Справа № 686/31773/19
Провадження № 22-ц/4820/955/21
Категорія: 53
05 липня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд в складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П'єнти І.В., Талалай О.І.
секретар судового засідання Садік Н.Д.
за участю позивачки ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , представника відповідача ПАТ «Проскурів» Прядуна Р.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/31773/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 квітня 2021 року (суддя Козак О.В., повне судове рішення складено 12 квітня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Проскурів» про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представників учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом та вказувала, що відповідно до Наказу № 20-к від 25.07.2017 її було прийнято на роботу в ПАТ «Проскурів» на посаду бухгалтера з посадовим окладом згідно штатного розпису. Позивачка зазначала, що трудову дисципліну вона не порушувала, належно виконувала трудові обов'язки на визначеному роботодавцем місці, дисциплінарні стягнення до неї не застосовувались. ОСОБА_1 посилається на те, що станом на дату її працевлаштування Генеральним директором ПАТ «Проскурів» був ОСОБА_3 , який з 23.11.2018 самоусунувся від виконання своїх посадових обов'язків, у зв'язку із чим, тимчасове виконання обов'язків Генерального директора ПАТ «Проскурів» було покладене 03.12.2018 на ОСОБА_4 . Надалі, тимчасове виконання обов'язків Генерального директора з 11.07.2019 покладено на головного економіста ПАТ «Проскурів» Оліха Р.Л. 29.08.2019 відбулося силове захоплення приміщення дирекції ПАТ «Проскурів» по АДРЕСА_1 , а 30.08.2019 група людей у спецодязі прибули за цією ж адресою та фізично встановили контроль над приміщенням, не впускали та не випускали з приміщення працівників та інших осіб, які знаходилися на території підприємства, і за таких обставин стало відомо про факт протиправної реєстрації змін до відомостей про керівника товариства, що містяться в ЄДРЮОФОПГФ. Лише 02.09.2019 працівники отримали безперешкодний доступ до своїх робочих місць, розташованих в приміщені дирекції товариства по АДРЕСА_1 . Позивачка вказує, що трудові обов'язки вона виконувала на визначеному робочому місці: прибудинкова територія дирекції ПАТ «Проскурів» на вул. Кам'янецькій, 257 в м. Хмельницькому, проте 24.10.2019 дізналася, що 13.09.2021 з нею розірвано трудовий договір з ініціативи роботодавця на підставі п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України і вважаючи це неправомірним, просила суд, разом з уточненими позовними вимогами, визнати незаконним та скасувати наказ від 13.09.2019 про її звільнення з посади бухгалтера ПАТ «Проскурів» на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України та поновити її на вищевказаній посаді з визначеним посадовим окладом та робочим місцем і стягнути з ПАТ «Проскурів» середній заробіток за час вимушеного прогулу, згідно розрахунку: 721,79 грн*на кількість робочих днів, починаючи з 13.09.2019 до дати винесення Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області рішення по цій справі.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 квітня 2021 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку та вважає це рішення незаконним і таким, що підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення. Апелянтка вказує, що про розірвання 13.09.2019 трудового договору на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України їй стало відомо лише 24.10.2019, коли вона отримала Витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. ОСОБА_1 вважає, що судом першої інстанції безпідставно взято до уваги Акт №1/БОА від 06.09.2019 про оголошення та вручення їй копії наказу Генерального директора ПАТ «Проскурів» №8 від 06.09.2019 про переміщення її робочого місця; доповідну записку начальника юрвідділу Літвіна О.