Справа № 646/4730/19
№ провадження 1-кс/646/29/2021
13.07.2021 м. Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
перекладача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_5 від 26.06.2019 про закриття кримінального провадження №42015220000000271 від 10.04.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,
До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_3 , яка була в подальшому уточнена. В обґрунтування скарги заявник зазначила, що старшим слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області радника юстиції ОСОБА_5 було винесено постанову від 26.06.2019 про закриття кримінального провадження №4201522000000271 від 10.04.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. В обґрунтування скарги заявник зазначила, що постанова про закриття кримінального провадження №42015220000000271 від 26.06.2019 є необґрунтованою та невмотивованою, а тому підлягає скасуванню. Також вважає, що слідчим не були усунуті недоліки досудового розслідування, визначені у попередніх ухвалах суду, при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження не вжито заходів для повного дослідження обставин кримінального провадження.
У судовому засіданні заявник скаргу підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явився, від останнього надійшло повідомлення в якому просив розгляд скарги проводити без його участі, проти задоволення вимог заявника заперечує.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України неявка прокурора не перешкоджає розгляду скарги у його відсутності.
Слідчий суддя, вислухавши думку заявника, дослідивши матеріали скарги, а також матеріали кримінального провадження №4201522000000271 від 10.04.2015, дійшов наступного висновку.
Частиною 1 ст. 303 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження. Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням прокуратури Харківської області проводилось досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №4201522000000271 від 10.04.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
26.06.2019 старшим слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області радником юстиції ОСОБА_5 прийнято постанову про закриття кримінального провадження №4201522000000271 від 10.04.2015, у зв'язку з відсутністю в діях колишніх та теперішніх прокурорів Київського району м. Харкова ОСОБА_6 , прокурора м. Харкова ОСОБА_7 , начальника СУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_8 , начальників управління культури та туризму ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , колишнього Харківського міського голови ОСОБА_11 , колишнього голови Харківської облдержадміністрації ОСОБА_12 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Постанова слідчого має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладена суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій прав та законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалами Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.09.2015, 12.01.2016, 03.08.2016, 28.12.2016, 15.04.2019 були скасовані попередні постанови слідчого прокуратури Харківської області про закриття кримінального провадження №4201522000000271 від 10.04.2015. В ухвалах суду було вказано на недоліки проведеного досудового розслідування, однак неповнота досудового розслідування слідчим не була усунута, слідчим було знову прийнято рішення про закриття кримінального провадження.
Вищезазначене свідчить про формальне відношення слідчого до перевірки доводів, зазначених в заяві ОСОБА_3 , що потягло порушення проведення усіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Перевіривши постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови дії слідчого направлені не на зібрання та перевірку доказів, а тлумачення кримінального закону щодо процесуального статусу заявника.
Слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому у провадженні на здійснення слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування й він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс процесуальних дій, який би не залишав місце жодним сумнівам, а зроблені висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть ретельно вивчені. А висновки не будуть обґрунтовані (рішення у справі № 43577/98 та 43579/98, п. 131 Nachovaand others v. Bulgaria, рішення у справі Михалков та інші проти України від 13.01.2013 року п. 42, рішення у справі Шевченко проти України від 04 квітня 2006 року п. 67). Органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (див. рішення у справі «Асьонов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v.Bulgaria) від 8 жовтня 1998 року, п. 103 з подальшим посиланням, Reports of Judgments and Decisions 1998-VIII).»
Тобто, мотиви прийняття рішення це викладення слідчим у постанові обставин і їх оцінка переконливості, що робить суть прийнятого зрозумілим не тільки для учасників кримінального провадження, а навіть сторонньому спостерігачу, тому що мотиви прийняття рішень це сукупність міркувань і доводів, за якими слідчий приймає своє рішення та які він наводить на підтвердження правильності власних висновків як самостійної процесуальної особи, які є внутрішніми процесами, причинами, що спонукають слідчого діяти певним чином і визначають спрямованість відповідної ним дії.
Оскільки, в ході досудового розслідування слідчим була допущена істотна неповнота, усунення якої потребує виконання слідчих дій та інших процесуальних дій, спрямованих на збирання та перевірку доказів, зміст оскаржуваної постанови не відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_3 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а постанова старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області радника юстиції ОСОБА_5 від 26.06.2019 про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_5 від 26.06.2019 про закриття кримінального провадження №42015220000000271 від 10.04.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК Українии - задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_5 від 26.06.2019 про закриття кримінального провадження №42015220000000271 від 10.04.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 14.07.2021 о 12 год. 20 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1