Справа № 308/8692/21
13 липня 2021 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя -
встановив:
09.07.2021 ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та просить визнати за нею право власності на Ѕ частини квартири.
Разом з позовною заявою подала заяву про забезпечення позову, в якій вона просить накласти арешт на нерухоме майно: квартиру загальною площею (кв.м.): 70.1, житлова площа (кв.м.): 45.6, за адресою: АДРЕСА_1 , та заборони здійснювати будь-які дії щодо вказаного нерухомого майна.
Заява мотивована тим, що квартиру, яка була придбана у шлюбі, було зареєстровано за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 . Тому, ОСОБА_2 як власник, може безперешкодно розпорядитися нерухомим майном: квартирою АДРЕСА_2 , що у разі ухвалення судового рішення на її користь призведе до не можливості виконання рішення суду, оскільки буде відсутнє саме майно, що є предметом позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши та оцінивши подану заяву та додані до неї документи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п.4, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 є поділ майна подружжя, а саме квартири АДРЕСА_2 , на 1/ частини якої позивач просить визнати за нею право власності. При цьому підставою такого поділу позивачка зазначає те, що квартира була придбана у шлюбі, однак оформлена на відповідача, про що нею було надано згоду. Вирішити питання в позасудовому порядку сторони не мають можливості, а вказана квартира є її єдиним житлом та житлом її з відповідачем сина.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову та заявлені заходи забезпечення позову є взаємопов'язаними, а невжиття вказаних заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивачки за захистом яких вона звернулася до суду.
Тож, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивачки, зокрема шляхом попередження можливого подальшого відчуження квартири третім особам, суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на вказаний об'єкт нерухомості.
Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення заяви про забезпечення позову, у суду відсутні відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Керуючись ст. ст.149-159 ЦПК України, суд
постановив:
Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі №308/8692/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею (кв.м.): 70.1, житлова площа (кв.м.): 45.6, та заборони здійснювати будь-які дії щодо вказаного нерухомого майна.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Заходи забезпечення позову, вжиті судом можуть бути скасовані у випадках, встановлених ст. 158 ЦПК України.
Ухвалу може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов