14.07.2021
Справа № 642/4398/21
Провадження № 1-кс/642/2151/21
14 липня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , за участю слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_3 , розглянувши внесене клопотання у кримінальному провадженні №62021170020000298 від 12.07.2021 за ч. 1 ст. 414 КК України, про арешт майна,-
Старший слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова із клопотанням у кримінальному провадженні №62021170020000298 від 12.07.2021 за ч. 1 ст. 414 КК України, про арешт майна, у якому просив накласти арешт на майно, що було виявлено та вилучено 12.07.2021 під час огляду місця події на території в/ч НОМЕР_1 , а саме: табельну вогнепальну зброю автомат АК-74 № НОМЕР_2 , два магазини до нього та 59 патронів калібру 5,45х39, з якого імовірно був зроблений постріл у ОСОБА_5 ; одяг солдата ОСОБА_5 , а саме футболка, брюки, берці та бронежилет «Корсар 3-М»; змив з речовиною бурого кольору.
Як зазначено у клопотанні, під час досудового розслідування встановлено, що 12.07.2021 на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), військовослужбовець строкової служби - солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок порушення правил поводження зі зброєю, отримав вогнепальне кульове порання правого плеча.
12.07.2021 в ході огляду місця події на території в/ч НОМЕР_1 було виявлено та вилучено: табельну вогнепальну зброю автомат АК-74 № НОМЕР_2 , два магазини до нього та 59 патронів калібру 5,45х39, з якого імовірно був зроблений постріл у ОСОБА_5 . Одяг солдата ОСОБА_5 , а саме футболка, брюки, берці та бронежилет «Корсар 3-М». Змив з речовиною бурого кольору.
Постановою слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, 18.06.2021 вилучені предмети визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження № 62021170020000298 від 12.07.2021 за ч. 1 ст. 414 КК України.
Вилучені речі можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Власником вказаного майна є Міністерство оборони України (в/ч НОМЕР_1 ).
У подальшому щодо вказаного майна планується проведення оглядів речей і документів, проведення судових експертиз, використання їх під час допиту осіб, тощо.
На даний час щодо вказаних речей і документів проведені та продовжують проводитися слідчі дії, у зв'язку з чим відповідною постановою слідчого у кримінальному провадженні вони визнані речовими доказами.
В обгрунтування клопотанні слідчий посилається на потребу забезпечення збереження речових доказів, з метою недопущення зникнення, втрати, пошкодження, приховування чи перетворення матеріальних об'єктів або настання інших наслідків, які можуть перешкодити всебічному, повному і неупередженому дослідженню обставин кримінального провадження.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив задовольнити.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення слідчого, розглянувши клопотання, дослідивши додані до клопотання документи матеріалів кримінального провадження вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Вказане у клопотанні майно було виявлено та вилучено в ході огляду місця події.
Стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно, вилучене під час проведення огляду місця події, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучені відповідно до протоколу огляду місця події від 12.07.2021 року, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий, прокурор довели слідчому судді необхідність арешту майна у вказаній частині, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, вказаного в клопотанні сторони обвинувачення, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 131-132, 171-173, 376 КПК України, -
Клопотання- задовольнити.
Накласти арешт на майно, що було виявлено та вилучено 12.07.2021 під час огляду місця події на території в/ч НОМЕР_1 , а саме: табельну вогнепальну зброю автомат АК-74 № НОМЕР_2 , два магазини до нього та 59 патронів калібру 5,45х39;
-одяг солдата ОСОБА_5 , а саме футболка, брюки, берці та бронежилет «Корсар 3-М»;
- змив з речовиною бурого кольору.
Місцем зберігання майна визначити Територіальне управління Державного бюро розслідувань у місті Полтаві за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 37.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1