Справа № 456/2861/21
Провадження № 1-кс/456/609/2021
про відмову в скасуванні арешту майна
14 липня 2021 року місто Стрий Львівської області
Слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що у місті Стрию Львівської області по вул. Т. Шевченка, буд. 89, клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2020 року за № 12020140200000137, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, -
ОСОБА_3 , який вважає себе володільцем арештованого майна, звернувся до слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, на речі, котрі були вилучені 09.04.2020 року при проведенні огляду місця події - ґрунтової дороги, прилеглої до будівлі пилорами, розташованої у с. Монастирець Стрийського району Львівської області, а саме колоди дерев породи «ялиця» у кількості 45 штук, довжиною 6 м кожна, діаметром 28 см, загальною кубомасою 19 474 м3, та на котрі накладено арешт ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області ОСОБА_4 від 22.04.2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2020 року за № 12020140200000137, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Особа, яка вважає себе володільцем арештованого майна, - ОСОБА_3 , будучи повідомленим про місце, дату та час судового засідання щодо розгляду його клопотання про скасування арешту майна, у таке не з'явився, про причини своєї неявки слідчого суддю не повідомив.
Старший слідчий СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_5 та прокурор Жидачівського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 , будучи повідомленими про місце, дату та час судового засідання згідно ст. 135 КПК України, у таке не з'явилися. Разом з тим, зазначений прокурор до початку розгляду цього клопотанням про скасування арешту майна подав заяву за вх. № 13463 від 14.07.2021 року про розгляд такого без його участі. Водночас, в названому клопотанні прокурором Жидачівського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 заперечується проти скасування арешту майна.
Беручи до уваги положення ст. ст. 22, 26 вказаного Кодексу у частині того, що сторони (учасники) кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя вважає за можливе вказане вище клопотання прокурора Жидачівського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 задовольнити, та, враховуючи неявку заявника та старшого слідчого СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_5 у судове засідання без повідомлення ними про причини такої неявки, виходячи також із вкрай стислих строків розгляду справ зазначеної категорії, розгляд клопотання про скасування арешту майна проводити за відсутності усіх учасників судового провадження.
У зв'язку із неявкою старшого слідчого СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_5 , прокурора Жидачівського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 та володільця майна ОСОБА_3 , на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою програмно-апаратного комплексу «АКОРД», не здійснювалося.
Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено, 09.04.2020 року при проведенні огляду місця події - ґрунтової дороги, прилеглої до будівлі пилорами, розташованої у с. Монастирець Стрийського району Львівської області, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2020 року за № 12020140200000137, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, виявлено колоди дерев породи «ялиця» у кількості 45 штук, довжиною 6 м кожна, діаметром 28 см, загальною кубомасою 19 474 м3, котрі у подальшому були вилучені та передані на тимчасове зберігання на територію ДЛГП «Галсільліс», що по вул. І. Мазепи, 18 у смт. Журавно Стрийського району Львівської області.
Крім того, слідчим СВ Жидачівського ВП ГУ НП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_7 10.04.2020 року винесено постанову про визнання колод дерев породи «ялиця» у кількості 45 штук, довжиною 6 м кожна, діаметром 28 см, загальною кубомасою 19 474 м3 речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2020 року за № 12020140200000137, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Окрім цього, ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області ОСОБА_4 від 22.04.2020 року накладено арешт на колоди дерев породи «ялиця» у кількості 45 штук, довжиною 6 м кожна, діаметром 28 см, загальною кубомасою 19 474 м3, - з метою їх збереження як речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2020 року за № 12020140200000137, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 від 05.07.2021 року продовжено на три місяці строк досудового розслідування укримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2020 року за № 12020140200000137, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, тобто до 10.10.2021 року.
Слідчий суддя зазначає, що клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна нічим не вмотивоване, в ньому не зазначаються процесуальні порушення у накладенні такого арешту на майно, володільцем котрого він себе вважає, або інші вагомі обставини, ним же не зазначаються умови які псують таке майно, не вказується на неналежне зберігання такого майна.
Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ч. 2, 9 ст. 100 КПК України речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов'язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про них одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів (стаття 23 КПК України), відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що арештоване майно має статус речових доказів у цьому кримінальному провадженні, доля яких має вирішуватися у порядку, встановленому ст. 100 КПК України, тавраховуючи правову підставу для арешту майна, приходжу до висновку, що клопотання про скасування арешту майна не підлягає задоволенню, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2020 року за № 12020140200000137, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 100, 107, 173-174, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2020 року за № 12020140200000137, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, - відмовити.
Ухвала слідчого судді про відмову у скасуванні арешту майна під час досудового розслідування згідно положень ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Копію ухвали слідчого судді не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати слідчому Слідчого відділення Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітану поліції ОСОБА_5 , прокурору Жидачівського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 , а також ймовірному володільцю майна - ОСОБА_3 , які не були присутніми у судовому засіданні під час розгляду клопотання про скасування арешту майна.
Повний текст ухвали слідчого судді оголошувався негайно після її постановлення.
Слідчий суддя
Стрийського міськрайонного суду
Львівської області ОСОБА_1