221/4479/21
2/221/1184/2021
про відмову у відкритті провадження
14 липня 2021 року м. Волноваха
Суддя Волноваського районного суду Донецької області Подоляк Я.М., перевіривши матеріали позовної заяви представника позивача - адвоката Омельченка Віталія Петровича до Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з майна,
встановив:
До Волноваського районного суду Донецької області надійшла позовна заява позивача - адвоката Омельченка Віталія Петровича до Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з майна.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, крім іншого, суддя перевіряє додержання усіх передумов відкриття провадження.
Згідно з п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно даних АСВП на примусовому виконані у Волноваському районному відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) перебувають виконавчі провадження у відношенні боржника ОСОБА_1 за № 54299068; № 51061433; № 52148162 (а.с.7). Арешт на рахунки позивача було накладено в межах виконавчого провадження № 54299176, що вбачається з довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.8). Інформацію про стан вказаного виконавчого провадження на момент звернення до суду матеріали справи не містять.
Тобто, з наявних матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження - боржником.
Згідно з ст.447ЦПКУкраїни сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".
За приписами ст.59Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно.
Таким чином, за змістом наведених положень Закону України "Про виконавче провадження", в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Положеннями ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.
Таким чином, арешт майна, який не пов'язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 26.09.2019 у справі №607/3894/17.
З огляду на наведені норми та роз'яснення, надані Верховним Судом, суд дійшов висновку, що боржник, на майно якого державним виконавцем накладено арешт, не може звертатися до суду з заявою про зняття арешту з майна, оскільки у судовому процесі він є боржником та законом для нього встановлений інший порядок вирішення даного питання (шляхом звернення до суду зі скаргою відповідно до розділу VII ЦПК України).
Заява про зняття арешту подається стороною справи, якщо арешт накладений судом відповідно до глави 10 ЦПК України.
Як вбачається із змісту позовної заяви, арешт на майно позивача було накладено постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження № 54299176 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а питання про зняття арешту з майна повинно вирішуватись за скаргою, поданою у порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.
Оскільки заява про зняття арешту з майна підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст.186,448 ЦПК України, суддя,
постановив:
У відкритті провадження у справі за позовом представника позивача - адвоката Омельченка Віталія Петровича до Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з майна, відмовити.
Роз'яснити позивачу право на оскарження дій державного виконавця у порядку ст.ст.447-453 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Суддя Я.М. Подоляк