07.07.2021
Провадження №1-кс/389/377/21
ЄУН 389/1829/21
Ухвала
Іменем України
07 липня 2021 року м.Знам'янка
Слідчий суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду в місті Знам'янка Кіровоградської області скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 від 16.06.2021 та зобов'язання провести слідчі дії у кримінальному провадженні,
з участю: скаржниці ОСОБА_3 ,
встановив:
ОСОБА_3 05.07.2021 звернулася до слідчого судді зі скаргою на постанову дізнавача про відмову у задоволенні заяви про залучення ОСОБА_3 в якості потерпілої по кримінальному провадженню №12019120310000403, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2019.
В обґрунтування скарги зазначила, що 16.06.2021 дізнавачем СД відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12019120310000403, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.358 КК України.
Дану постанову скаржниця вважає незаконною, не вмотивованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вищевказаними злочинами ОСОБА_3 спричинено матеріальну шкоду, пов'язану із заволодінням майном її померлих батьків, яке в подальшому мало перейти у її власність. Крім того, ОСОБА_3 завдано моральні страждання, пов'язані зі втратою майна, з яким її пов'язують спогади всього життя.
ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у скарзі.
Дізнавач у судове засідання не з'явився, проте його неявка відповідно до ч.3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши скаржницю, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено у судовому засіданні у провадженні дізнавача СД відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження №12019120310000403, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.358 КК України.
Постановою дізнавача від 16.06.2021 у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні №12019120310000403 відмовлено з тих підстав, що останньою не надано жодного документального підтвердження про завдання їй моральної, фізичної або майнової шкоди.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.5 ст.55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Таким чином, у зазначеній нормі закону закріплено обов'язок слідчого винести саме вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Згідно з ч.1 ст.40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
Проте дізнавач при винесенні оскаржуваної постанови зазначеного обов'язку не дотримався, оскільки викладені ним в постанові мотиви відмови у визнанні потерпілим обмежуються лише констатацією того, що на даний час ОСОБА_3 не надано жодного документального підтвердження про завдання їй моральної, фізичної або майнової шкоди.
Разом з тим, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не закінчено, тобто дізнавачем не було проведено всіх слідчих дій на предмет перевірки заподіяння ОСОБА_3 будь-якої шкоди й не виключається до закінчення досудового розслідування зібрання доказів на підтвердження спричинення їй моральної, фізичної або майнової шкоди, тому висновок дізнавача про те, що останній не завдано шкоди, передбаченої ч.1 ст.55 КПК України, є передчасним, у зв'язку з чим скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова про відмову у визнанні потерпілим скасуванню.
Вирішуючи вимоги скарги щодо зобов'язання дізнавача винести постанову про визнання ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних підстав, забороняється.
Згідно положень глави 19 КПК України, усі питання, пов'язані із здійсненням кримінального провадження, вирішує слідчий в провадженні якого таке знаходиться та/або процесуальний прокурор.
Таким чином, з огляду на вказані норми закону вимоги скарги щодо зобов'язання дізнавача визнати ОСОБА_3 потерпілою задоволенню не підлягають.
При цьому слід зазначити, що в силу вимог ст.55 КПК України заявник є потерпілим з моменту подання ним заяви про вчинення кримінального правопорушення або з часу подання заяви про залучення особи до провадження як потерпілого до винесення слідчим постанови про відмову у визнанні його потерпілим. Винесення окремої постанови слідчим про визнання заявника потерпілим кримінально-процесуальним законом не вимагається. Після скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим процесуальні права ОСОБА_3 як потерпілого у кримінальному провадженні жодним чином не обмежуються.
Керуючись ст.ст.303, 306, 307, 376 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12019120310000403, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.358 КК України, винесену 16.06.2021 дізнавачем СД відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 .
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 15.07.2021.
Слідчий суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1