Ю. про те, що на виконання вищезазначеного наказу позивачка була належним чином повідомлена про переміщення робочого місця; Акт №5/БОА від 12.09.2019 про оголошення та вручення позивачці розпорядження ОСОБА_5 «Про витребування письмових пояснень»; Акти про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці від 09.09.2019, 10.09.2019, 11.09.2019, 12.09.2019 та 13.09.2019. Адже ОСОБА_4 , який входив в склад комісії, будучи допитаним в якості свідка зазначив, що 06.09.2019 він не брав участі в зачитуванні та врученні вищевказаного наказу і зазначені документи він підписав на прохання ОСОБА_3 , що свідчить про те, що позивачка дійсно не була повідомлена про переміщення її робочого місця. Також, апелянтка зазначає, що судом не взято до уваги те, що свідок ОСОБА_6 , надала суду інші покази, які повністю не узгоджуються з показами ОСОБА_4 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Проскурів» погоджується з висновками суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Так, представник товариства зазначає, що позивачка, звертаючись до суду, стверджувала про те, що, начебто, 29.09.2019 відбулося силове захоплення приміщень дирекції ПАТ «Проскурів», однак у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що у серпні 2019 року відбулося незаконне збройне захоплення товариства. Відповідач вказує, що у період з 27.08.2019 по день звільнення ОСОБА_9 саме ОСОБА_3 перебував на посаді Гендиректора ПАТ «Проскурів», а тому був наділений повноваженнями вирішувати кадрові питання у товаристві, що підтверджується копією витягу із ЄДРПОУ, актуального станом на 13.09.2019. Крім того, наказ Гендиректора № 8 від 06.09.2019 «Про вжиття заходів пов'язаних зі зміною юридичної адреси» ніким не оспорювався, недійсним у судовому порядку не визнавався, тому є обов'язковим для членів трудового колективу ПАТ «Проскурів». Проте, ОСОБА_1 фактично відмовилась від виконання законних розпоряджень керівника підприємства. Позивачка на нове робоче місце у період з 09.09.2019 по 13.09.2019 не з'являлась і жодних доказів виконання своїх трудових обов'язків не надала. Відповідач вважає, що оскільки у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки систематичного прогулу - неявки на робоче місце за адресою АДРЕСА_2 протягом робочого тижня, тому Гендиректор ПАТ «Проскурів» мав право застосувати до позивачки дисциплінарне стягнення у виді звільнення із займаної посади.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу з підстав у ній наведених.
Представник ПАТ «Проскурів» Прядун Р.В. заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно наказу № 20-к від 25.07.2017 ОСОБА_1 була прийнята на роботу в ПАТ "Проскурів" на посаду бухгалтера з 25.07.2017 з посадовим окладом згідно штатного розпису (а.с.7).
Відповідно до п.8.62.7 Статуту ПАТ "Проскурів" до компетенції Генерального директора належить серед іншого - найм та/або звільнення працівників (крім осіб, що входять до складу Наглядової ради та Ревізійної комісії (а.с.49- 60).
Рішенням позачергових загальних зборів ПАТ "Проскурів" від 27.08.2019, що оформлено протоколом від 27.08.2019 доручено Наглядовій раді негайно розглянути питання про переобрання Генерального директора Товариства (а.с.70).
Згідно протоколу засідання наглядової ради ПАТ "Проскурів" №1 від 27.08.2019 ОСОБА_3 обрано Генеральним директором Товариства з 28.08.2019 (а.с.72).
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19 травня 2020 року по справі №924/1125/19, що набрало законної сили 16 липня 2020 року визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства «Проскурів», яке оформлене протоколом від 27.08.2019 року; визнано недійсним рішення Наглядової ради публічного акціонерного товариства «Проскурів», яке оформлене протоколом №1 від 27.08.2019 року; визнано недійсним рішення Наглядової ради публічного акціонерного товариства «Проскурів», яке оформлене протоколом №8 від 15.10.2019 року; скасовано реєстраційну дію «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи: 28.08.2019 16731050024010387; ОСОБА_10 ; Приватний нотаріус Мороз О.А.; інші зміни, зміна складу або інформації про засновників»; скасовано реєстраційну дію «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах: 28.08.2019 16731070025010387; ОСОБА_10 ; Приватний нотаріус Мороз О.А.; зміна керівника юридичної особи; скасовано реєстраційну дію «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах: 17.10.2019 16731070027010387; ОСОБА_11 ; Виконавчий комітет Хмельницької міської ради Хмельницької області; зміна керівника юридичної особи»; стягнуто з публічного акціонерного товариства «Проскурів» на користь ОСОБА_12 11526 грн. витрат зі сплати судового збору; визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства «Проскурів», яке оформлене протоколом від 27.08.2019; стягнуто з публічного акціонерного товариства «Проскурів» на користь ОСОБА_13 2102 грн. витрат зі сплати судового збору (а.с.139-150).
