Справа № 636/1260/21 Провадження 1-кп/636/659/21
15.07.2021 Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участю обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Чугуєві кримінальне провадження №12021220440000034 від 12.01.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чугуєва Харківської області, громадянина України, раніше неодноразово судимого, востаннє - 11.05.2017 Чугуївським міським судом Харківської області за ч.2 ст. 289, ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі, офіційно не працевлаштованого, на території України - не зареєстрованого, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,
В провадженні суду з 25.03.2021 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Ухвалою від 29.03.2021 у справі призначено підготовче судове засідання, яке в зв'язку із неявкою обвинуваченого та потерпілого відкладено до 15.07.2021.
28.05.2021 до суду надійшло клопотання прокурора у провадженні про обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави.
В обґрунтування вказаного клопотання прокурор посилався на ті обставини, що ухвалою слідчого судді від 15.03.2021 стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжні заходи у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк 2 місяці, тобто до 14.05.2021.
28.04.2021 на адресу Чугуївської окружної прокуратури надійшло повідомлення з Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про порушення обвинуваченим ОСОБА_4 умов цілодобового домашнього арешту, а саме про те, що 16.04.2021 останній самовільно залишив своє місце мешкання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав та вказував, що оскільки обраний раніше запобіжний захід стосовно обвинуваченого не забезпечив його належної поведінки, наявні підстави стверджувати, що на теперішній час існують ризики, передбачені п.1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України та просив суд обрати стосовно обвинуваченого більш суворий запобіжний захід - тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні пояснив, що 16.04.2021 він дійсно залишив місце мешкання - вийшов до сусіда, де його виявив дільничний інспектор поліції та супроводив додому, більше умов домашнього арешту він не порушував, правопорушень не вчиняв, мети переховуватись у нього не було. Обвинувачений проти задоволення клопотання прокурора заперечував, просив суд не обирати стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зобов'язувався з'являтись до суду за першою вимогою.
Метою та підставою застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до вимог ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, оскільки в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
По-перше, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість злочину та невідворотність покарання, а саме те, що вказаний злочин відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років, тому є достатні підстави вважати, що особа може переховуватись від органів досудового розслідування та суду та іншим чином перешкоджати встановленню істини по справі.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
По-друге, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України враховуючи встановлений факт порушення обвинуваченим умов раніше обраного запобіжного заходу, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженнюу інший спосіб, не з'являтись на судові засідання.
По-третє, як вказував прокурор у своєму клопотанні, обвинувачений може продовжити злочинну діяльність, в зв'язку з чим, у сторони обвинувачення є наявні підстави вважати існуючим ризик, передбачений п. 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.
З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та відомостей про особу обвинуваченого, прокурор наполягав на тому, що для досягнення цілей, визначених ст.177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Суд, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, встановив, що 12.03.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ухвалою слідчого судді від 15.03.2021 стосовно нього обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк два місяці.
Як вбачається з копії листа від 16.04.2021, адресованого Чугуївській окружній прокуратурі Харківської області, працівниками поліції 16.04.2021 встановлено факт порушення обвинуваченим ОСОБА_4 умов цілодобового домашнього арешту, а саме - самовільного залишення ним місця постійного проживання.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до конкретно визначених категорій осіб (ч. 2 ст. 183 КПК України). Зокрема, тримання під вартою може бути застосоване до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 відмовити, у зв'язку з відсутністю в клопотанні належного обґрунтування стороною обвинувачення необхідності обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із п'яти видів запобіжних заходів, визначених в ст. 176 КПК України.
Надані стороною обвинувачення дані не свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні.
Так, при розгляді даного клопотання судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання, де мешкає разом із матір'ю, дійсно 16.04.2021 самовільно залишив місце мешкання, чим порушив застосовані до нього обмеження. Разом із тим, судом враховуються ті обставини, що порушення вказаних обмежень обвинуваченим мало місце один раз, обвинувачений не мав на меті змінити місце мешкання, переховуватись від суду, тощо, після виявлення вказаного порушення він одразу повернувся додому. Відомості про вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних чи адміністративних правопорушень, його спроби перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суду на теперішній час не надані, на підготовче судове засідання обвинувачений з'явився самостійно, від суду не ухилявся.
Наведені у клопотанні прокурором ризики переховування від органу розслідування та суду, продовження злочинної діяльності, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення передбаченого покарання, не можна виключати, оскільки санкція інкримінованої підозрюваному статті передбачає покарання до 6 років позбавлення волі.
Виходячи з наведеного, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також з урахуванням вказаних вище ризиків, доведених прокурором в суді; даних про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, суд вважає можливим та достатнім застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотанні, - у вигляді цілодобового домашнього арешту.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам можливе не лише при умові тримання ОСОБА_4 під вартою і вважає достатнім для досягнення вказаної мети застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, а саме, - цілодобовий домашній арешт з покладанням обов'язків, передбачених в ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_4 залишати житло - буд. АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду, - цілодобово.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
4) не спілкуватись з потерпілим, свідками, експертами, спеціалістами у даному кримінальному провадженні без присутності слідчого, прокурора або суду.
Ухвала діє протягом 2-х місяців з моменту її постановлення, і може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1