Вирок від 15.07.2021 по справі 643/10203/21

Провадження № 1-кп/643/1103/21

Справа № 643/10203/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2021

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220000001170 від 25.09.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Особа-1, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, в вересні 2020 року знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, для отримання доходів на постійній основі вирішив зайнятися протизаконною діяльністю щодо забезпечення заняття проституцією іншими особами жіночої статі з корисливою метою, тобто сутенерством, на території міста Харкова. Розуміючи переваги вчинення вказаного кримінального правопорушення у складі організованої групи та розробивши злочинний план цієї діяльності, Особа -1, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження приступив до пошуку її співучасників. З цією метою він вступив у злочинну змову з особами, з якими тривалий час був знайомий, підтримував дружні стосунки та з якими перебував у складі громадської організації «Міжнародний комітету захисту прав людини», а саме Особа-2, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, Особа-3, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, ОСОБА_6 , Особа-4, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження та Особа-5, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, яким запропонував разом з ним у складі організованої групи займатися сутенерством, обравши в якості місця для цього ділянку місцевості, яка розташована біля проїжджої частини по пр. Московському, 94 у м. Харкові, а в подальшому ділянку місцевості, яка розташована біля проїжджої частини по АДРЕСА_2 , де жінки повинні надавати платні сексуальні послуги. Особа-1, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, довів останнім злочинний план вчинення зазначеного кримінального правопорушення, розподіливши функції кожного з учасників.

Будучи обізнаними із єдиним планом злочинної діяльності організованої групи, розробленим Особа -1, Особа-2, Особа-3, ОСОБА_6 , Особа-4 та Особа-5 на вказану вище пропозицію дали свою згоду та виразили готовність вчиняти злочини у складі організованої групи на чолі із Особа -1. При цьому вказані особи, грубо ігноруючи моральні принципи суспільства, прийняли рішення займатися сутенерством тобто, систематично здійснювати дії по забезпеченню заняття проституцією іншими особами на території міста Харкова, що направлені на особисте збагачення членів групи.

Злочинна група, очолювана Особа-1, характеризувалась наступним чином:

- попередньою зорганізованістю у спільне об'єднання, про що свідчить розроблений та ухвалений учасниками групи план вчинення злочинної діяльності, розподілом ролей між учасниками групи, наявністю організатора керівника), забезпеченням безпеки свого функціонування, тобто ефективної протидії факторам, що можуть їх дезорганізувати;

- «спеціалізацією» злочинної діяльності учасників організованої групи, яка виражалась у діяльності, направленій на сутенерство;

- стійкістю злочинного об'єднання, що виразилась у стабільності групи, тривалості їх дій жовтень 2020 року - 25.01.2021 року), системності та усталеній організації функціонування групи, наявності необхідних для функціонування групи фінансових можливостей, згуртованості групи, міцних внутрішніх зв'язках між її учасниками, встановлених загальних правилах поведінки;

- підпорядкованістю учасників організованої групи особі;

- наявністю та обізнаністю всіх членів злочинної групи з єдиним планом злочинних дій, усвідомленні кожним з учасників факту об'єднання з іншими особами в організовану групу для досягнення єдиного злочинного результату.

З метою реалізації єдиного злочинного плану організованої групи, її учасники Особа-1, Особа-2, Особа-3, та ОСОБА_6 , в кінці вересня 2020 року, знаходячись біля проїжджої частини по пр. Московському, 94 у м. Харкові, побачивши жінок, які знаходились за вказаною адресою з метою надання послуг інтимного характеру, повідомили останнім, що їм необхідно буде сплачувати грошові кошти за надання вищезазначених послуг, внаслідок чого, останні будуть здійснювати дії по забезпеченню зайняття ними проституцією. На що жінки, обговоривши умови сплати учасникам групи грошових коштів в сумі 400 гривень кожного дня за створення умов для надання сексуальних послуг, надали свою згоду.

За період з жовтня 2020 року (більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось можливим) по 25.01.2021 вищевказані особи займалися сутенерством діючи у складі організованої групи по відношенню до 12 жінок.

Відповідно до розподілених ролей та функцій учасників організованої групи, спрямованих на реалізацію єдиного злочинного плану, Особа-1, встановив зв'язок між діями окремих учасників групи для досягнення визначеної організатором мети - його особистого збагачення та збагачення учасників групи; контролював діяльність з функціонування місця для зустрічі жінок, що займалися проституцією, з чоловіками, розташованого біля проїжджої частини по АДРЕСА_3 , а в подальшому розташованого біля проїжджої частини по АДРЕСА_2 , підшукували для жінок, що займалися там проституцією, лазні та сауни, де вони могли надавати сексуальні послуги за грошову винагороду здійснювали охорону жінок від посягань клієнтів у разі виникнення конфліктних ситуацій з чоловіками, що бажали отримати платні послуги сексуального характеру, тобто створювали належні умови для заняття жінками проституцією та забезпечували безперервне функціонування місця для зустрічі жінок, що займалися проституцією, з чоловіками, розташованого біля проїжджої частини по АДРЕСА_3 , а в подальшому розташованого біля проїжджої частини по АДРЕСА_2 .