Однак, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 року в справі №924/884/19 визнано недійсним рішення Наглядової ради ПАТ «Проскурів», що оформлене протоколом позачергового засідання Наглядової ради ПАТ «Проскурів» від 03.12.2018 року про тимчасове відсторонення генерального директора відповідача-позивача від виконання своїх обов'язків, та призначення на даний період т.в.о. генерального директора відповідача ОСОБА_4 .. Також визнано недійсним рішення Наглядової ради ПАТ «Проскурів» оформлене протоколом позачергового засідання Наглядової ради ПАТ «Проскурів» від 11.07.2019 року про відсторонення позивача від тимчасового виконання обов'язків генерального директора ОСОБА_4 та призначення т.в.о. генерального директора відповідача - ОСОБА_7 (а.с.170-179).
Наказом Генерального директора ПАТ "Проскурів №8 від 06.09.2019 «Про вжиття заходів пов'язаних із зміною юридичної адреси» починаючи з 09.09.2019 переміщено робоче місце працівників за списком, згідно додатку №1 до даного наказу, до приміщення ПАТ "Проскурів" за новою адресою: АДРЕСА_2 , в т.ч. ОСОБА_1 (а.с.75, 76).
Як слідує із акту №1/БОА «Про ознайомлення ОСОБА_1 із наказом Генерального директора №8 від 06.09.2019», комісією складено цей акт про те, що 06.09.2019 ОСОБА_1 було зачитано вголос та вручено копію наказу Гендиректора ПАТ "Проскурів" №8 від 06.09.2019 про переміщення робочого місця ОСОБА_1 до приміщення ПАТ "Проскурів" за адресою АДРЕСА_2 . Також, ОСОБА_1 було запропоновано засвідчити факт ознайомлення із цим наказом та отримати копію, однак остання відмовилася ставити підпис на будь-яких документах (а.с.77).
Згідно актів 2/БОА, 3/БОА, 4/БОА про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці від 09.09.2019, 10.09.2019 та 11.09.2019, що складені комісією, ОСОБА_1 протягом робочого дня з 9.00 год по 18.00 год була відсутня на робочому місці в приміщенні ПАТ "Проскурів" за адресою м. Хмельницький, вул. В.Глушенкова,11, про причини неявки не повідомляла (а.с.78-80).
12.09.2019 начальником юридичного відділу ПАТ «Проскурів» Літвіним О.Ю. складено доповідну записку про те, що на виконання наказу Генерального директора №8 від 06.09.2019 ОСОБА_1 , яка працює у ПАТ "Проскурів" на посаді бухгалтера, була повідомлена належним чином про переміщення її робочого місця до приміщення ПАТ "Проскурів" за новою адресою: АДРЕСА_2 . Однак, всупереч наказу Генерального директора №8 від 06.09.2019, ОСОБА_1 на новому робочому місці у період з 09.09.2019 по 11.09.2019 була відсутня, про причини неявки не повідомляла. Факт відсутності працівника на роботі підтверджується актами за відповідний період часу, складеними комісійно. Такі дії працівника мають ознаки дисциплінарного проступку, а саме прогулу, що є підставою для звільнення з роботи у відповідності до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України. Зважаючи на це, рекомендовано Гендиректору ПАТ «Проскурів» витребувати у ОСОБА_1 письмові пояснення щодо причин відсутності на роботі, за результатами яких вирішити питання про доцільність застосування до працівника дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 147 КЗпП України (а.с.81).
Розпорядженням Гендиректора ПАТ "Проскурів" від 12.09.2019 «Про витребування письмових пояснень» зобов'язано бухгалтера ОСОБА_1 надати письмові пояснення про причини відсутності на робочому місці за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 09.00 год до 18.00 год у робочі дні з 09.09.2019 по 11.09.2019. Встановлено бухгалтеру ОСОБА_1 кінцевий термін надання письмових пояснень до 12.00 год 13 вересня 2019 року (а.с.82).
Відповідно до акту 5/БОА від 12.09.2019, складеного комісією, 12.09.2019 ОСОБА_1 було зачитано вголос та вручено копію розпорядження Генерального директора ПАТ "Проскурів" від 12.09.2019 «Про витребування письмових пояснень у ОСОБА_1 », запропоновано поставити під текстом зазначеного розпорядження підпис про факт ознайомлення з його змістом та отримання копії, однак ОСОБА_1 відмовилася (а.с. 83).
