Справа № 595/695/21Головуючий у 1-й інстанції Тхорик І.І.
Провадження № 33/817/419/21 Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія -ч.1 ст. 130 КУпАП
14 липня 2021 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Пасічника А.З. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 23 червня 2021 року,-
Постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 23 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Згідно з даною постановою, 04 травня 2021 року о 02 год. 30 хв. ОСОБА_1 , в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що виражалось у різкому запаху алкоголю з ротової порожнини, нечіткій мові та ході, почервонінні обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, шляхом продуття у газоаналізатор «Драгер» та у медичному закладі водій відмовився, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Пасічник А.З. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 23 червня 2021 року та закрити провадження у справі.
Вважає, що суд прийняв рішення про притягнення ОСОБА_1 передчасно, за відсутності на те достатніх доказів вини останнього.
Вказує, що в матеріалах адміністративної справи доказів, на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував 04.05.2021 року автомобілем, немає.
Посилається на те, що відеозапис, що долучений працівниками поліції до матеріалів справи, не містить відомостей про рух транспортним засобом, яким начебто керував ОСОБА_1 ..
Зазначає, що ОСОБА_1 не був зупинений працівниками поліції, не керував автомобілем безпосередньо перед спілкуванням з працівниками поліції.
Вказує, що у постанові суд, на підтвердження факту керування автомобілем зі сторони ОСОБА_1 , послався на єдиний документ - постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №871737 від 04.05.2021 року.
Зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено технічний прилад, за допомогою якого здійснено долучений до матеріалів справи відеозапис, а тому вважає, що він є неналежним доказом. Вказує, що дата здійснення відеофіксації на файлі VID - 20210506-WA0030 зазначена 06.05.2021 року, що свідчить про неналежність цього доказу.
Посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що перед початком процедури огляду на місці працівники поліції не попередили ОСОБА_1 про початок фіксування спілкування з ним та, що йому були роз'яснені права, передбачені ст.63 КУ та ст.268 КУпАП.
Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в присутності двох свідків.
Зазначає, що матеріалах справи є пояснення свідків, які оспорює ОСОБА_1 . Ці особи відсутні на відеозаписах, що були дослідженні судом.
Наголошує на тому, що письмові пояснення цих осіб не є належними доказами, оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому їх покази не можуть бути беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.
Вказує, що на відеозаписі від 06.05.2021 року, що долучений до матеріалів справи, працівники поліції під натиском сприйняли відповіді ОСОБА_1 , як відмову від проходження огляду на місці та в медзакладі - без наявності на те підстав.
Зазначає, що судом не надано оцінки відмові ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі з огляду на те, що в протоколі вказано що він відмовився від проходження огляду, а з відеозапису не чути відмови ОСОБА_1 .
Посилається на те, що працівниками поліції ОСОБА_1 не направлявся для огляду в медичний заклад, оскільки письмового направлення у матеріалах адміністративної справи не має.
Вказує, що в протоколі працівники поліції зазначили ознаки алкогольного сп'яніння, про те не зрозуміло в контексті доказів у справі, звідки працівники поліції отримали інформацію про існування ознак.
ОСОБА_1 та адвокат Пасічник А.З. в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день і час розгляду справи, що відповідно до ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Окрім того, відповідно до клопотання адвоката, останній просить розглядати справу без участі його та ОСОБА_1 ..
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення від 04 травня 2021 року серії ААБ № 093271 інспектором СРПП відділення поліції №2 (м. Бучач) капітаном поліції Боднаром В.В. зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 04 травня 2021 року о 02 год. 30 хв. в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що виражалось у різкому запаху алкоголю з ротової порожнини, нечіткій мові та ході, почервонінні обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, шляхом продуття у газоаналізатор «Драгер» та у медичному закладі водій відмовився.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.
Факт відмови водія ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вказали, що 04 травня 2021 року близько 02 год. 30 хв. в їх присутності працівниками поліції було запропоновано водію ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі, на що останній відмовився.
Відмова ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду для визнання стану алкогольного сп'яніння підтверджується також відеоматеріалами з нагрудних камер працівників патрульної поліції.
Так, з відеозапису камер поліцейських вбачається, що працівники поліції одразу після зупинки транспортного засобу повідомили ОСОБА_1 про причини зупинки, зокрема, ОСОБА_1 в порушення п.31.4.3 а ПДР, керував т/з марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , в якому у темну пору доби не світив задній правий габарит. Під час розмови з поліцейськими ОСОБА_1 вказав, що йому зрозуміла причина зупинки.
Як стверджує відеозапис, на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічного засобу Драгер чи в медичному закладі, ОСОБА_1 відмовився.
Відповідно до пункту п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичних чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп'яніння, його дії та ознаки сп'яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.
Пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст. 266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп'яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Оскільки поліцейськими застосовано технічні засоби відеозапису, з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора “Drager” та у медичному закладі, то присутність свідків при, в даному випадку, не є обов'язковою.
Згідно з поясненнями ОСОБА_1 , зафіксованими на відеозаписі із нагрудних камер поліцейських, останній визнав факт керування транспортним засобом, а тому доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом, є надуманими та не підтвердженими.
Окрім того, в матеріалах справи наявна постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серія БАБ №871737 від 04.05.2021 року, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, а саме за те, що він 04.05.2021 року о 02.30 год. в с.Осівці Чортківського району, в порушення п.31.4.3 а ПДР, керував т/з марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , у якого у темну пору доби не світив задній правий габарит.
Зазначена постанова підтверджує той факт, що ОСОБА_1 04.05.2021 року о 02 год. 30 хв. в с.Осівці Чортківського району керував транспортним засобом марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 та спростовує твердження адвоката Пасічника А.З. про відсутність доказів керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом 04.05.2021 року.
Не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з істотним порушенням вимог ст.ст.256, 268 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наведеного апелянтом припущення.
Також водій ОСОБА_1 будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколів чи після їх оформлення не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Щодо твердження про неналежність відеозаписів, долучених до матеріалів справи, на що у своїй скарзі посилається апелянт, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші, обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, і на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки.
Необґрунтованими є твердження апелянта щодо порушення принципу безпосередності дослідження письмових пояснень свідків, оскільки це не перешкодило суду повно та всебічно, відповідно до вимог ст.251 КУпАП дослідити докази у справі, достовірно встановити обставини, що мають значення для справи та відповідно до ст.252 КУпАП дати їм належну правову оцінку.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо не роз'яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст.63 КУ та ст.268 КУпАП та що дата одного із файлів відеофіксації зазначена інша, аніж 04.05.2021 року, оскільки відповідно до відеозапису права останньому були роз'яснені, а дата 06.05.2021 року, на яку посилається апелянт, на відеозаписі відсутня.
За таких обставин, суд повно та всебічно, відповідно до вимог ст.251 КУпАП дослідив докази у справі та відповідно до ст.252 КУпАП дав їм належну правову оцінку.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчинених правопорушень, в межах санкції статті правопорушення, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи - немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу адвоката Пасічника А.З. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 23 червня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя