Справа № 194/672/21
Номер провадження 2-а/194/3/21
14 липня 2021 року м. Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді Соколовій Ю.І.
за участю секретаря судового засідання Коркіної Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Тернівки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського ВП № 1 ПРВП ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції Ус Артема Сергійовича, ГУНП у Дніпропетровській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 07 травня 2021 року звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом до поліцейського ВП № 1 ПРВП ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції Ус Артема Сергійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. В обгрунтування позовних вимог, зазначив, що 04 травня 2021 року о 12.40 год. поліцейським ВП № 1 ПРВП ГУНП в Дніпропетровській області сержантом поліції Ус А.С. було винесено постанову серії БАВ № 002829 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Підставою для винесення оскаржуваної постанови є те, що 04 травня 2021 року о 12.30 год. в м. Тернівка по вул. Харківська він керував автомобілем ВАЗ 210994, державний номер НОМЕР_1 , у якого відсутні передбачені конструкцією грязезахисні фартухи та бризговики, чим порушив п. 31.4.7.е. Вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав. З оскаржуваної постанови не вбачається, що відповідачем доведено те, що конструкцією транспортного засобу ВАЗ 210994, яким він керував, передбачена обов'язкова наявність бризговиків, так само і не зазначено доказів, які підтверджують їх відсутність. Таким чином не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виявлених відповідачем обставин. При цьому, сама постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не є доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки містить лише опис обставин, які визнані відповідачем підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів на їх підтвердження. В зв'язку з чим просить суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серї ВАБ № 002829 від 04 травня 2021 року, винесену відносно нього про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу поліції № 1 Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на його користь понесені по справі судові витрати.
Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
03 червня 2021 року відповідач - поліцейський ВП № 1 ПРВП ГУНП в Дніпропетровській області сержант поліції Ус А.С. надав до суду письмову заяву про долучення до матеріалів справи фотознімки автомобіля ВАЗ 21099, а також просить врахувати те, що наявність бризговиків входить в базову комплектацію автомобіля цієї марки. Просив в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 03 червня 2021 року за клопотанням позивача було залучено до участі у справі в якості співвідповідача - ГУНП у Дніпропетровській області.
02 липня 2021 року та 05 липня 2021 року відповідачем - Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області, надано відзив на позовну заяву, в якому зазначає наступне. Вважає, що Головне управління Національної поліції є неналежним відповідачем у справі, оскільки, як територіальний орган Національної поліції не наділений повноваженнями по винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення згідно норм КУпАП України. Позовні вимоги вважає необґрунтованими, та зазначає, що 04 травня 2021 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, поліцейський ВП № 1 ПРВП ГУНП в Дніпропетровській області сержант поліції Ус А.С. у відношенні ОСОБА_1 виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 002829, яка є законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства. В зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 та просить розглядати справу без участі співвідповідача.
Позивач в судовому засідані від 03 червня 2021 року пояснив, що він працює в службі таксі. 04 травня 2021 року він зупинив свій автомобіль біля магазину, для того, щоб здійснити висадку пасажира. При розрахунку з пасажиром у нього не було грошей (решти) і пасажир пішов до магазину для розміну грошей, а він залишився чекати в машині. До нього під'їхали працівники поліції та повідомили, що він здійснив зупинку в недозволеному місці, а після цього почали говорити, що у нього на автомобілі відсутні задні бризговики. Однак, кожний ранок, перед виїздом автомобіля на лінію, автомобіль перевіряється бригадором. Також зазначив, що його автомобіль має передній привід, і передні бризговики у нього були, а задні бризговики не передбачені технічними характеристиками цього автомобіля. Працівниками поліції фотознімки автомобіля були зроблені після складання постанови про накладення стягнення, а також перед складанням постанови йому не було роз'яснено його права. Права йому були роз'яснені вже після складання постанови.
В судове засідання 14 липня 2021 року позивач не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій просить позовні вимоги задовольнити та розглядати справу без його участі.
Відповідач - поліцейський ВП № 1 ПРВП ГУНП в Дніпропетровській області сержант поліції Ус А.С. в судове засідання не з'явився, раніше надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, в позові просив відмовити.
Представник відповідача Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, але у відзиві на позовну заяву просить розглядати справу без його участі та відмовити в задоволенні позову.
Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вислухавши пояснення позивача, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, встановив наступне.
