15.07.21
Справа № 635/685/21
Провадження №2/635/1808/2021
15 липня 2021 року смт Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючий суддя Назаренко О.В.
за участю секретаря Лещенко А.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки у праві спільної сумісної власності,
позивач звернулася до суду із позовом, яким просить визначити, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в праві власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,1000 га, кадастровий номер 6325110700:00:046:0025, державна реєстрація права власності за номером 2682939, проведена 25 червня 2018 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1587027563251 - становила 41/100 частку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що її матері - ОСОБА_3 на праві власності належала 41/100 частка житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 . Інша частина житлового будинку - 59/100 часток, на теперішній час належить відповідачу у справі - ОСОБА_2 . Рішенням Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області від 11 червня 2018 року земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок площею 0,100 га (кадастровий номер 6325110700:00:046:0025) передано безоплатно у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Частки співвласників земельної ділянки - не визначалися. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина, що складається з 41/100 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд по АДРЕСА_1 , а також частини земельної ділянки загальною площею 0,100 га, кадастровий номер 6325110700:00:046:0025. Позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом, прийняла спадщину після смерті матері, 18 січня 2021 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 41/100 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1 . Позивачу відмовлено у оформленні спадкових прав на частину земельної ділянки, оскільки не визначена частка спадкодавця ОСОБА_3 в праві спільної власності на вказане майно.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 лютого 2021 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду за правилами загального провадження.
У підготовче судове засідання сторони не з'явилися, представник позивача подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач надала суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у звязку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Оскільки відповідач визнав, пред'явлений позов і визнання позову не суперечить закону, тому суд за згодою сторін та враховуючи положення ч.ч.3,4 ст.200, ст.206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.
ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого 01 вересня 1973 року Першої державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, належала 41/100 частка житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .
Інша частина житлового будинку - 59/100 часток, на теперішній час належить відповідачу у справі - ОСОБА_2 .
Рішенням Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області від 11 червня 2018 року земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок по АДРЕСА_1 площею 0,100 га (кадастровий номер 6325110700:00:046:0025) передано безоплатно у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Право спільної сумісної власності на вказану земельну ділянку зареєстровано 25 червня 2018 року за номером 26823939.
Частки співвласників земельної ділянки - не визначалися.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що виконавчим комітетом Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області 07 липня 2020 року зроблено актовий запис 245 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що складається з 41/100 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд по АДРЕСА_1 , а також частини земельної ділянки загальною площею 0,100 га, кадастровий номер 6325110700:00:046:0025.
Як вбачається з заповіту, посвідченого Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області 22 березня 1989 року, зареєстрованого у реєстрі за № 3-1030, дочка померлої - позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом.
18 січня 2021 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 41/100 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1 .
Постановою приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Поляковою Л.О. від 20 січня 2021 року позивачу відмовлено в оформленні спадкових прав на частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, кадастровий номер 6325110700:00:046:0025, оскільки не визначена частка спадкодавця ОСОБА_3 в праві спільної власності на вказане майно.
Відповідно до ч.2 ст.370 ЦК України частки у спільній власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст.86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Згідно ст. 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Більш детальне регулювання відповідних правовідносин передбачене ст. ст. 370 - 372 ЦК України, які також виходять із рівності часток у праві спільної сумісної власності, допускаючи, проте, винятки із цього правила «з урахуванням обставин, що мають істотне значення».
Як роз'яснено п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.
Абзацом 1 пункту 21 наведеної постанови Пленуму Верховного Суду України також передбачено, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок.
Таким чином, при визначенні частки співвласників у праві власності на земельну ділянку, необхідно виходити з розміру їх часток у праві власності на житловий будинок, який розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , тобто частка ОСОБА_3 у праві власності на земельну ділянку на час смерті складала 41/100 частку.
Листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 83, 89, 133, 141, 200, 259, 263-265 ЦПК України, , суд-
позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визначити, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в праві власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,1000 га, кадастровий номер 6325110700:00:046:0025, державна реєстрація права власності за номером 2682939, проведена 25 червня 2018 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1587027563251 - становила 41/100 частку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду (Харківський апеляційний суд) через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення (Харківський районний суд Харківської області).
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.В. Назаренко