З Актів 6/БОА, 7/БОА про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 12.09.2019 та 13.09.2019 слідує, що ОСОБА_1 протягом робочого дня з 9.00 год по 18.00 год була відсутня на робочому місці в приміщенні ПАТ "Проскурів" за адресою м. Хмельницький, вул. В.Глушенкова,11, про причини неявки не повідомляла (а.с.84, 85).
13.09.2019 наказом Генерального директора ПАТ «Проскурів» № 9ос-Б від 13.09.2019 ОСОБА_1 звільнено з посади бухгалтера ПАТ "Проскурів" на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України за прогул (а.с.86).
Згідно акту №8/БОА від 13.09.2019, складеного комісією, ОСОБА_1 було зачитано та вручено копію наказу Генерального директора ПАТ «Проскурів» №9ос-Б від 13.09.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 »; роз'яснено право на особисте отримання трудової книжки та запропоновано поставити підпис під текстом зазначеного наказу про факт ознайомлення із його змістом та отримання його копії. ОСОБА_1 відмовилась розписуватися про факт ознайомлення із зазначеним наказом та повідомила, що отримувати трудову книжку не буде, оскільки вважає своє звільнення незаконним (а.с.87).
Як слідує із табеля обліку робочого часу за вересень 2019 року по ПАТ «Проскурів» за ОСОБА_1 з 09.09.2019 по 13.09.2019 числяться прогули (а.с.88).
Згідно довідки ПАТ "Проскурів" від 05.02.2020 №71 у ПАТ "Проскурів" первинна профспілкова організація не створена, відомостями про участь членів трудового колективу у профспілкових організаціях ПАТ "Проскурів" не володіє (а.с. 98).
Відповідно до доповідної записки від 17.09.2019 заступник Гендиректора ОСОБА_4 повідомив Генерального директора ПАТ "Проскурів" Будзінського В.Б. про те, що головний бухгалтер ОСОБА_14 , бухгалтер ОСОБА_1 та головний економіст ОСОБА_7 відмовились віддавати, передавати та надавати будь-які пояснення щодо документів, що перебувають у їх безпосередньому розпорядженні, також водій ОСОБА_15 відмовився віддавати, передавати та надавати будь які пояснення щодо матеріально-технічних засобів, що перебувають у його безпосередньому розпорядженні. Всі працівники, що були звільненні, повідомленні у встановленому порядку та попереджені про відповідальність (а.с.99).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що оспорюваний наказ Генерального директора ПАТ «Проскурів» №9ос-Б від 13.09.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади з 13.09.2019 на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗПП України винесено у відповідності до вимог ст 40, 147, 149 КЗпП України та за наявності для того підстав, адже за період з 09.09.2019 по 13.09.2019 ОСОБА_16 без поважних причин не виходила на роботу за адресою по АДРЕСА_2 , допустивши прогул, а про зміну адреси робочого місця та про наказ щодо звільнення вона була належним чином повідомлена.
Дійшовши такого висновку, суд обґрунтовано посилався на відповідні норми матеріального та процесуального права.
Так, згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст. 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).
При цьому, відповідно до правової позиції, що висловлена Верховним Судом України в постанові від 13.09.2017 року по справі №6-1412цс17, прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня. Невихід на роботу у зв'язку із самовільним використанням працівником відпустки, відгулів за відпрацьовані раніше дні, залишення роботи без попередження власника або уповноваженого ним органу визнаються прогулом і можуть бути причиною звільнення працівника.
Норми статті 139 КЗпП України передбачають обов'язки працівників працювати чесно, сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено договір.
Відповідно до ч. 1ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Згідно з ч.1, 3 ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення; при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Аналіз вказаних норм трудового законодавства дає підстави для висновку, що дисциплінарні стягнення застосовуються у разі порушення саме трудової дисципліни, тобто невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків.
Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.
Звільнення за прогул є видом дисциплінарного стягнення за дисциплінарний проступок; прогул є грубим дисциплінарним проступком, за який передбачено звільнення; юридично достатньою підставою для звільнення за п.4 ст.40 КЗпП є прогул протягом трьох годин.
