Дата документу 14.07.2021 Справа № 332/1125/21
Єдиний унікальний № 332/1125/21 Головуючий у 1 інстанції
№ провадження 22-ц/807/2153/21 Марченко Н.В.
Доповідач: Бєлка В.Ю.
14 липня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Кухаря С.В.
Онищенка Е.А.
За участю секретаря:Книш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Чмута Сергія Володимировича до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною власністю подружжя, визначення часток у праві спільної сумісної власності,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який в ході розгляду справи був уточнений, до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною власністю подружжя, визначення часток у праві спільної сумісної власності.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 квітня 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено частково.
Забезпечено позов шляхом заборони вчинення реєстраційних дій відносно квартири АДРЕСА_1 загальною площею 20,59 кв.м., житловою площею 20,59 кв.м., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Забезпечено позов шляхом заборони вчинення реєстраційних дій відносно цеху по виготовленню миючих засобів літ. А-2 інв. № 1100, вбиральня літ. Б., загальною площею 1253,3 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_2 та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду.
Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя 01.04.2021 року шляхом заборони вчинення реєстраційних дій відносно квартири АДРЕСА_1 загальною площею 20,59 кв.м , житловою площею 20,59 кв. м., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та відносно цеху по виготовленню миючих засобів літ. А -2 інв. № 1100, вбиральня літ. Б., загальною площею 1253,3 кв.м., який розташований за адресу АДРЕСА_2 який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ухвалу суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд залишаючи позовну заяву без розгляду, в порушення вимог цивільно-процесуального законодавства не повернув їй судовий збір сплачений за подання позову. Просить ухвалу змінити, повернути їй судовий збір у розмірі 6 356 грн.
Вислухавши доповідь судді, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала мотивована тим. що заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню відповідно до п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Одним із принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності.
Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасником справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому позивач розпоряджається наданими йому процесуальним кодексом процесуальними правами щодо долі поданої ним позовної зави на власний розсуд.
Згідно з вимогами статті 182 ЦПК України для реалізації своїх процесуальних прав позивач має право подавати письмові заяви та клопотання, в яких містяться вимоги щодо вирішення різних процесуальних питань.
Статтею 257 ЦПК України визначено випадки, за наявності яких, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Згідно ч.3 ст.257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат про повернення судового збору з державного бюджету.
Разом із тим, частиною другою ст.133 ЦПК України врегульовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподанням позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною власністю подружжя, визначення часток у праві спільної сумісної власності.
08 квітня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 направив до суду першої інстанції документ сформований в системі «Електронний суд» - заяву про залишення позовної заяви без розгляду.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивач ОСОБА_1 , або його представник ОСОБА_3 звертались до суду з заявою про повернення суми сплаченого судового збору, таке клопотання відсутнє і в поданій заяві про залишення позову без розгляду, тобто вимога про повернення судового збору заявлена не була.
Таким чином, підстави для повернення судового збору позивачу, під час розгляду заяви сторони позивача про залишення позовної заяви без розгляду були відсутні.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення справи без ухвалення рішення.
Між тим, таке ухвалене судове рішення, не є перешкоджанням в доступі до правосуддя в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як позивачка не позбавлена можливості повторно звернутися до суду з такими вимогами.
Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі щодо не повернення судового бору під час залишення позову без розгляду, не є такими, що свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала є обґрунтованою, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є правильними, у зв'язку з чим вона повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2021 року по цій справі залишити без змін.
Дата складання повної постанови 15 липня 2021 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: В.Ю. Бєлка
Судді: С.В. Кухар
Е.А. Онищенко