Справа № 645/9696/15-ц
Провадження № 2-п/645/54/21
12 липня 2021 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Сілантьєвої Е.Є.,
за участю секретаря судових засідань - Ятлової Ю.В.,
учасники справи:
представник відповідача - адвокат Фроленко Вікторія Вікторівна, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №002392 від 23 жовтня 2019 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Фроленко Вікторія Вікторівна, про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитном договором,
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходилася цивільна справа за зазначеним позовом.
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 березня 2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитном договором задоволено та стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 11.03.2009 року у розмірі 20136, 09 грн., яка складається з наступного: 3352.90 грн. заборгованість за кредитом; 12698.14 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 2650 грн. заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. штраф (фіксована частина) та 935,05 грн. - штраф (процентна складова), судовий збір у розмірі 1218,00 грн.
Сторона відповідача звернулася до суду із заявою, в якій просять скасувати заочне рішення. В обґрунтування заяви вказано, що ОСОБА_1 не брав участі у справі з поважних причин, у зв'язку з тим, що не був обізнаний про розгляд справи, дату та місце проведення судових засідань, ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви не отримував. Оскільки відповідач не був обізнаний про розгляд справи, у зв'язку з чим був позбавлений можливості подати до суду свої письмові заперечення із зазначенням доказів, що їх підтверджують. Приписи ЦПК України (в редакції чинній на момент розгляду справи) не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Копія заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.03.2016 р., направлена на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 була повернута до суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується матеріалами справи. Про вказане заочне рішення ОСОБА_1 стало відомо після відкриттям на його підставі Немишлянським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) виконавчого провадження № 63961607. Оскільки відповідач не був обізнаний про розгляд справи свої письмові заперечення із зазначенням доказів, що їх підтверджують подати до суду не міг. При цьому, ОСОБА_1 заперечує проти стягнення з нього на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в сумі 20 136, 09 грн. Позивачем необґрунтовано заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків в сумі 12698,14 грн. за користування кредитом та 2650 грн. - заборгованість за пенею та комісією. Згідно з висновками щодо застосування норма права, викладеними у постанові Верховного суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17 з особи, яка отримала кредит шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, тобто отримала кредитну картку, стягненню підлягає лише фактично отримана сума грошових коштів. Позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом в сумі 12698,14 грн. та 2650 грн. заборгованості за пенею задоволенню не підлягають. Крім того, банком безпідставно до відповідача була застосована нова формула нарахування відсотків. Матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідача про зміну порядку обрахунку відсотків.
Представник відповідача адвокат Фроленко В.В. в судовому засіданні зазначила, що відповідач, не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, тому не мав рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не міг нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Про заборгованість перед банком також відповідачу відомо не було, лише дізнався в ДВС Немишлянського району та копію отримав 21.05.2021. Крім того представник відповідача вказала, що у банка були відсутні підстави обраховувати відсотки за іншим порядком (формулою) та відсотки мають бути обраховані за порядком (формулою), яка діяла раніше. Разом з тим, фактично нарахування відсотків на всю суму заборгованості проводилося банком не у відповідності з умовами договору та зазначених в розрахунку банку підвищених процентних ставок. В зв'язку з чим, просив поновити пропущений строк на подачу заяви про скасування заочного рішення та скасувати заочне рішення, переглянувши його, враховуючи зазначені факти в заяві.
Представник позивачаАТ КБ «ПриватБанк» до судового засідання не з*явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. 12.07.2021 від представника позивача ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, згідно з якими позивач заперечує проти скасування рішення, оскільки Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи та від нього не надійшло жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду даної справи. Суд за наявності правових підстав та вимог ЦПК України, з урахуванням Листа Верховного Суду України «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» та умов проведення заочного розгляду справ, а саме врахував: неявку відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача; відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності; відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, а тому суд правомірно провів заочний розгляд справи та виніс судове рішення яке є законним, справедливим та обґрунтованим. Заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи. Крім того, позивачем зазначено, що кредитні правовідносини між Банком та відповідачем за кредитним договором є дійсними, про бажання їх припинити в порядку встановленому законодавством чи договором не висловлювала жодна із сторін. Доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором матеріали справи не містять, та як вбачається з розрахунку заборгованості, наданим банком на час звернення до суду із позовного заявою, відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання, нарахована сума заборгованості з процентами, пенею, комісією та штрафами є правомірною, та такою, що відповідає дійсності. В зв*язку з чим, просили заочне рішення не скасовувати та відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.
Суд, перевіривши матеріали цивільної справи та докази додані до заяви про перегляд заочного рішення, заслухавши думку представника відповідача, вважає заявою такою, що не підлягає задоволенню в зв*язку з наступним.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 березня 2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитном договором задоволено та стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 11.03.2009 року у розмірі 20136, 09 грн., яка складається з наступного: 3352.90 грн. заборгованість за кредитом; 12698.14 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 2650 грн. заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. штраф (фіксована частина) та 935,05 грн. - штраф (процентна складова), судовий збір у розмірі 1218,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За змістом вказаних норм наявність цих трьох підстав для скасування заочного рішення є обов'язковою.
Згідно ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Матеріали справи містять відповідь відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Харківській області від 10.12.2015, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 08.12.2004 (а.с. 228).
Відповідно до п. 2 ч.7 ст. 128 та ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Таким чином судом встановлено, що відповідно ст. 28 ЦПК України позивач звернувся до суду згідно територіальної підсудності. Крім того в матеріалах справи містяться конверт з повісткою про виклик на судове засідання, призначене на 25.01.2016 р. о 16 год. 45 хв. (відправлений 12.01.2016 р та повернутий 25.01.2016 р. за закінченням терміну зберігання) (а.с. 27-28); конверт з повісткою про виклик на судове засідання, призначене на 19.02.2016 р. о 15 год. 45 хв. (повернутий 12.02.2016 р. за закінченням терміну зберігання) (а.с. 30-31); конверт з повісткою про виклик на судове засідання, призначене на 15.03.2016 р. об 11 год. 00 хв. (відправлений 29.02.2016 р та повернутий 12.03.2016 р. за закінченням терміну зберігання) (а.с. 34-35) про час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлявся згідно документального підтвердження про реєстрацію відповідача АДРЕСА_1 . Крім того в матеріалах справи містяться конверт з заочним рішення суду для відповідача, яке направлялося також за зареєстрованим місцем проживання відповідача АДРЕСА_1 та повернутий 11.05.2016 р. за закінченням терміну зберігання.
Справа призначалася до розгляду неодноразово, учасники судового розгляду, в тому числі і відповідач про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно, в тому числі і рекомендованою кореспонденцією, на адресу, яка вказана в позовній заяві. Окрім того, інформація щодо розгляду справи була розміщена на офіційному сайті «Судова влада», який є у загальному доступі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що посилання ОСОБА_1 на обставини неотримання судових повісток, як на докази, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання, не знайшли свого підтвердження.
Крім того, відповідачем не вказано жодного доказу, якій б не досліджувався судом та який має істотне для правильного вирішення справи та відповідачем не повідомлені обставини та не зазначені докази, усвідомлення яких судом при постановлені заочного рішення дали б підстави прийти до іншого висновку, ухваливши принципово інше рішення.
Посилання відповідача про існування висновків зроблених Верховним Судом в 2018 та 2019 роках стосовно кредитних відносин, заслуговує свою увагу але не могли були бути враховані під час ухвалення заочного рішення в 2016 році.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, а посилання на не повідомлення його про розгляд цивільної справи, не знайшли свого підтвердження, оскільки останній повідомлявся судом за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що наявні докази в матеріалах справи.
Крім того, до матеріалів заяви не доданого жодних доказів які б свідчили про те, що ОСОБА_1 не брав жодних кредитів у ПАТ КБ «Приватбанк». Незгода сторони відповідача з нарахованою заборгованістю, відсотками, пенею та комісією є підставою для апеляційного оскарження судового рішення.
За приписами статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні та керуються верховенством права, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п.10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Крім того, стороною відповідача було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі заяви про скасування заочного рішення, оскільки про існування рішення стало відомо тільки 21.05.2021 року. Дослідивши обґрунтування відповідача щодо поновлення строку, суд, керуючись ст. ст. 4, 127 ЦПК України поновлює відповідачу строк.
Відповідно до ч. 3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Фроленко Вікторія Вікторівна, про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитном договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 та адвокату Фроленко Вікторії Вікторівні, що заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 березня 2016 року по цивільній справі за позовом акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитном договором - може бути оскаржено у загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним Кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 15.07.2021.
Головуючий суддя -