Харківський районний суд Харківської області
15 липня 2021 року смт. Покотилівка
Справа № 635/4111/21
Провадження № 1-кп/635/953/2021
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання- ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021220780000007 від 06 січня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 365-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України) - зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги,
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області, відповідно до статей 10, 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 28 серпня 2018 року чинній на час вчинення кримінального правопорушення), будучи наділеним повноваженнями самостійно приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації, та відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України як посадова особа зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виконуючи обов'язки, покладені на нього Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року (далі - Постанова №1127 (в редакції від 22 червня 2018 року чинній на час вчинення кримінального правопорушення), а отже будучи достовірно обізнаним щодо встановлених вказаними нормативним актами обов'язками та повноваженнями державного реєстратора, а також процедурі державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчинив зловживання своїми повноваженнями як державним реєстратором, з метою отримання неправомірної вигоди, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, юридичної особи, які спричинили тяжкі наслідки при наступних обставинах: 26 грудня 2019 року ОСОБА_4 , після отримання від ОСОБА_7 заяви, прийняв від останнього перелік документів, а саме: технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 23 грудня 2019 року, видавник: ТОВ «НТБ КИЇВ»; та довідку, серія та номер: №325, виданий 23 грудня 2019 року, видавник: ТОВ «НТБ КИЇВ», не витребувавши при цьому у ОСОБА_7 документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність іншої особи, передбачений пунктом 40 Постанови №1127, тим самим не переконавшись в наявності у заявника прав власності на майно, діючи умисно та протиправно, з метою реалізації свого єдиного протиправного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди, достовірно розуміючи, що вказане майно може належати іншій особі, в порушення статті 27 Закону, діючи на користь ОСОБА_7 , рішенням №34937470 від 26 грудня 2019 року незаконно вніс запис до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, зареєструвавши за останнім право приватної власності на житловий будинок, літ.«А-2» з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 134,7 кв.м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , чим порушив статті 10, 18, 22, 23, 24, 27 Закону, відповідно до яких зобов'язаний був відмовити в державній реєстрації прав. В результаті протиправних дій ОСОБА_4 отримав неправомірну вигоду в сумі 4 204 грн. 00 коп. за оплату послуг державного реєстратора та незаконно позбавив права власності законного власника житлового будинку, літ.«А-2» з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 134,7 кв.м. - ОСОБА_5 , спричинивши останній матеріальні збитки у сумі 1 603 820,00 грн. (один мільйон шістсот три тисячі вісімсот двадцять гривень).
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані за частиною 3 статті 365-2 КК України - зловживання своїми повноваженнями державним реєстратором, з метою отримання неправомірної вигоди, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам окремих громадян, які спричинили тяжкі наслідки.
Потерпілий ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні звернулась до суду із письмовою заявою, в якій просить закрити кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до пункту 7 частини 1 статті 284 КПК України у зв'язку з її відмовою від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Як і в кримінальному провадженні з державною формою обвинувачення, у кримінальному провадженні з приватною формою обвинувачення потерпілий має процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 56-57 КПК України і важливою особливістю участі потерпілого у кримінальному провадженні з приватною формою обвинувачення є те, що йому належить право підтримувати або відмовитись від обвинувачення, що є безумовною підставою для закриття кримінального провадження.
У частині 4 статті 26 КПК України вказано, кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 314 КПК України, суд закриває провадження у випадку встановлення підстав передбачених пунктами 4-8 частини 1 статті 284 КПК України.
Згідно з пункту 7 частини 1 статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо злочину, пов'язаного з домашнім насильством. Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Таким чином, законодавець передбачив безумовну підставу для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, а саме - відмову потерпілого від такого обвинувачення, небажання притягувати винну особу до кримінальної відповідальності.
При цьому, під час закриття кримінального провадження на підставі відмови потерпілого від обвинувачення суд фактично визнає відсутність самого обвинувачення щодо особи, а тому не потрібно встановлювати сам факт вчинення кримінального правопорушення, ні винуватість чи невинуватість такої особи. За таких обставин не потребують перевірки судом докази, а також немає необхідності в дослідженні того, чи було дотримано інші вимоги процесуального закону під час провадження у справі(висновок Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 712/1710/19).
В судовому засіданні встановлено, що потерпілий в межах своїх прав, визначених КПК України, в добровільному порядку подав заяву про відмову від обвинувачення. Тиску, погроз або примусу для написання такої заяви до неї не застосовувалось, з обвинуваченим примирилася.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 365-2 КК України не пов'язане з домашнім насильством.
Згідно статті 477 КПК України кримінальне правопорушення, передбачене статтею 365-2 КК України відноситься до кримінального провадження, яке здійснюється у формі приватного обвинувачення.
Наведені норми закону свідчать, що у разі відмови потерпілого від обвинувачення за статею 365-2 КК України закриття кримінального провадження є обов'язком суду, а не його правом.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність усіх правових підстав для прийняття поданої потерпілим заяви про відмову від обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 365-2 КК України та її задоволення.
Суд, вислухавши думку прокурора, представника потерпілого та обвинуваченого, які не заперечували проти закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 365-2 КК України, з'ясувавши добровільність позиції потерпілого та розуміння нею наслідків відмови від обвинувачення, вважає за можливе закрити вказане кримінальне провадження у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_5 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
Речові докази та судові витрати по кримінальному провадженню відповідно до обвинувального акту відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 26, 284, 314, 369-372, 392, 393, 477 КПК України , суд
Клопотання потерпілого ОСОБА_5 про відмову від обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 365-2 КК України - задовільнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220780000007 від 06 січня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 365-2 КК України - закрити в зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Запобіжний захід обраний на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 14 червня 2021 року ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання- скасувати.
На ухвалу суду може бути подано апеляцію до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Харківський районний суд Харківської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1