Справа № 344/2804/21
Провадження № 2/344/2159/21
14 липня 2021 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Антоняка Т.М.,
секретаря Максимів Н.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що відповідно до свідоцтва про право власності від 29.05.2018 року, їй та її покійному чоловікові, ОСОБА_4 , на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . На вказаній житловій площі зареєстровано двоє осіб: вона та колишня дружина її сина ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачка ОСОБА_3 . З моменту реєстрації відповідачка на вказаній житловій площі не проживала і на даний час її фактичне місце перебування їй невідомо.
Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просили задовольнити позов.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
У судовому засіданні допитано свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які повідомили про відомі їм обставини щодо даного спору.
Заслухавши позивача та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як слідує з матеріалів справи, згідно Свідоцтва про право власності від 29.05.2018 року, квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та його дружині ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 03.08.2019 року.
Разом з позивачкою у вказаній квартирі зареєстрована з 04.05.2017 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивачка вказує на фактичну відсутність проживання ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 , з моменту реєстрації.
За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України передбачає, що одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 29 Цивільного кодексу України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Положеннями статті 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” визначено, що реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Згідно цієї ж статті, місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Статтею 7 3акону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” вказано, що підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи є судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
У відповідності з положеннями статті 405 Цивільного кодексу України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили суду, що вони їм достовірно відомо, що відповідачка ОСОБА_3 у спірній квартирі не проживає тривалий період часу.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
За таких обставин суд вважає доведеними доводи позивача про те, що відсутність відповідачки має постійний характер, підстави для визнання причин відсутності відповідачки поважними відсутні, тому ОСОБА_3 слід визнати такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
На підставі вищевикладеного, відповідно до статті 41, 129 Конституції України, статей 29, 405 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 89, 263-265, 273, 280-282, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 3, 7 3акону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, суд -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Антоняк Т.М.
Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2021 року.