490/8286/17 16.06.2021
нп 1-кп/490/217/2018
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/8286/17
16 червня 2021 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
під час розгляду у судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017150020002795 від 24.06.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
представників потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України.
В судовому засіданні прокурором були надані клопотання про продовження строків застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .. В обґрунтування поданих клопотань прокурор зазначив, що ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились, а обрання інших, менш суворих запобіжних заходів, не забезпечить належної поведінки обвинувачених щодо виконання ними своїх процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні та не дасть можливості запобігти даним ризикам.
Прокурор дані клопотання підтримав та просив їх задовольнити.
Представник потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтримали клопотання прокурора про продовження строків застосування відносно обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_8 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, посилаючись на не доведеність існування зазначених у клопотанні прокурора ризиків та необґрунтованість підстав щодо неможливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_9 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, посилаючись на практику ЄСПЛ та не доведеність існування зазначених у клопотанні прокурора ризиків. Просив змінити запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою на інший більш м'який.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника ОСОБА_9 ..
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, суд приходить до наступного.
Відповідно до Закону України від 13.04.2020 року "Про внесення зміни до пункту 205 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Оскільки на території України встановлено карантин, головуюча по справі суддя ОСОБА_10 перебуває у відрядженні, а суддя ОСОБА_11 , який входить до складу колегії суддів, зайнятий в іншому судовому процесі, беручи до уваги, що до закінчення строку застосування запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 неможливо розглянути клопотання про продовження або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначеним колегіальним складом суду, суд приходить висновку про необхідність вирішення питання щодо строків застосування запобіжного заходу суддею колегії суддів ОСОБА_1 одноособово.
Так, під час проведення досудового розслідування ухвалами слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 01.07.2017 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, які у подальшому неодноразово продовжувались судом, востаннє ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 26.04.2021 року до 21 червня 2021 року включно.
Відповідно ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст.177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.
Водночас, ст.17 Закону України від 23.08.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").
На думку суду, обрані відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжні заходи у виді тримання під вартою відповідають особам обвинувачених, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що їм інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім цього, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
При цьому, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжних заходів у виді тримання під вартою, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно останніх судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , опинившись на волі, зможуть перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , і щодо яких останнім органами досудового розслідування пред'явлене обвинувачення. Є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з огляду на тяжкість покарання, що загрожує їм в разі визнання їх винуватими у інкримінованих злочинах, зможуть ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування), а також вчинити спроби незаконного впливу на потерпілого.
Разом з тим, суд приймає до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема те, що: ОСОБА_3 офіційно не працює та не має інших джерел доходів, а також стан його здоров'я (відсутність даних щодо неможливості перебування в умовах ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" за станом здоров'я); ОСОБА_4 офіційно не працює, неодружений, малолітніх дітей на утриманні не має, що вказує на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, а також стан його здоров'я (відсутність даних щодо неможливості перебування в умовах ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" за станом здоров'я).
Клопотання захисника ОСОБА_9 , яке підтримав обвинувачений ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, приймаються судом до уваги виключно як характеризуюча обвинуваченого обставина, але з врахуванням наявних ризиків та суспільного інтересу не враховуються, як безумовна підстава для зміни раніше обраного запобіжного заходу.
Відтак, суд, керуючись ст.ст.179, 194 КПК України, вважає за необхідне залишити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без змін запобіжні заходи у виді тримання під вартою, продовживши їх строк на 60 діб, а в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м'який слід відмовити.
Доводи захисника ОСОБА_9 в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора суд відхиляє, оскільки вони не спростовують обставин, що вказують на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, необхідних для продовження тримання під вартою, та зводяться лише до незгоди з клопотанням прокурора.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.177, 178, 183, 194, 197, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 14 серпня 2021 року включно.
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 14 серпня 2021 року включно.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м'який - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1