14.07.2021
Справа № 642/3763/21
Провадження № 1-кс/642/2040/21
08 липня 2021 року м. Харків
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 62021170020000227 від 09.06.2021, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чорноліське Новоселицького району Ставропольського краю, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично роживаючого за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України,-
07 липня 2021 року до слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова звернувся слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_6 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 .
Як вбачається з наданих матеріалів, що слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021170020000227 від 09.06.2021 року за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди працівниками правоохоронного органу Харківської області за ч.3 ст. 368 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, ОСОБА_4 , на підставі Наказу ГУНП в Харківській області № 21 о/с від 20.01.2021, призначений на посаду поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 (смт Коломак) Богодухівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, має спеціальне звання старшого сержанта поліції, та відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» є представником центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ст. 23 Закон України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
ОСОБА_4 , займаючи відповідну посаду у Богодухівському РВП в Харківській області, відповідно до посадової інструкції, мав наступні права та обов'язки, зокрема: при виконанні службових обов'язків повинен керуватися положеннями Конституції, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами, організаційно-правовими актами, організаційно-розпорядчими документами МВС, Національної поліції, ГУНП в Харківській області, відділу (відділення), що належать до сфери діяльності Національної поліції.
Зобов'язаний особисто дотримуватися норм законності, службової дисципліні, антикорупційного законодавства, службового етикету.
Має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, може здійснювати особистий огляд осіб (однієї статі), які вчинили адміністративні правопорушення, огляд та вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Організовує здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, регулювання дорожнього руху.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» дія даного Закону поширюється, з-поміж іншого, на поліцейських.
Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція - це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
Також, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 18 КК України спеціальним суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа.
Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Відповідно до примітки 1 статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, яка здійснює функції представника влади виконує організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади та законом.
06.06.2021 приблизно о 17 год. 00 хв., поліцейський ОСОБА_4 разом з інспектором з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції ОСОБА_7 отримали від невстановленої особи повідомлення щодо пошкодження водієм, який керував автомобілем «Мерседес Е200» НОМЕР_1 паркану Коломацької селищної об'єднаної територіальної громади за адресою: АДРЕСА_2 та приблизно о 19:20 приїхали за адресою мешкання ОСОБА_8 з метою подальшого її доставлення до відділу поліції, до якого також прибув ОСОБА_9 , якому на праві користування належав транспортний засіб «Мерседес Е200» НОМЕР_1 .
Діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, за попередньою змовою, з метою отримання неправомірною вигоди, 06.06.2021 приблизно о 20:00 годині, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , під час розмови з ОСОБА_9 , знаходячись неподалік адміністративної будівлі сектору поліцейської діяльності № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, розташованою за адресою: смт. Коломак, вул. Гетьмана І. Мазепи, 6, стали виказувати прохання надати їм особисто та їх керівництву неправомірну вигоду в сумі 12 000 грн. за не складання стосовно ОСОБА_9 адміністративного протоколу за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а також його дівчини ОСОБА_8 за ст. ч. 2 ст. 126, ст. 124 КУпАП та не направлення відповідних матеріалів до суду для притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, ОСОБА_7 18.06.2021, приблизно о 09:25, сидячі на водійському сидінні в автомобілі ВАЗ-2121 «NIVA» синього кольору д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи біля в'їзду до смт. Коломак Харківської області, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , який був обізнаний про протиправні дії ОСОБА_7 , з корисливим мотивом одержав від ОСОБА_9 , який сидів поруч - на пасажирському сидінні вказаного автомобіля, раніше обумовлену ними неправомірну вигоду в розмірі 12 000 грн. за не складання стосовно ОСОБА_9 адміністративного протоколу за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а також його дівчини ОСОБА_8 за ст. ч. 2 ст. 126 , ст. 124 КУпАП та не направлення відповідних матеріалів до суду для притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
30.06.2021 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, вручено ОСОБА_4 .
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами: протоколом допиту ОСОБА_9 ; протоколом додаткового допиту ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр; протоколом огляду прилеглої до Коломацького ВП Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області ділянки.
Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, у зв'язку з чим до нього відповідно до ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, яке скоїв перебуваючи на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області
Крім того, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 наявна необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Неможливість запобігання ризиків, зазначених у клопотанні викликана тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, в силу свого службового становища, перебуваючи на вищевкзаній посаді має доступ до речей і документів, що мають значення для даного кримінального провадження ( у тому числі адміністративних матеріалів), таким чином може знищити, сховати або спотворити такі речі чи документи. Також, використовуючи свої службові повноваження та службове становище може впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження, які на теперішній час ще не допитані, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватися від органів досудового розслідування.
З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри у вчиненні корупційного кримінального правопорушення та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та особистої ситуації підозрюваного, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст.177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Крім того, настання кожного окремо, та усіх у сукупності ризиків можливе і з урахуванням невідворотності призначення реального покарання особі, оскільки санкція статі передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Таким чином, суспільний інтерес у справі, який полягає у досягненні цілей, визначених ст.177 КПК України, перевищує можливі позитивні характеристики підозрюваного.
Матеріали кримінального провадження, які додаються до даного клопотання підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, а обставини ймовірного здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його причетності до інкримінованого злочину потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України свідчить про його підвищену суспільну небезпеку, оскільки професійна обізнаність надала можливість підозрюваному вчинити інкримінований злочин, що в свою чергу посилює наявність встановлених ризиків.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відтак у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж цілодобовий домашній арешт. З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Інші більш м'які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_11 з наступних причин: особисте зобов'язання - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та обрання такого запобіжного заходу може спричинити подальше перешкоджання встановленню об'єктивної істини по даному кримінальному провадженні у зв'язку із наявністю ризиків, зазначених вище у клопотанні; -особиста порука - на адресу ТУ ДБР у м. Полтаві та прокуратури не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного; застава - слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу;
У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не можливо запобігти вказаним вище ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
За викладених обставин у сукупності, сторона обвинувачення вважає, що обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_4 є недостатнім щоб їх відвернути.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, ч.1 ст.177 КПК України.
Підозрюваний в судовому засіданні проти обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту заперечував, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник проти задоволення клопотання також заперечував, посилаючись на письмові заперечення, в яких зазначив, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не доведені. ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, має постійне місце проживання, офіційно працює, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, одружений, на утриманні має малолітню дитину, проти обрання міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового арешту заперечував, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Обґрунтованість підозри встановлена тими фактами та інформацією, яка наявна у сторони бвинувачення в даний час та зібрана в ході досудового розслідування.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України слідчий суддя враховує наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість інкримінованого йому злочину, особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце реєстрації, офіційно працює, позитивно харктеризується за місцем роботи та проживання, одружений, на утриманні має малолітню дитину та зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування, вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід - домашній арешт, з забороною залишати житло у певний період часу.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 194 ч. 5 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня не покидати місце реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193-194, 196, 369-372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби в межах строку досудового розслідування, а саме до 18.08.2021, заборонивши йому у період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня залишати місце реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;
4) у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня не покидати місце реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Строк дії ухвали - до 18 серпня 2021 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1