04 травня 2021 року о 12.40 год. поліцейським ВП № 1 ПРВП ГУНП в Дніпропетровській області сержантом поліції Ус А.С. було винесено постанову серії БАВ № 002829 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., в якій зазначно, що 04 травня 2021 року в 12.30 год. в м. Тернівка по вул. Харківська, буд. 11, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого відсутні передбачені конструкцією грязезахисні фартухи та бризговики, чим порушив вимоги п. 31.4.7.е, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, він працює приватним підприємцем та працює бригадиром в таксі. Також повідомив, що 04 травня 2021 року приблизно о 12.00 год. йому зателефонував водій ОСОБА_1 , та повідомив, що відносно нього працівниками поліції складається постанова про накладення адміністративного стягнення, причиною зупинки та складання постанови стало, те, що позивач здійснив зупинку у невстановленому для зупинці місця. Він знаходився поблизу цього місця, та одразу підійшов дізнатися, що сталося. Працівники поліції повідомили, що водій здійснив зупинку автомобіля в недозволеному для зупинки місці. Він намагався пояснити працівникам поліції, що водії таксі мають право зупинити автомобіль для посадки або висадки пасажирів. Водій також пояснив, що здійснив зупинку автомобіля для висадки пасажира, однак у нього не було грошей, щоб розрахуватися, та пасажир пішов до магазину розміняти гроші. Після цього, працівник поліції обійшов автомобіль та сказав, що на машині відсутні бризговики. Хоча кожний ранок, перед випуском автомобіля на лінію, він їх перевіряє. Згідно технічним характеристикам саме цього автомобіля, задні бизговики не входять до базової комплектації. Працівнику поліції було запропоновано викликати інспектора або експерта, який підтвердить чи повинні бути задні бризговики на цій моделі, однак він відмовився. Після чого було складено постанову та запропоновано водію ОСОБА_1 поставити свій підпис. Водій в постанові написав, що не згоден з даною постановою, а також зазначив що йому не були роз'яснені права відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Після складання постанови були роз'яснені права водію ОСОБА_1 та зроблені фотознімки автомобілю.
Приписами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 222 КУпАП встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі та розглядає справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі наказом № 1395 від 07 листопада 2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію.
Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Пунктом 2 Розділу III Інструкції встановлено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема приписами ч.1 ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Підпунктом «е» 31.4.7 ПДР України визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів, якщо відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризговики.
Частиною 1 ст. 121 КУпАП визначено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем - поліцейським ВП № 1 ПРВП ГУНП в Дніпропетровській області сержантом поліції Ус А.С., надано фотознімки транспортного засобу марки ВАЗ 21099 на наявність бризговиків на даному транспортному засобі. Однак, суд не приймає їх як належний доказ, оскільки зазначені фотознімки не зазначені в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпеченя безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Крім того, суд зазначає, що на даних фотознімках зображений як автомобіль позивача ОСОБА_1 , так і інші транспортні засоби тієї ж моделі, але з наданих фотознімків не вбачається відсутність бризговиків на автомобілі марки «ВАЗ 210994», державний номер НОМЕР_1 , яким керував позивач 04 травня 2021 року, а також доказів того, що конструкція даного транспортного засобу взагалі передбачає наявність таких бризговиків.
Крім того, відповідачем - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, також не надано доказів, які б підтверджували або спростовували відсутність/наявність бризговиків на автомобілі позивача, а також доказів того, що конструкція даного транспортного засобу взагалі передбачає наявність таких бризговиків.
Викладене свідчить про недоведеність у відповідності до ст. 77 КАС України правомірності винесеної поліцейським Ус А.С. постанови серії БАВ № 002829 від 04 травня 2021 року, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за приписами ч. 1 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в передбаченому санкцією зазначеної статті в розмірі 340 грн.
При цьому суд зазначає, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Таким чином, з огляду на те, що доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП матеріали справи не містять, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закриттю.
За приписами ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Щодо вирішення заявлених вимог про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Відділу поліції № 1 Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області судових витрат, суд такі вимоги задовольняє частково, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що при подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 454 грн. відповідно до квитанції № 40 від 07 травня 2021, а тому оскільки позовні вимоги задоволено, зазначені судові витрати слід компенсувати саме за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
На обґрунтування понесених судових витрат на правову допомогу в розмірі 400,00 грн, позивач надав суду наступні письмові докази: договір про надання правової допомоги адвокатом від 05 травня 2021 року, акт виконаних робіт від 07 травня 2021 року, квитанцію про оплату послуг за договором про надання правничої допомоги адвокатом від 05 травня 2021 року, згідно змісту яких адвокат Голіцин О.М. надав позивачу правову допомогу, яка полягала у наданні юридичної консультації, узгодженні правової позиції - 100,00 грн.; підготовка та складання адміністративного позову про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - 300,00 грн.
Вирішуючи питання про обґрунтованість витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 400,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа "East/WestAllianceLimited" проти України", заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (п.268).
Проаналізувавши перелік виконаних робіт (послуг), які призвели до отримання позитивного рішення на користь позивача, складність і обсяг складених процесуальних документів, складність справи, предмет спору, враховуючи критерії обґрунтованості та співмірності, суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу за складання позовної заяви у розмірі 400,00 грн. також за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 77, 132, 134, 139, 242-246, 286, 295 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до поліцейського ВП № 1 ПРВП ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції Ус Артема Сергійовича, ГУНП у Дніпропетровській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення -задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 002829 від 04 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40108866, адреса місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-а) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 400 (чотириста) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду, у відповідності до ст.ст. 286, 297 та пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у відповідності до ч. 2 ст. 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.І. Соколова