Виконуючи свою роль в організованій групі, Особа -2, Особа-3, ОСОБА_6 , Особа-4 та Особа-5, займались контролем жінок, що полягало в здійсненні їхнього обліку, тобто врахування кількості жінок, які в певні дні займалися проституцією, а також врахування об'єму наданих сексуальних послуг кожною жінкою, які займалися проституцією та охороною жінок від посягань клієнтів у разі виникнення конфліктних ситуацій з чоловіками безпосередньо за місцем для їх зустрічі з чоловіками, розташованим біля проїжджої частини по АДРЕСА_3 , а в подальшому розташованим біля проїжджої частини по АДРЕСА_2 та отримували від Особа-1, , як сплату за здійснення сутенерства заздалегідь обумовлену частину грошей, одержаних в якості плати за надані сексуальні послуги.

Таким чином, Особа-1, була створена організована група, яка є стійким злочинним об'єднанням шести осіб, що попередньо зорганізувалися для спільного вчинення тяжких злочинів - а саме здійснення дій по забезпеченню заняття проституцією іншими особами, тобто сутенерство.

Як організатор та активний учасник організованої групи Особа-1, відповідно до узгодженого з кожним учасником організованої групи планом злочинної діяльності та розподіленими між усіма учасниками організованої групи функціями:

- особисто підшукав її учасників та здійснював керівництво злочинним угрупованням, координував дії кожного з учасників організованої групи - фінансував вказаний вид незаконної діяльності на його початковому етапі;

- розподіляв і узгоджував зі співучасниками функції та обов'язки кожного з них, спрямовуючи їхню діяльність на досягнення єдиного злочинного результату;

- отримував грошові кошти від жінок, які займалися проституцією, в якості оплати за сутенерство, що було одним з основних джерел його доходів, та розподіляв грошові кошти між усіма учасниками організованої групи в заздалегідь обумовлених та визначених саме ним частинах.

- особисто зустрічався з жінками, які бажають надавати послуги сексуального характеру за грошову винагороду, розповідав їм умови їхньої діяльності, а надалі під контролем учасників організованої групи та особисто, контролював, забезпечував і сприяв цій протиправній діяльності, тобто займався їх сутенерством;

- регулярно перебував поблизу від осіб жіночої статі, які пропонували платні послуги сексуального характеру, здійснював за ними контроль та облік, тобто враховував кількість жінок, які в певні дні займалися проституцією, а також надані сексуальні послуги кожною жінкою, які займалися проституцією;

- сприяв жінкам, які займалися проституцією, у виборі місць для надання платних послуг сексуального характеру;

- забезпечував охорону жінок, які займалися проституцією, у випадках виникнення конфліктних ситуацій з чоловіками, що бажали отримати платні послуги сексуального характеру;

- отримував грошові кошти від осіб, які займалися проституцією, в якості оплати за забезпечення цієї діяльності, які передавав учасникам організованої групи в заздалегідь обумовлених та визначених розмірах;

- регулярно отримував свою заздалегідь обумовлену частку грошових коштів, що надійшли від осіб, які займалися проституцією, в якості оплати за забезпечення цієї діяльності, що було одним із основних джерел його доходів;

- здійснював перевезення жінок до місць для надання ними платних послуг сексуального характеру.

Як активний учасник організованої групи Особа-3, висловивши бажання вчиняти злочин у її складі, будучи обізнаним про злочинну діяльність інших учасників організованої групи:

- регулярно перебував поблизу від осіб жіночої статі, які пропонували платні послуги сексуального характеру, здійснював за ними контроль та облік, тобто враховував кількість жінок, які в певні дні займалися проституцією, а також надані сексуальні послугу кожною жінкою, які займалися проституцією;

- забезпечував охорону жінок, які займалися проституцією, у випадках виникнення конфліктних ситуацій з чоловіками, що бажали отримати платні послуги сексуального характеру;

- забезпечував юридичну охорону жінок від співробітників поліції;

- регулярно отримував свою заздалегідь обумовлену частку грошових коштів, що надійшли від осіб, які займалися проституцією, в якості оплати за забезпечення цієї діяльності, що було одним з основних джерел його доходів;

- здійснював бухгалтерський облік грошових коштів, отриманих від протиправної діяльності організованої групи.

