповідачу запропоновано в строк до 20 травня 2021 року подати відзив (заперечення). Відзивів до суду не надходило.
За клопотанням позивача судом витребувана інформація зі спадкового реєстру щодо належності заповітів та інших спадкоємців, після смерті спадкодавців, викликані свідки.
Представник відповідача Шевченківської селищної ради Харківської області в судове засідання не з'явився, надав письмове клопотання про розгляд справи за своєї відсутності та проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечує.
Суд ,заслухавши надані пояснення позивача, адвоката, свідків, перевіривши матеріали справи, вважає що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
З витягу №00029370094 Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, дата формування 28 січня 2021 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , матір'ю якого вказана - ОСОБА_2 (а.с.8).
Згідно свідоцтва про народження (серія НОМЕР_1 виданого Чкаловською селищною радою Чугуївського району Харківської області від 17 жовтня 1979 року) ОСОБА_1 народилася, ІНФОРМАЦІЯ_4 , прізвище батька вказане (мовою документа) - ОСОБА_3 (а.с.7).
Свідоцтвом про смерть (серія НОМЕР_2 яке видане Василенківською сільською радою Харківської області від 8 липня 1992 року) підтверджено той факт, що- ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).
Відповідно до свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_3 яке видане (повторно) відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Чугуєву, Чугуївському та Печенізькому районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) 02 лютого 2021 року, бабуся позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).
За життя ОСОБА_2 отримала право власності на земельну ділянку згідно Державного акту на право приватної власності на землю (серія І-ХР №081239), зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку за №178 від 05 листопада 2002 року. Земельна ділянка площею 5.16 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Василенківської сільської ради Шевченківського району Харківської області, кадастровий номер: 6325783000-01-001-0208, що також підтверджується наданим повідомленням відділу у Шевченківському районі ГУД у Харківській області за №6/150-21 від 17 лютого 2021 року (а.с.14, 15).
Звернувшись з заявою до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , була заведена спадкова справа №55П/2021 та в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом було відмовлено (постанова про відмову вих№294/02-17/П від 23 березня 2021 року) у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів які б підтверджували родинні відносини між позивачем та померлою її бабусею - ОСОБА_2 та рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання (а.с.40, 41).
З довідки №552/01-16/П Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області від 28 травня 2021 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , помрелої 15 грудня 2009 року, звернулася з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, що розташована на території Василенківської сільської ради Шевченківського району Харківської області - ОСОБА_1 та на підставі її заяви заведена спадкова справа №55П/2021, заповітів не залишено. Інших заяв щодо спадщини не зареєстровано (а.с.31-35).
Допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що ОСОБА_2 , мешкала в їхньому селі , її життя в народі звали ОСОБА_2 . Вона мала двох дітей , у тому числі сина ОСОБА_3 . Обидва померлі. ОСОБА_3 мав дружина,з якої шлюб розірвав та доньку позивачку по справі. Враховуючи що шлюб було розірвано онука приїздила сама до бабці на літо, відвідувала її. ОСОБА_7 засвідчили , позивач по справі онука ОСОБА_2 вона як секретар сільської ради її помятає ще дівчинкою.
Свідок ОСОБА_9 , як місцевий староста зазначив,що в по господарський книзі Колій зазначена як ОСОБА_2 , так як її називали в народі. Підтвердив ,що позивач по справі є сама онука ОСОБА_2 .
Мотивувальна частина та засновані судом правові норми.
Відповідно до ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Кожна особа згідно ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожна особа має право на судовий захист.
Щодо встановлення факту родинних відносин.
Статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд в порядку непозовного цивільного судочинства може розглядати справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п.1, п.6 ч.1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особи, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Частиною 2 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України, зазначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Враховуючи надані до суду докази, відповідно до вищевказаних документів, також на підставі пояснень позивача, свідків, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є бабусею ОСОБА_1 .
На підставі наданих суду доказів, пояснень сторін, приймаючи до уваги, що позивач позбавлена можливості у здійсненні права на спадкування в інший шлях, крім встановлення у судовому порядку факту родинних відносин зі спадкодавцем, суд вважає необхідним задовольнити заяву в частині встановлення факту родинних відносин.
Відносини спадкування регулюються Цивільним кодексом України, який вступив у дію 01 січня 2004 року.
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В силу ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту - спадкоємці за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1266 Цивільного кодексу України внуки , правнуки спадкодавця спадкують ту частину спадщини , яка належала б за законом їхнім матері , таькові , бабі, діду, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
За змістом ч.5 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У відповідності до вимог ч.3 ст.200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, враховуючи той факт, що позивач є спадкоємцем за правом представництва, визнання за нею права власності не суперечить інтересам та правам інших осіб, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати.
Судові витрати, суд відносить за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 200, 206, 259, 268, 293, 315, 316 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. ст.ст. 1216, 1218, 1223, 1265, 1268 Цивільного кодексу України, ст. 41, 55 Конституції України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-1V, п. 3.22 розділу 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованого 22 лютого 2012 року за № 282/20595, пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківської селищної ради Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є бабусею ОСОБА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василенківської сільської ради Шевченківського району Харківської області, загальною площею 5.16 га в межах згідно з планом, яка складається з двох земельних ділянок площею 2.16 га та 3.00 га, має кадастровий номер: 6325783000-01-001-0208, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повний текст рішення виготовлений 15 липян 2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи,зазначений строк обчислюється з часу виготовлення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження.