Справа №2-2278/11
пр № 6/464/152/21
15 липня 2021 року Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.
при секретарі судових засідань Максимець Б.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові подання державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Грицай-Липської Н.С. про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1 , не зареєстроване у встановленому порядку, суд -
Державний виконавець Сихівського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Грицай-Липська Н.С., за погодженням з начальником відділу, звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1 .
Обгрунтовує подання тим, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження АСВП №39591112 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 всіх видів заробітку ОСОБА_1 , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.10.2011 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження боржник аліменти не сплачує, станом на 01.07.2021 заборгованість по сплаті аліментів становить 225 273 грн. 53 коп. Згідно ухвали Сихівського районного суду м.Львова від 10.06.2021 за ОСОБА_1 визначено право на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , належну на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності від 17.04.1997. Враховуючи те, що право власності на 1/4 частку згаданої квартири не зареєстроване за ОСОБА_1 , рішення суду про стягнення аліментів не виконане, існує заборгованість по сплаті аліментів, тому просить на підставі ч.10 ст.440 ЦПК України звернути стягнення на майно боржника.
Державний виконавець Грицай-Липська Н. за викликом суду не прибула, клопотанням від 09.07.2021 просить проводити розгляд подання у її відсутності.
Інші учасники розгляду подання у судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
За змістом ч. 10 ст. 440 ЦПК України судом вирішується питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку.
Отже, законодавець в даній нормі чітко визначив умову, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, - це відсутність реєстрації права власності в установленому законом порядку як юридичного факту.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини першої статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частинами 3 та 4 даної статті встановлено, що у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставленого третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
У такому випадку виконавцю, окрім надання відповідних документів обов'язково потрібно довести факт того, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача. Це обумовлено тим, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено черговість звернення стягнення на майно боржника, відповідно до якої стягнення на нерухоме майно звертається у останню чергу.овадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Главою 4 цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першої статті 52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження АСВП №39591112 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 всіх видів заробітку ОСОБА_1 , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.10.2011 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
З'ясовано, що боржник на виконання рішення суду аліменти не сплачує, станом на 01.07.2021 заборгованість по сплаті аліментів становить 225 273 грн. 53 коп.
З ухвали Сихівського районного суду м.Львова від 10.06.2021 вбачається, що за ОСОБА_1 визначено право на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , належну на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності від 17.04.1997.
Судом враховано, що однією з головних засад здійснення судочинства в Україні є обов'язковість судового рішення. Немає сенсу в правосудді, якщо рішення судів не виконуються, а невиконання судових рішень є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічний висновок Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказав у постанові від 19 лютого 2020 року по справі №752/1334/14-ц.
При розгляді подання встановлено, що державним виконавцем до звернення із поданням до суду здійснено усі передбачені Законом заходи для належного виконання судового рішення. Матеріалами подання доведено факт відсутності у боржника грошових коштів, рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача.
Оскільки за боржником не зареєстровано право власності в установленому законом порядку на нерухоме майно - 1/4 частку квартири, проте в матеріалах виконавчого провадження є докази, що підтверджують наявність в боржника права власності на 1/4 частку у квартирі АДРЕСА_1 , яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, а визначена ухвалою суду, тому суд вважає, що подання державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника є обґрунтованим і підлягає задоволенню з метою забезпечення виконання судового рішення.
Керуючись ст. 440 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
Подання державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Грицай-Липської Н.С. про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1 , не зареєстроване у встановленому порядку - задовольнити.
Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на 1/4 квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 36,9 кв.м, яке не зареєстроване у установленому законом порядку для виконання виконавчого листа № 2-2278/11.
Ухвала може бути оскаржена впродовж п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова.
Повний текст ухвали виготовлено 15.07.2021.
Суддя О.Ю.Горбань