Як активний учасник організованої групи Особа-2, висловивши бажання вчиняти злочин у її складі, будучи обізнаним про злочинну діяльність інших учасників організованої групи:

- особисто зустрічався з жінками, які бажають надавати послуги сексуального характеру за грошову винагороду, розповідав їм умови їхньої діяльності, а надалі під контролем учасників організованої групи та особисто, контролював, забезпечував і сприяв цій протиправній діяльності, тобто займався їх сутенерством;

- регулярно перебував поблизу від осіб жіночої статі, які пропонували платні послуги сексуального характеру, здійснював за ними контроль та облік, тобто враховував кількість жінок, які в певні дні займалися проституцією, а також надані сексуальні послуги кожною жінкою, які займалися проституцією;

- забезпечував охорону жінок, які займалися проституцією, у випадках виникнення конфліктних ситуацій з чоловіками, що бажали отримати платні послуги сексуального характеру;

- отримував грошові кошти від осіб, які займалися проституцією, в якості оплати за забезпечення цієї діяльності, які передавав учасникам організованої групи в заздалегідь обумовлених та визначених організатором Особа-1, розмірах;

- регулярно отримував свою заздалегідь обумовлену частку грошових коштів, що надійшли від осіб, які займалися проституцією, в якості оплати за забезпечення цієї діяльності, що було одним з основних джерел його доходів;

- здійснював перевезення жінок до місць для надання ними платних послуг сексуального характеру.

Як активний учасник організованої групи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , висловивши бажання вчиняти злочин у її складі, будучи обізнаним про злочинну діяльність інших учасників організованої групи:

- регулярно перебував поблизу від осіб жіночої статі, які пропонували платні послуги сексуального характеру, здійснював за ними контроль та облік, тобто враховував кількість жінок, які в певні дні займалися проституцією, а також надані сексуальні послуги кожною жінкою, які займалися проституцією;

- забезпечував охорону жінок, які займалися проституцією, у випадках виникнення конфліктних ситуацій з чоловіками, що бажали отримати платні послуги сексуального характеру;

- отримував грошові кошти від осіб, які займалися проституцією, в якості оплати за забезпечення цієї діяльності, які передавав учасникам організованої групи в заздалегідь обумовлених та визначених організатором Особа-1, розмірах;

- регулярно отримував свою заздалегідь обумовлену частку грошових коштів, що надійшли від осіб, які займалися проституцією, в якості оплати за забезпечення цієї діяльності, що було одним з основних джерел його доходів;

- здійснював перевезення жінок до місць для надання ними платних послуг сексуального характеру.

Як активний учасник організованої групи Особа-4, , висловивши бажання вчиняти злочин у її складі, будучи обізнаним про злочинну діяльність інших учасників організованої групи:

- регулярно перебував поблизу від осіб жіночої статі, які пропонували платні послуги сексуального характеру, здійснював за ними контроль та облік, тобто враховував кількість жінок, які в певні дні займалися проституцією, а також надані сексуальні послуги кожною жінкою, які займалися проституцією;

- забезпечував охорону жінок, які займалися проституцією, у випадках виникнення конфліктних ситуацій з чоловіками, що бажали отримати платні послуги сексуального характеру;

- регулярно отримував свою заздалегідь обумовлену частку грошових коштів, що надійшли від осіб, які займалися проституцією, в якості оплати за забезпечення цієї діяльності, що було одним з основних джерел його доходів;

- здійснював перевезення жінок до місць для надання ними платних послуг сексуального характеру.

Як активний учасник організованої групи Особа-5, висловивши бажання вчиняти злочин у її складі, будучи обізнаним про злочинну діяльність інших учасників організованої групи:

- регулярно перебував поблизу від осіб жіночої статі, які пропонували платні послуги сексуального характеру, здійснював за ними контроль та облік, тобто враховував кількість жінок, які в певні дні займалися проституцією, а також надані сексуальні послуги кожною жінкою, які займалися проституцією;

- забезпечував охорону жінок, які займалися проституцією, у випадках виникнення конфліктних ситуацій з чоловіками, що бажали отримати платні послуги сексуального характеру;

- регулярно отримував свою заздалегідь обумовлену частку грошових коштів, що надійшли від осіб, які займалися проституцією, в якості оплати за забезпечення цієї діяльності, що було одним з основних джерел його доходів;

- здійснював перевезення жінок до місць для надання ними платних послуг сексуального характеру.

Таким чином, Особа-1, , створив та очолив організовану групу у складі шести осіб, яка тривалий час, в період з вересня 2020 року по 25.01.2021 року, (активний учасник організованої групи Особа-2, здійснював свою протиправну діяльність в складі організованої групи до середини листопада 2020 року, активний учасник організованої групи особа-4, , здійснював свою протиправну діяльність в складі організованої групи до середини грудня 2020 року) здійснювала злочинну діяльність, пов'язану з забезпеченням діяльності осіб, які займаються проституцією, тобто сутенерством. Члени організованої групи у період з вересня 2020 року по 25 січня 2021 року здійснювали сутенерські дії по відношенню до 12 жінок.

Так, на початку жовтня 2020 року (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) Особа-1, діючи у складі організованої групи з ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-5, Особа-2, та Особа-3, здійснювали дії по забезпеченню зайняття проституцією по відношенню до ОСОБА_7 . При цьому ОСОБА_7 в період часу з початку жовтня 2020 року по 25.01.2021 року за грошову винагороду надавала послуги сексуального характеру чоловікам неподалік від місця, розташованого біля проїжджої частини по АДРЕСА_2 , біля проїжджої частини по пр. Московському, 94, в банях та саунах на території м. Харкова. Частину отриманих грошових коштів від клієнтів вона передавала ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-2 та Особа-1, для подальшого розподілу між учасниками групи.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України, тобто сутенерство, вчинене організованою групою.

Крім того, на початку жовтня 2020 року (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) Особа-1, діючи повторно, у складі організованої групи з ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-5, Особа-2 та Особа-3 здійснювали дії по забезпеченню зайняття проституцією по відношенню до ОСОБА_8 . При цьому ОСОБА_8 в період часу з початку жовтня 2020 року по 25.01.2021 року за грошову винагороду надавала послуги сексуального характеру чоловікам неподалік від місця, розташованого біля проїжджої частини по АДРЕСА_2 , біля проїжджої частини по пр. Московському, 94, в банях та саунах на території м. Харкова. Частину отриманих грошових коштів від клієнтів вона передавала ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-2, та Особа-1, для подальшого розподілу між учасниками групи.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 cm. 303 КК України, тобто сутенерство, вчинене організованою групою, вчинене повторно.

Крім того, на початку жовтня 2020 року (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) Особа-1, діючи повторно, у складі організованої групи з ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-5, Особа-2 та Особа-3, здійснювали дії по забезпеченню зайняття проституцією по відношенню до ОСОБА_9 . При цьому ОСОБА_9 в період часу з початку жовтня 2020 року по 25.01.2021 року за грошову винагороду надавала послуги сексуального характеру чоловікам неподалік від місця, розташованого біля проїжджої частини по АДРЕСА_2 , біля проїжджої частини по пр. Московському, 94, в банях та саунах на території м. Харкова. Частину отриманих грошових коштів від клієнтів вона передавала ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-2 та Особа-1 для подальшого розподілу між учасниками групи.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України, тобто сутенерство, вчинене організованою групою, вчинене повторно.

Крім того, на початку жовтня 2020 року (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) Особа-1, діючи повторно, у складі організованої групи з ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-5, Особа-2 та Особа-3 здійснювали дії по забезпеченню зайняття проституцією по відношенню до ОСОБА_10 . При цьому ОСОБА_10 в період часу з початку жовтня 2020 року по 25.01.2021 року за грошову винагороду надавала послуги сексуального характеру чоловікам неподалік від місця, розташованого біля проїжджої частини по АДРЕСА_2 , біля проїжджої частини по пр. Московському, 94, в банях та саунах на території м. Харкова. Частину отриманих грошових коштів від клієнтів вона передавала ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-2, та Особа-1, , для подальшого розподілу між учасниками групи.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України, тобто сутенерство, вчинене організованою групою, вчинене повторно.

Крім того, на початку жовтня 2020 року (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) Особа-1, , діючи повторно, у складі організованої групи з ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-5, Особа-2 та Особа-3, здійснювали дії по забезпеченню зайняття проституцією по відношенню до ОСОБА_11 . При цьому ОСОБА_11 в період часу з початку жовтня 2020 року по 25.01.2021 року за грошову винагороду надавала послуги сексуального характеру чоловікам неподалік від місця, розташованого біля проїжджої частини по АДРЕСА_2 , біля проїжджої частини по пр. Московському, 94, в банях та саунах на території м. Харкова. Частину отриманих грошових коштів від клієнтів вона передавала ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-2, та Особа-1, для подальшого розподілу між учасниками групи.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України, тобто сутенерство, вчинене організованою групою, вчинене повторно.

Крім того, на початку жовтня 2020 року (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) Особа-1, діючи повторно, у складі організованої групи з ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-5, Особа-2 та Особа-3, здійснювали дії по забезпеченню зайняття проституцією по відношенню до ОСОБА_12 . При цьому ОСОБА_12 в період часу з початку жовтня 2020 року по 25.01.2021 року за грошову винагороду надавала послуги сексуального характеру чоловікам неподалік від місця, розташованого біля проїжджої частини по АДРЕСА_2 , біля проїжджої частини по пр. Московському, 94, в банях та саунах на території м. Харкова. Частину отриманих грошових коштів від клієнтів вона передавала ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-2 та Особа-1 для подальшого розподілу між учасниками групи.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України, тобто сутенерство, вчинене організованою групою, вчинене повторно.

