справа № 415/4454/21
провадження № 3/415/1117/21
"14" липня 2021 р. м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справ, що надійшли з відділу поліції № 3 Сєвєродонецького районного управління поліції ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-
03 червня 2021 року ОСОБА_1 , являючись особою, яку протягом року, а саме постановою Лисичанського міського суду від 14.09.2020 піддано адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, не повідомив уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства про місце свого тимчасового перебування на виконання винесеного термінового заборонного припису, чим порушив ч.8 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
У судове засідання, призначене на 07 липня 2021 року ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило, у зв'язку з чим, Лисичанським міським судом була винесена постанова про здійснення приводу ОСОБА_1 на 14 липня 2021 року, який Національною поліцією виконано не було. Відповідно до пояснень, наданих співробітником патрульної поліції на виконання приводу, за адресою, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: АДРЕСА_1 , правопорушника не виявлено, з пояснень його брата ОСОБА_2 останній зранку пішов з дому у невідомому напрямку.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України" (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Також, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарна Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров'я, оскільки вони пов'язані з форс-мажорними обставинами…Таким чином, неодноразова неявка позивача, яким було ініційовано судовий спір, без поважних причин у судове засідання цілком об'єктивно була розцінена судами, як зловживання сторони своїми процесуальними правами, що є неприпустимими.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Лисичанському міському суді (протокол підписаний порушником власноруч), з моменту складання протоколу (17.06.2021) по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, беручи до уваги суспільну увагу до розгляду такої категорії справ, суддя вважає за необхідне провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На думку суду неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які відповідно до ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими та які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ № 638610 від 17.06.2021, складеного ДОП СПД №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Шадріним В.Є, ОСОБА_1 надав пояснення по суті порушення наступного змісту: «з протоколом згоден» (а.с.1).
З рапортів ДОП СПД №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Шадріна В.Є. вбачається, що 04.06.2021 та 10.06.2021 ним здійснено відвідування за місцем проживання ОСОБА_1 з метою притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП за неповідомлення про місце свого тимчасового перебування під час дії обмежень Термінового заборонного припису АА № 101827 винесеного у відношенні останнього. Здійсненою перевіркою встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 відсутній. В ході спілкування з матір'ю останнього ОСОБА_3 було встановлено, що її син пішов в невідомому напрямку, куди саме, не повідомив.
З Термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 101827 від 24.05.2021, складеного ДОП СПД №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Шадріним В.Є. вбачається, що у зв'язку зі скоєнням ОСОБА_1 домашнього насильства стосовно матері ОСОБА_3 винесено заборонний припис строком на 10 діб з 16:10 24.05.2021 по 16:10 03.06.2021 та застосовані заходи стосовно кривдника у виді: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, забороні на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборона в будь-якій спосіб контактувати з постраждалою особою.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до ч.1 ст.25 вищезазначеного Закону, терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов'язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства (ч.8 ст.25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП знайшла своє повне підтвердження у суді і його дії органом поліції кваліфіковані правильно, як, неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
При призначенні стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, не є особою з інвалідністю, раніше притягувався до адміністративної відповідальності.
Обставин, що згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, ступеню його вини, відсутністю обставин, що пом'якшують його відповідальність та відсутності обтяжуючих обставин, а також з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді громадських робіт, в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для призначення правопорушнику будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 2 ст.173-2 КУпАП та направлення на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, передбаченої ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» відповідно до ст. 39-1 КУпАП, суд не вбачає.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Керуючись ст. ст. 33, ч.2 ст.173-2, 184, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді 40 (сорока) годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.
Суддя: М.М. Старікова