Висновки суду узгоджуються із матеріалами справи.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції безпідставно взято до уваги Акт №1/БОА від 06.09.2019 про оголошення та вручення їй копії наказу Генерального директора ПАТ «Проскурів» №8 від 06.09.2019; доповідну записку начальника юридичного відділу Літвіна О.Ю. від 12.09.2019; Акт №5/БОА від 12.09.2019 про оголошення та вручення позивачці розпорядження Генерального директора «Про витребування письмових пояснень»; Акти про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці від 09.09.2019, 10.09.2019, 11.09.2019, 12.09.2019, 13.09.2019, оскільки ОСОБА_4 , який входив в склад комісії, будучи допитаним в якості свідка зазначив, що 06.09.2019 він не брав участі в зачитуванні та врученні позивачці наказу №8 від 06.09.2019 і зазначені документи він підписав на прохання ОСОБА_3 , що свідчить про те, що позивачка дійсно не була повідомлена про переміщення її робочого місця, судова колегія вважає їх такими, що не заслуговують на увагу.
Адже судом першої інстанції у відповідності із вимогами ст. 89 ЦПК України оцінено зазначені вище докази і суд прийшов до вірного висновку про критичну оцінку показів свідка ОСОБА_4 щодо не ознайомлення ОСОБА_1 з наказом Гендиректора ПАТ «Проскурів» про переміщення її робочого місця, адже ці покази спростовуються показами свідка ОСОБА_6 , яка суду показала, що саме ОСОБА_4 06.09.2019 ознайомив усіх працівників товариства із зазначеним наказом, у тому числі і ОСОБА_1 , що узгоджуються із актом від 06.09.2019 та доповідною запискою ОСОБА_4 від 12.09.2019 (а.с.77, 81), факт підписання яких визнав ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
Аргументи апеляційної скарги про те, що судом не взято до уваги те, що свідок ОСОБА_6 надала суду інші покази, які повністю не узгоджуються із показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зводяться до незгоди апелянтки із оцінкою судом першої інстанції зазначених доказів (показання свідків).
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем не виконано обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 47 , ч. 1, 14 ст. 149 КЗпП України по відношенню до ОСОБА_1 , а саме: станом на 20.11.2019 позивачка не повідомлена про звільнення та підстави такого звільнення; до застосування дисциплінарного стягнення відповідачем не вчинено дій для отримання пояснень ОСОБА_1 ; не повідомлено під розписку про застосоване відносно неї дисциплінарне стягнення; не ознайомлено та не надано копію наказу про звільнення від 13.09.2019; не повернуто та не направлено поштовими засобами трудову книжку є голослівними, адже давши оцінку наданим учасниками справи та їх представниками доказам: наказу Гендиректора ПАТ «Проскурів» №8 від 06.09.2019 «Про вжиття заходів пов'язаних зі зміною юридичної адреси», Додатку №1 до цього наказу, Акту №1/БОА від 06.09.2019, розпорядженню Гендиректора ПАТ «Проскурів» від 12.09.2019 «Про витребування письмових пояснень у ОСОБА_1 », Акту №5/БОА від 12.09.2019, Актам про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці від 09.09.2019, 10.09.2019, 11.09.2019, 12.09.2019, 13.09.2019, доповідній записці начальника юрвідділу ПАТ «Проскурів» Літвіна О.Ю. від 12.09.2019, Акту №8/БОА від 13.09.2019, табелю обліку робочого часу ПАТ «Проскурів» за вересень 2019 року, доповідній записці заступника генерального директора ОСОБА_4 генеральному директору ПАТ «Проскурів» від 17.09.2019, Акту про відсутність документів від 19.09.2019, показам свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про дотримання вимог закону ПАТ «Проскурів» під час звільнення ОСОБА_1 13.09.2019.
І враховуючи, що позивачці фактично не було вручено копію наказу про звільнення, тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_1 не пропустила строк для звернення до суду із зазначеним позовом.
Посилання в апеляційній скарзі на Порядок обчислення середньої заробітної плати, що затверджена постановою Кабінету Міністрів №100 від 08.02.1995 на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.
Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом першої інстанції не допущено.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 липня 2021 року.
Судді А.П. Корніюк
І.В. П'єнта
О.І. Талалай