Крім того, на початку жовтня 2020 року (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) Особа-1, діючи повторно, у складі організованої групи з ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-5, Особа-2 та Особа-3, здійснювали дії по забезпеченню зайняття проституцією по відношенню до ОСОБА_13 . При цьому ОСОБА_13 в період часу з початку жовтня 2020 року по 25.01.2021 року за грошову винагороду надавала послуги сексуального характеру чоловікам неподалік від місця, розташованого біля проїжджої частини по АДРЕСА_2 , біля проїжджої частини по пр. Московському, 94, в банях та саунах на території м. Харкова. Частину отриманих грошових коштів від клієнтів вона передавала ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-2, та Особа-1, для подальшого розподілу між учасниками групи.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 303 КК України, тобто сутенерство, вчинене організованою групою, вчинене повторно.

Крім того, на початку жовтня 2020 року (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) Особа-1, діючи повторно, у складі організованої групи з ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-5, Особа-2 та Особа-3, здійснювали дії по забезпеченню зайняття проституцією по відношенню до ОСОБА_14 . При цьому ОСОБА_14 в період часу з початку жовтня 2020 року по 25.01.2021 року за грошову винагороду надавала послуги сексуального характеру чоловікам неподалік від місця, розташованого біля проїжджої частини по АДРЕСА_2 , біля проїжджої частини по пр. Московському, 94, в банях та саунах на території м. Харкова. Частину отриманих грошових коштів від клієнтів вона передавала ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-2 та Особа-1 для подальшого розподілу між учасниками групи.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 cт. 303 КК України, тобто сутенерство, вчинене організованою групою, вчинене повторно.

Крім того, на початку жовтня 2020 року (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) Особа-1, діючи повторно, у складі організованої групи з ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-5, Особа-2 та Особа-3 здійснювали дії по забезпеченню зайняття проституцією по відношенню до ОСОБА_15 . При цьому, ОСОБА_15 , в період часу з жовтня 2020 року по 25.01.2021 року за грошову винагороду надавала послуги сексуального характеру чоловікам неподалік від місця, розташованого біля проїжджої частини по АДРЕСА_2 , біля проїжджої частини попр. Московському, 94, в банях та саунах на території м. Харкова. Частину отриманих грошових коштів від клієнтів вона передавала ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-2 та Особа-1, для подальшого розподілу між учасниками групи.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 cт. 303 КК України, тобто сутенерство, вчинене організованою групою, вчинене повторно.

Крім того, Особа-1, діючи повторно, у складі організованої групи з ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-5, та Особа-3, здійснювали дії по забезпеченню зайняття проституцією по відношенню до ОСОБА_16 . При цьому ОСОБА_16 в період часу з 24.11.2020 року по 30.11.2020 року за грошову винагороду надавала послуги сексуального характеру чоловікам неподалік від місця, розташованого біля проїжджої частини по АДРЕСА_2 , біля проїжджої частини по пр. Московському, 94, в банях та саунах на території м. Харкова. Частину отриманих грошових коштів від клієнтів вона передавала ОСОБА_6 , Особа-4, , Особа-2, та Особа-1, , для подальшого розподілу між учасниками групи.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 cт. 303 КК України, тобто сутенерство, вчинене організованою групою, вчинене повторно.

Крім того, Особа-1, діючи повторно, у складі організованої групи з ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-5, та Особа-3, здійснювали дії по забезпеченню зайняття проституцією по відношенню до ОСОБА_17 . При цьому ОСОБА_17 в період часу з 27.11.2020 року по 30.11.2020 року за грошову винагороду надавала послуги сексуального характеру чоловікам неподалік від місця, розташованого біля проїжджої частини по АДРЕСА_2 , біля проїжджої частини по пр. Московському, 94, в банях та саунах на території м. Харкова. Частину отриманих грошових коштів від клієнтів вона передавала ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-2 та Особа-1, для подальшого розподілу між учасниками групи.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України, тобто сутенерство, вчинене організованою групою, вчинене повторно.

Крім того, на початку жовтня 2020 року (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) Особа-1, діючи повторно, у складі організованої групи з ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-5, Особа-2 та Особа-3, здійснювали дії по забезпеченню зайняття проституцією по відношенню до ОСОБА_18 . При цьому ОСОБА_18 в період часу з початку жовтня 2020 року по 25.01.2021 року за грошову винагороду надавала послуги сексуального характеру чоловікам неподалік від місця, розташованого біля проїжджої частини по АДРЕСА_2 , біля проїжджої частини по пр. Московському, 94, в банях та саунах на території м. Харкова. Частину отриманих грошових коштів від клієнтів вона передавала ОСОБА_6 , Особа-4, Особа-2, та Особа-1, для подальшого розподілу між учасниками групи.

Також в нічний час доби, близько 23:00 24.01.2021 Особа-1, діючи повторно, у складі організованої групи з ОСОБА_6 , Особа-5 та Особа-3, займалися сутенерством по відношенню до ОСОБА_18 . Так, в нічний час доби, близько 23:00 24.01.2021 ОСОБА_18 за грошову винагороду надала послуги сексуального характеру чоловіку неподалік від місця, розташованого біля проїжджої частини за адресою АДРЕСА_2 . Частину отриманих грошових коштів в розмірі 800 грн. від клієнта вона передала Особа-1 для подальшого розподілу між учасниками групи.

25.01.2021 під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, о 00:10 Особа-1, та ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України, тобто сутенерство, вчинене організованою групою, вчинене повторно.

Особа-1, , в вересні 2020 року знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, для отримання доходів на постійній основі вирішив зайнятися протизаконною діяльністю щодо забезпечення заняття проституцією іншими особами жіночої статі з корисливою метою, тобто сутенерством, на території міста Харкова. Розуміючи переваги вчинення вказаного кримінального правопорушення у складі організованої групи та розробивши злочинний план цієї діяльності, Особа-1, приступив до пошуку її співучасників. З цією метою він вступив у злочинну змову з особами, з якими тривалий час був знайомий, підтримував дружні стосунки та з якими перебував у складі громадської організації «Міжнародний комітету захисту прав людини», а саме Особа-2, Особа-3, Особа-1, ОСОБА_6 , Особа-4 та Особа-5 яким запропонував разом з ним у складі організованої групи займатися сутенерством, обравши в якості місця для цього ділянку місцевості, яка розташована біля проїжджої частини по пр. Московському, 94 у м. Харкові, а в подальшому ділянку місцевості, яка розташована біля проїжджої частини по АДРЕСА_2 , де жінки повинні надавати платні сексуальні послуги. Особа-1 довів останнім злочинний план вчинення зазначеного кримінального правопорушення, розподіливши функції кожного з учасників.

Будучи обізнаними із єдиним планом злочинної діяльності організованої групи, розробленим Особа-1, Особа-2, Особа-3, ОСОБА_6 , Особа-4 та Особа-5, на вказану вище пропозицію дали свою згоду та виразили готовність вчиняти злочини у складі організованої групи на чолі із Особа-1 При цьому вказані особи, грубо ігноруючи моральні принципи суспільства, прийняли рішення займатися сутенерством тобто, систематично здійснювати дії по забезпеченню заняття проституцією іншими особами на території міста Харкова, що направлені на особисте збагачення членів групи.

Виконуючи свою роль в організованій групі, Особа-2, Особа-3, ОСОБА_6 , Особа-4 та Особа-5, займались контролем жінок, що полягало в здійсненні їхнього обліку, тобто врахування кількості жінок, які в певні дні займалися проституцією, а також врахування об'єму наданих сексуальних послуг кожною жінкою, які займалися проституцією та охороною жінок від посягань клієнтів у разі виникнення конфліктних ситуацій з чоловіками безпосередньо за місцем для їх зустрічі з чоловіками, розташованим біля проїжджої частини по АДРЕСА_3 , а в подальшому розташованим біля проїжджої частини по АДРЕСА_2 та отримували від Особа-1 як сплату за здійснення сутенерства заздалегідь обумовлену частину грошей, одержаних в якості плати за надані сексуальні послуги.

За період з жовтня 2020 року- (більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось можливим) по 25.01.2021 вищевказані особи займалися сутенерством діючи повторно, у складі організованої групи по відношенню до ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України, тобто сутенерство, вчинене організованою групою, вчинене повторно.

01 червня 2021 року у даному кримінальному провадженні між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6 за участю його захисників - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до вказаної угоди ОСОБА_6 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 Кримінального кодексу України та зобов'язувався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри та обвинувального акту у судовому провадженні.

В угоді сторони узгодили покарання обвинуваченому за ч. 3 ст. 303 КК України, у вигляді 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що угода відповідає вимогам Кримінально-процесуального законодавства, тому може бути затверджена і обвинуваченому слід призначити узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений та його захисники у підготовчому судовому засіданні просили суд затвердити укладену угоду про визнання винуватості, призначити узгоджене сторонами угоди покарання з мінімальним іспитовим строком.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Статтею 468 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Даний злочин є тяжким.

Згідно з ч. 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Пунктом першим ч. 3 ст. 314 КПК України встановлено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості, а відповідно до частини другої ст. 474 цього Кодексу - розгляд щодо угоди проводиться під час підготовчого судового засідання.

Вимоги до змісту угоди про визнання винуватості визначено у ст. 472 КПК України та було предметом дослідження в суді.

За змістом статей 474, 475 КПК України суд зобов'язаний перевірити угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону і може відмовити в затвердженні угоди, якщо: умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. В іншому випадку, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на розгляд суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6 , згідно якої останній беззастережно визнав вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, погодився з призначенням узгодженого сторонами покарання та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри та обвинувального акту у судовому провадженні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винуватим, віднесений до категорії тяжких злочинів.

Під час підготовчого судового засідання, на виконання вимог ч. 4 ст. 474 КПК України, суд з'ясував у обвинуваченого чи цілком він розуміє: що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а також він має такі права: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

При цьому обвинувачений підтвердив свою згоду на застосування узгодженого в угоді виду та розміру покарання.

Також обвинувачений у судовому засіданні надав суду показання, згідно яких в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні вказаного вище злочину, щиро розкаявся та підтвердив вчинення ним злочину за вищевказаних обставин. Крім того, на уточнююче запитання суду обвинувачений пояснив, що в обвинувальному акті правильно зазначені час, спосіб, місце та інші обставини вчиненого ним злочину. Пояснив, що після закінчення досудового розслідування в повному обсязі ознайомився з його матеріалами і не заперечує докази, зібрані органом досудового розслідування. Пояснив, що показання надає добровільно, будь-яке фізичне або психологічне насильство до нього не застосовувалось.

Крім того, на уточнююче запитання суду обвинувачений та його захисники, кожен окремо, пояснили, що не заперечують правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 303 Кримінального кодексу України.

Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що умови угоди жодним чином не порушують права, свободи чи інтереси сторін чи інших осіб.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, у суду не має.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань немає.

При цьому, суд зазначає, що перевірка достовірності обставин, які згідно ст. 470 КПК підлягають врахуванню при укладенні угоди про визнання винуватості, є обов'язком прокурора. Разом з тим, зважаючи на визначені законом наслідки невиконання угоди (процесуального характеру, передбачені ст. 476 КПК, або за наявності для того підстав - ініціювання прокурором кримінального провадження за ст. 389-1 КК) на суд при затвердженні угоди про визнання винуватості не можуть бути покладені інші обов'язки щодо перевірки можливості її затвердження ніж ті, які прямо передбачені у ст. 474 КПК України.

Також суд зазначає, що право обвинуваченого на визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення та укладення угоди про визнання винуватості передбачено діючим кримінальним процесуальним законом і може бути вільно використано нею відповідно до принципу диспозитивності.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, однією з яких є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка у розумінні ст. 17 КПК України передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

При ухваленні вироку на підставі угоди про винуватість суд не встановлює обставини, вчиненого кримінального правопорушення, не досліджує докази і не надає їм оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, не вирішує питання про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочину, а тільки затверджує угоду, яку було досягнуто між прокурором та обвинуваченим.

Разом з тим, суд повинен з'ясувати обставини, що дозволяють впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним.

За таких обставин, наведення у вироку суду формулювання обвинувачення, висунутого обвинуваченому, не має преюдиціального значення щодо інших співучасників кримінального правопорушення.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити відомості, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно вимог кримінального процесуального закону формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням наявних кваліфікуючих ознак.

Зазначення в обвинувальному акті конкретних осіб, які є співучасниками злочину відповідає вимогам національного законодавства щодо конкретності пред'явленого обвинувачення та вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, стосовно права обвинуваченого бути негайно й детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

Зокрема, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що у кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» №25444/94, п. 52; рішення від 25.07.2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п. 58; рішення від 20.04.2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», №42780/98, п. 34).

Суд вважає, що вчинення злочину у співучасті є важливою обставиною, яка підлягає обов'язковому зазначенню в формулюванні обвинувачення, оскільки дозволяє встановити характер дій обвинуваченого та ступінь його участі у вчиненні злочину, свідчить про підвищену суспільну небезпеку вчиненого злочину та дозволяє надати правильну правову оцінку діям обвинуваченого.

Відсутність конкретних даних про співучасників кримінального правопорушення при формулюванні обвинувачення порушує вимоги щодо конкретності обвинувачення, оскільки обвинувачений не має можливості бути детально проінформованим про істотні обставини обвинувачення щодо конкретних осіб, які приймали участь у вчиненні кримінального правопорушення разом з обвинуваченим та організувати ефективний захист своїх інтересів.

Відповідно до вимог ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначається формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини.

Таким чином, зазначення в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості конкретних осіб, які є співучасниками вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, не порушує права та законні інтереси інших осіб, оскільки стосується безпосередньо обвинуваченого і не має преюдиціального значення для кримінальних проваджень стосовно інших співучасників злочину.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, молодий вік особи, вчинення злочину вперше, навчання на денній формі ВНЗ.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України - не встановлено.

Досліджуючи особу обвинуваченого судом встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Судом з'ясовано, що узгоджене сторонами угоди покарання відповідає вимогам Кримінального кодексу України, які діяли на час вчинення злочину. При визначенні узгодженого покарання враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого.

З огляду на вищевикладене, оскільки зміст та форма зазначеної угоди про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України КК України, укладання угоди сторонами є добровільним, а підстави для відмови в затвердженні угоди, які визначені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні, суд, керуючись засадами диспозитивності кримінального провадження, вважає за можливе затвердити угоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

За таких обставин суд вважає що ОСОБА_6 слід призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання за ч. 3 ст. 303 КК України - у вигляді 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України.

Як вбачається з умов угоди, сторонами узгоджено застосування ст. 75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Враховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання.

За таких обставин суд вважає умови угоди в частині звільнення обвинуваченого від відбування покарання такими, що не суперечать положенням КК України.

