Справа № 947/20900/21
Провадження № 1-кп/947/946/21
15.07.2021 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - Іванчука В.М.,
при секретарі с/з - Граціотові О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні без виклику учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021164480000492 від 03.05.2021 року у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ Одеської області, громадянина України, раніше не судимого в силу вимог ст.89 КК України, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України -
18.04.2021 року о 18:00 год., ОСОБА_1 , знаходився у маршрутному таксі № 127 по вул. Золотий Берег, біля будинку № 38 у місті Одесі, де під приводом здійснення телефонного дзвінку шляхом обману заволодів мобільним телефоном «SAMSUNG», модель «SM-J320H», ІМЕІ: НОМЕР_1 , в корпусі золотистого кольору, вартістю 233, 20 грн., що належить ОСОБА_2 .
Після чого, ОСОБА_1 , з місця вчинення кримінального проступку зник, розпорядившись мобільним телефоном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 233, 20 грн.
За таких обставин, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.190 КК України, за кваліфікуючими ознаками - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Разом з тим, зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, а обвинувачений ОСОБА_1 представлений захисником ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. А тому суд, за клопотанням прокурора Київської окружної прокуратури міста Одеси Левицького О.А., що регламентоване ч.1 ст.302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєному кримінальному проступку, передбаченому ч.1 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) - доведена у повному обсязі.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.
Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, посередню характеристику, щире каяття в скоєному, активну участь у розкритті кримінального правопорушення, пом'якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає недоцільним відбування покарання у вигляді обмеження волі та приходить до переконання про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням у відповідності до ст.75 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 124, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395, КПК України, Суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України і призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно до п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Контроль за поведінкою засудженого здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасниками кримінального провадження.
Суддя Київського районного
суду м. Одеси Іванчук В. М.