Справа № 638/9299/21
Провадження № 1-в/638/459/21
Іменем України
15 липня 2021 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної встанови «Центр пробації» в Харківській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 23 жовтня 2020 року Ленінськім районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,
Вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2020 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Начальник Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області звернувся до суду із поданням про скасування звільнення від відбування покарання та направлення засудженого ОСОБА_3 для відбування покарання, призначеного вироком суду, в обґрунтування якого зазначив, що 01 грудня 2020 року до Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області надійшов на виконання вирок Ленінського районного суду м. Харкова відносно ОСОБА_3 від 23 жовтня 2020 року. Відповідно до вироку суду ОСОБА_3 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пронації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Всупереч постанов від 08 грудня 2020 року та від 16 березня 2021 року про встановлення днів явки на реєстрацію ОСОБА_3 15 грудня 2020 року на реєстрацію до Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області не з'явився. 22 грудня 2020 року прибув до Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області та повідомив, що 15 грудня 2020 року забув з'явитися на реєстрацію. Також, 15 червня 2021 року засуджений до Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області не з'явився. Прибув 16 червня 2021 року та доказів поважності причин нез'явлення на реєстрацію не надав.
Прокурор просив розглядати подання без застосування аудіо/відеофіксаці.
Представник відділу пробації в судове засідання не з'явився, просив розглядати подання без його участі, подання підтримав.
Засуджений в судове засідання не з'явився, в письмовій заяві просив розглядати подання без його участі, зазначивши, що не з'явився на реєстрації до уповноваженого органу та неповідомив про причини неявки у зв'язку з тим, що перебував у лікарні і доглядав за своєю бабусею, яка була у тяжкому стані, потім з'явився до центру пробації, де надав пояснення неявки та написав відповідне пояснення.
Розглянувши подання, дослідивши матеріали справи суд вважає, що в задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направленням засудженого ОСОБА_3 для відбування призначеного покарання слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання у разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Як вбачається з матеріалів справи вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2020 року ОСОБА_3 засуджено ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Постановою про встановлення днів явки на реєстрацію від 08 грудня 2020 року засудженому ОСОБА_3 було встановлено дні явки на реєстрацію, а саме - другий, третій, четвертий вівторок кожного місяця. Останній був ознайомлений із зазначеною постановою належним чином.
15 грудня 2020 року ОСОБА_3 на реєстрацію не з'явився. 22 грудня 2020 року засуджений прибув до Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області та повідомив, що 15 грудня 2020 року забув, що необхідно з'явитися на реєстрацію. У зв'язку з чим 22 грудня 2020 року йому було винесено письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Постановою про встановлення днів явки на реєстрацію від 16 березня 2021 року ОСОБА_3 було зменшено кількість контрольних заходів та встановлено дні явки на реєстрацію, а саме - третій вівторок кожного місяця
15 червня 2021 року засуджений також не прибув на реєстрацію до Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.
При цьому, як вбачається з матеріалів особової справи ОСОБА_3 з'являвся до відділу пробації наступного дня, однак з порушенням встановлених днів, надававши письмові пояснення з приводу причин неявки.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року №7 встановлено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Крім того, згідно з п. 5.4 Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань (далі - Інструкція), затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань №270/1560 від 19.12.2003 року (з подальшими змінами) невиконанням обов'язків вважається, коли засуджена особа не виконала хоча б одного з обов'язків, які було покладено на неї судом (наприклад, не з'являється до інспекції два і більше разів підряд без поважних причин).
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що несвоєчасна явка ОСОБА_3 та поведінка останнього не мали постійного, сталого, систематичного характеру, спрямованого на невиконання покладених на засудженого обов'язків.
Вказане свідчить про те, що у діях засудженого немає умислу ухилятись від відбування покарання та наміру не виконувати обов'язки, встановлені вироком суду.
Основна мета призначення засудженому покарання з випробуванням - запобігання можливості вчинення нових злочинів, майже досягнута, оскільки протягом іспитового строку засуджений нового злочину не вчинив, а тому направлення засудженого для відбування покарання у вигляді позбавлення волі на теперішній час не є доцільним.
В майбутньому, в разі невиконання покладених на засудженого обов'язків після оголошення йому попередження, відповідний орган пробації не позбавлений можливості повторно звернутися до суду з відповідним клопотанням.
На підставі викладеного, керуючись ст. 537 КПК України, п. 1 ст. 78 КК України, суд
У задоволенні подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної встанови «Центр пробації» в Харківській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2020 року за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1