Оскільки відповідно до ч. 2, 3 ст. 75 КК України визначення тривалості іспитового строку відноситься до компетенції суду, суд, враховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину, особу обвинуваченого та інші, викладені вище, обставини справи, вважає за необхідне встановити обвинуваченому іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Що стосується додаткового покарання, передбаченого санкцією частини третьої статті 303 КК України у виді конфіскації майна, то суд зазначає що відповідно до ст. 77 КК України - у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Наведений перелік додаткових покарань, у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням є вичерпним та такого додаткового покарання як конфіскація майна не містить, тому у суду відсутні підстави для застосування додаткового покарання.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є в тому числі забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду.

Затвердження угоди сприятиме виконанню завдань кримінального провадження, а саме забезпеченню швидкого та повного судового розгляду, а відтак - відповідатиме суспільному інтересу в забезпеченні швидшого судового провадження.

Відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 27.01.2021 року відносно ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Відповідно до квитанції № 0.0.1994451077.1 від 27.01.2021 року та розписки від 28.01.2021 року батьком ОСОБА_6 - ОСОБА_21 було внесено заставу у розмірі 136 200 гривень та ОСОБА_6 було звільнено під заставу. Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 25.03.2021 року відносно ОСОБА_6 було продовжено строк дії покладених на нього обов'язків. У судовому засіданні будь-яких клопотань про продовження запобіжних заходів або обрання нових запобіжних заходів від сторін кримінального провадження не надійшло.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернута в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про скасування запобіжного заходу у вигляді застави та повернення заставодавцю ОСОБА_21 заставу у розмірі 136 200 гривень.

Цивільний позов не заявлявся.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України - суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

За таких обставин, арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2021 року на майна ОСОБА_6 - скасувати.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Речові докази, які були вилучені та арештовані, відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2021 року, а саме: грошові кошти у сумі 800 гривень, купюрами номіналом 200 гривень: УЗ 0556094, СЄ 3641484, ТД 1816985, КЛ 1951823, які передані на зберігання в АТ КБ “Приватбанк”, мобільний телефон IPhone 12 ProMaxIMEI НОМЕР_1 з sim-карткою НОМЕР_2 - повернути власнику ОСОБА_6 .

Процесуальні витрати у вигляді витрат згідно довідок на проведення експертизи від 13.04.2021 року № СЕ-19/121-21/4407-ВЗ у сумі 5230,40 гривень, експертизи від 09.04.2021 року № СЕ-19/121-21/4412-ВЗ у сумі 6538 гривень, експертизи від 08.04.2021 року № СЕ-19/121-21/4413-ВЗ у сумі 3922,80 грн., експертизи від 19.04.2021 року № СЕ-19/121-21/4414-ВЗ у сумі 6538 грн., експертизи від 16.04.2021 року № СЕ-19/121-21/4410-ВЗ у сумі 6538 грн., експертизи від 19.03.2021 року № СЕ-19/121-21/4406-ВЗ у сумі 11768,40 грн стягнути з ОСОБА_6 на користь держави.

На підставі наведеного, керуючись ст. 314, 468, 469, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 01 червня 2021 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участю його захисників - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12020220000001170 від 25.09.2020, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у вигляді застави скасувати.

Повернути заставодавцю ОСОБА_21 заставу у розмірі 136 200 гривень, яка надійшла на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області з призначенням платежу: застава за ОСОБА_6 згідно ухвали від 27.01.2021 року по справі № 953/20753/20, н/п 1-кс/953/790/21, платник - ОСОБА_21 .

Процесуальні витрати у вигляді витрат згідно довідок на проведення експертизи від 13.04.2021 року № СЕ-19/121-21/4407-ВЗ у сумі 5230,40 гривень, експертизи від 09.04.2021 року № СЕ-19/121-21/4412-ВЗ у сумі 6538 гривень, експертизи від 08.04.2021 року № СЕ-19/121-21/4413-ВЗ у сумі 3922,80 грн., експертизи від 19.04.2021 року № СЕ-19/121-21/4414-ВЗ у сумі 6538 грн., експертизи від 16.04.2021 року № СЕ-19/121-21/4410-ВЗ у сумі 6538 грн., експертизи від 19.03.2021 року № СЕ-19/121-21/4406-ВЗ у сумі 11768,40 грн стягнути з ОСОБА_6 на користь держави.

Арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2021 року на майна ОСОБА_6 - скасувати.

Речові докази, які були вилучені та арештовані, відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2021 року, а саме: грошові кошти у сумі 800 гривень, купюрами номіналом 200 гривень: УЗ 0556094, СЄ 3641484, ТД 1816985, КЛ 1951823, які передані на зберігання в АТ КБ “Приватбанк”, мобільний телефон IPhone 12 ProMaxIMEI НОМЕР_1 з sim-карткою НОМЕР_2 - повернути власнику ОСОБА_6 .

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя - ОСОБА_1