Справа № 676/380/21
Провадження № 22-ц/4820/1033/21
15 липня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), П'єнти І. В., Корніюк А. П.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу № 676/380/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2021 року (суддя Вдовичинськиий А. В.) про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькгаз збут», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про захист прав споживача, визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
22 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом про визнання порушеними прав споживача; зобов'язання ПАТ «Хмельницьказ» установити безкоштовно індивідуальний лічильник газу у квартирах, обліковувати споживання природного газу до встановлення приладу обліку газу за нормами споживання та проведення перерахунку нарахувань за транспортування газу; зобов'язання ТОВ «Хмельницькгаззбут» здійснити перерахунок плати за газ за діючими нормами споживання; стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2021 року на стадії підготовчого провадження задоволено клопотання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз». Провадження у справі зупинено на підставі пункту 10 частини 1 статті 252 ЦПК України до закінчення перегляду у касаційному порядку судових рішень у справі № 212/5836/17.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить її скасувати і поновити розгляд справи. Посилається на затягування розгляду справи і порушення розумних строків її розгляду. Представник відповідача двічі заявляв клопотання про зупинення провадження у справі і не надав доказів того, що правовідносини у справах є тотожними.
У відзивах Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькгаз збут» просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів.
Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі пункту 10 частини 1 статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадк у перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 212/5836/17 прийнято до розгляду справу за позовом споживачів послуг до ПАТ «Криворіжгаз», третя особа на стороні відповідача ТОВ «УЮТ 2011», про визнання права на забезпечення та встановлення споживачам індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів за касаційною скаргою позивачів на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 лютого 2019 року і постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2019 року та призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до зазначеної ухвали з метою гарантування юридичної визначеності колегія судів вважає, що існує необхідність у відступленні (конкретизації) правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованого в постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17, а саме у частині висновків про те, що пропозиція газорозподільної організації щодо врегулювання відносин зі встановлення вузла обліку природного газу, зняття показань будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку газу шляхом укладення відповідного договору є такою, що суперечить вимогам статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», оскільки має значення період, у який така пропозиція здійснена: якщо до 20 січня 2018 року, коли згода усіх співвласників квартир на встановлення загальнобудинкового лічильника газу не вимагалась, чи після 20 січня 2018 року, коли загальнобудинковий лічильник газу міг бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Кваліфікація правомірності встановлення загальнобудинкового лічильника газу в період до 01 січня 2021 року, тобто до дати, яку визначив законодавець у статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», вказавши, що суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу: для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - до 01 січня 2021 року, має значення, оскількице вливає на порядок визначення обсягів спожитого газу споживачами за показниками загальнобудинкового лічильника, чи за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Аналіз судової практики свідчить про те, що, застосовуючи висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17 (провадження № 14-347цс18) суди, як правило, виходять з того, що визначення газорозподільною організацією обсягу спожитого природного газу на підставі показників загальнобудинкового лічильника обліку є неправомірними, оскільки саме на газорозподільне підприємство покладений обов'язок встановлення індивідуальних лічильників обліку природного газу споживачам, а тому до моменту встановлення таких лічильників облік природного газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України. Таких висновків дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 176/1664/18 (провадження № 61-5545св19), від 02 вересня 2020 року у справі № 725/5727/18 (провадження № 61-15791св19), від 25 листопада 2020 року у справі № 947/26219/19 (провадження № 61-12880св20). При цьому не враховують дату встановлення загальнобудинкового лічильника, а також те, що на час розгляду всіх наведених справ кінцевий термін, у який суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, ще не настав.
Проте за змістом наведеної постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17 висновок про те, яким чином визначати обсяг спожитого газу споживачами до встановлення індивідуальних лічильників: за показаннями загальнобудинкового лічильника, чи за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України, відсутній.
Згідно з позовною заявою ОСОБА_1 просить зобов'язання ПАТ «Хмельницьказ» установити безкоштовно індивідуальний лічильник газу у квартирах, обліковувати споживання природного газу до встановлення приладу обліку газу за нормами споживання та проведення перерахунку нарахувань за транспортування газу; зобов'язання ТОВ «Хмельницькгаззбут» здійснити перерахунок плати за газ за діючими нормами споживання.
Тому апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у справі до перегляду рішення в іншій справі № 212/5836/17 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, оскільки правовідносини у справах подібні.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності.
У зв'язку з наведеним не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про безпідставність зупинення провадження у справі та слушними є аргументи, зазначені у відзивах відповідачів на апеляційну скаргу.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що зупинення провадження у справі порушує розумний строк її розгляду не ґрунтується на законі, оскільки зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.
З огляду на викладене ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2021 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта