Справа № 404/4822/21
Номер провадження 3/404/1739/21
15 липня 2021 року суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Загреба І.В., розглянувши матеріали стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер ПП - НОМЕР_1 , громадянки України, яка працює головним бухгалтером ТОВ «ВЕРЕСЕНЬ ПЛЮС», що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП,
Під час проведення перевірки ТОВ «ВЕРЕСЕНЬ ПЛЮС», що розташоване по вул.Перша Виставкова, 37Е в м.Кропивницький, встановлено, що ОСОБА_1 будучи головним бухгалтером товариства, порушила вимоги пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51 та пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, зокрема допустила порушення порядку подання відомостей про виплачені доходи, а саме: несвоєчасно повідомлено державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян за І квартал 2021 року - 14.05.2021 року (граничний термін надання інформації - 11.05.2021 року), чим здійснила правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 , якій направлялася повістка про виклик до суду за адресою місця проживання зазначеною у протоколі, до суду не з'явилася.
Частинною 1 ст.268 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суддею відзначається, що законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає особі можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, добросовісність застосування якого входить до обов'язків судді, визначених статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, згідно з яким «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм провадження». Вказаним рішенням встановлено порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справах цивільної юрисдикції, а тому таке рішення не може за аналогією бути застосовано у кримінальних справах, оскільки відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Таким чином з метою забезпечення реалізації ОСОБА_1 прав судом використано усі можливі способи його сповіщення про місце і час розгляду справи шляхом направлення судової повістки на відомий засіб мобільного зв'язку.
Враховуючи викладене, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Водночас, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №236/32-00-04-03-01-27 від 17.06.2021 року (а.с.1), витягом з бази даних Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2021 року, ПІН НОМЕР_1 , ОСОБА_1 (а.с.7), паспортом (а.с.8-12), актом про результати камеральної перевірки №461/32-00-04-03-01/31774943 від 11.06.2021 року (а.с.13-17).
З огляду на досліджені докази, вважаю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП.
При накладенні стягнення згідно вимог ст.33 КУпАП враховую характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Із врахуванням особи винної, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, працює, суд вважає за можливе накласти стягнення у межах закону, який нею порушено у виді попередження.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, як з особи, на яку накладено стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.163-4 ч.1, 283-284 КУпАП України,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Кіровського районного суду
м. Кіровограда Загреба І.В.