Дата документу 14.07.2021
Справа № 334/4998/21
Провадження № 2/334/3327/21
про залишення позовної заяви без руху
14 липня 2021 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Фетісов М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
Представник позивача - адвокат Будовська Н.В. звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ «Вердикт Капітал», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М., в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом 30.01.2020 за № 1172, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №AG0672375 від 16.05.2019, укладеним з ТОВ «ФК «Дінеро», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 22-08/19 від 22.08.2019 та Додаткової угоди №1 від 22.08.2019, Додаткової угоди №2 від 30.09. 2019, Додаткової угоди №3 від 30.09. 2019, Додаткової угоди № 4 від 31.10.2019, Додаткової угоди №5 від 31.10.2019, Додаткової угоди №6 від 13.12.2019, Додаткової угоди №7 від 27.12.2019, Додаткової угоди №8 від 27.12.2019 та за Договором позики №AG0672375 від 16.05.2019, укладеного між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 , на заборгованість за кредитним договором у сумі 15673,39 гривні.
Дослідивши заяву з додатками, суддя вважає, що подана заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч вказаних вимог закону, позивач не сплатив суму судового збору.
В позовній заяві позивач зазначив, що він є споживачем банківських послуг, за яким виданий оспорюваний ним виконавчий напис нотаріуса, а тому відповідно до ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» він звільняється від сплати судового збору.
При цьому, позивач посилається на постанову колегії суддів Великої Палати Верховного суду у постанові від 21.03.2018 у справі № 761/24881/16-ц .
Згідно з вказаною постановою, у ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому (ст. 5 Закону України «Про судовий збір»), не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів. За основу приймається те, що ст.5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред'явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав».
Однак, у спірних правовідносинах позивачем оскаржується виконавчий напис нотаріуса про стягнення заборгованості, яка виникла за договором, а не сам кредитний договір чи його складові частини.
Таким чином, у даному випадку, позивач не може керуватися ст.22 Закону України «Про захист прав споживачі», згідно з якою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, в зв'язку з чим позивачем не було сплачено судовий збір, з огляду на наступне.
Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
Предметом спору у цій справі є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Таким чином, норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2270 гривень.
Таким чином, позивачу необхідно додати документ, який підтверджує сплату судового збору у сумі 908 гривень.
Згідно з вимогами ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.185, 260 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків заяви шляхом надання документу, який підтверджує сплату судового збору у сумі 908,00 гривень на наступні реквізити: отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA828999980313131206000008512, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу «Судовий збір за позовом_».
У разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: