Справа № 188/39/21
Провадження № 2/188/165/2021
14 липня 2021 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді : Ніколаєвої І.К.
за участі секретаря
судового засідання : Фесик Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства« Альфа-Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни , третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна ,-
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства« Альфа-Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовну заяву мотивував тим, що в грудні 2020 року із заробітку позивача було утримано кошти без відомої йому підстави. Коли позивач звернувся за місцем роботи до відділу нарахуванню заробітної плати, то йому повідомили про надходження до їхнього відділу поштовим листом постанови приватного виконавця виконавчого округ Дніпропетровської області Русецької О.О. від 22.10.2020 року ВП ЗА № 6337123 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом №306 16 вчиненого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. щодо стягнення з ОСОБА_1 , на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк» - заборгованості за Кредитним договором № 500598184 від 16.06.2017 року у розмірі 38593,49 гривень.
За вищенаведеною постановою про відкриття виконавчого провадженні позивачем було здійснено доступ до електронного реєстру виконавчих проваджень де отримано копії виконавчих документів за якими вчинено дії щодо його заробітку, які додано до цієї заяви. Ознайомившись з вищенаведеними матеріалами виконавчого провадженні позивач вважає, що виконавчий напис нотаріусом вчинено неправомірно, рівно як неправомірними є пов'язані із виконавчим написом процесуальні документі складені приватним виконавцем, в зв'язку з чим звертається до суду із цією позовною заявою. Неправомірність виконавчого напису полягає в тому, що чинні законодавство передбачає вчинення виконавчого напису тільки в разі безспірності суми боргу за кредитним зобов'язанням, обов'язкового повідомлення боржник про звернення кредитора щодо вчинення виконавчого напису та суми боргу відмітки про вчинення виконавчого напису про стягнення боргу на оригіналі правочину про взяття на себе такого обов'язку.
У виконавчому написі № 30616 вчиненому 08.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною визначено стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариств «Альфа-Банк» заборгованості за Кредитним договором № 500598184 від 16.06.2017 року у розмірі 38593,49 гривень. Позивачем вищенаведений правочин відповідачем не укладався взагалі та йому невідомо яким чином відповідач міг отримати його підпис на кредитному договорі, адже 16.06.2017 року він перебував за місцем роботи і фізично не міг поставити підпис на ньому.
Окрім того згідно виконавчого напису № 30616 вчиненого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною визначено загальну суму боргу, що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 14886,68 гривень та простроченої заборгованості за комісією та процентами в розмірі : 23706,81 гривень, що узгоджується з вимогами чинного законодавства, адже друга сума перевищує суму основного боргу.
За правилами статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).
Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.
Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років , а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1,3 Глави 16 розділу II Порядку).
Позивач вважає виконавчий напис вчинений з порушенням закону, оскільки нотаріус не переконався в безспірності боргу та порушив вимоги щодо процедури оформлення і змісту виконавчого напису, адже право вимоги не підтверджене належними доказами, а тому позивач просить суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Виходячи з цього позивач змушений звернутися до суду з даним позовом про захистом свого порушеного права.
В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі , позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. У разі неявки відповідача прохає винести заочне рішення .
Представник відповідача та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області в судове засідання на неодноразові виклики суду не з'явилися, будь - яких заперечень, пояснень суду не надали.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Хара Н.С. надіслала на адресу суду належним чином завірену копію виконавчого провадження, в судове засідання не з'явився будучі повідомлений належним чином, клопотань та заяв до суду не надав.
Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з оглядом на наступні обставини.
Спір між сторонами виник після того як приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Хара Н.С. було видано виконавчий напис № 30616 від 08 вересня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за період з 04.10.2018 року по 01.06.2020 року, що складається з 38 593, 49 гривень заборгованість та 650 гривень плати за вчинення виконавчого напису. На підставі вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області 22.10.2020 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63371235.
Також судом встановлено, що кредитний договір №500598184 від 16.06.2017 року, укладений ОСОБА_1 , із Акціонерним товариством « Альфа-Банк». (а.с. 54-60)
Вирішуючи справу по суті суд аналізує наступні норми права.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року «Про нотаріат» (надалі - Закон…) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону…). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі - Порядок.).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку…).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням БЕЗСПІРНОЇ заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат'у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Крім цього, нотаріусом порушені строки вчинення виконавчого напису, оскільки (п. 2.3) він вчиняється спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором (у нашому випадку) письмової вимоги боржнику про усунення порушень.
У вказаному випадку письмова вимога боржнику нотаріусом, взагалі не була надіслана на адресу позивача по справі.
В матріалах справи мається повідомлення про порушення основного зобов'язання датована 01.06.2020 року та містить адресу Позивача АДРЕСА_1 , але відсутні підтвердження чи належним чином отримав позивач зазначене повідомлення(а.с. 61-62).
В постанові Верховного Суду від 30.09.2019 в справі №357/12818/17 викладений правовий висновок про те, що неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо божник не має можливості надати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надіслання кредитором повідомлень письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №554/6777/17 у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Судом встановлено, що договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально.
Так, пунктом 2 Розділу Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з і кредитних відносин Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються:
а)оригінал кредитного договору;
б)засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача по непогашеній заборгованості.
Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017. залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду* України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 Про судове рішення в адміністративній справі , визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 Про судове рішення в адміністративній справі , дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, з моменту її прийняття.
Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі 910/13233/17 від 29.01.2019.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів №1172 в редакції від 29.11.2001.
Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:
а)оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б)документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що спірний виконавчий напис вчинений нотаріусом 08 вересня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 та в порушення вказаних положень законодавства його було вчинено на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчувався.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати, які поніс позивач при зверненні до суду з даним позовом складають 908 гривень, які позивач сплатив при подачі позову до суду, що підтверджується квитанцією № 44 від 14.01.2021( а.с.1) та 454 грн. сплачені ним за клопотання про забезпечення позову, що підтверджується квитанції №43 від 14.01.2021року ( а.с.27), тому, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд покладає судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1362 гривні на відповідача та стягує їх на користь позивача.
Керуючись статтями 4, 10-12, 76-82, 141, 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства« Альфа-Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни , третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна , задовольнити.
Визнати Виконавчий напис № 30616 від 08 вересня 2020 року , який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною , про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства « Альфа-Банк» заборгованості за Кредитним договором № 500598184 від 16.06.2017 року у розмірі 38593 гривень 49 коп. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства « Альфа-Банк» адреса розташування( вул. Велика Васильківська, буд.100 м.Київ індекс: 03150)ЄДРПОУ: 23494714 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 іпн: НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 судові витрати в розмірі 1362 ( одна тисяча триста шістдесят дві ) гривні.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, особам, які брали участь у справі, але не були присутні під час його проголошення, в той же строк після отримання копії.
Суддя І. К. Ніколаєва