ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12454/21
провадження № 3/753/5638/21
"07" липня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Дарницького Управління поліції ГУ НП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 ) за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
З протоколу про адміністративне правопорушення від 06.04.2021 серії ВАБ № 383573, вбачається, що 06.04.2021о 20 год. 11 хв. за адресою: м. Київ, просп. Бажана, 10 А, громадянка ОСОБА_1 , забезпечувала роботу закладу «Портер Паб», чим порушила Постанову КМУ № 1236 від 09.12.2020, вчинивши правопорушення передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, не з'явилась, що не перешкоджає розгляду. Надіслала письмові пояснення та просила закрити провадження у справі.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення від 06.04.2021 серії ВАБ № 383573 та долучені до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Згідно із вимогами ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин повинен провадитися їх судовий розгляд.
Статтею 44-3 ч. 1 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, а тому при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею потрібно звертатися до конкретних правил і норм, які регулюють відносини боротьби з інфекційними хворобами, а отже у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначена відповідна стаття певного нормативного акту (частина, пункт) та має бути викладено їх зміст.
Водночас протокол не містить вказівки , який пункт Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 р. № 1236, порушила ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серед іншого зазначається суть адміністративного правопорушення.
В порушення вказаної норми в протоколі про адміністративне правопорушення не відображені конкретні дії ОСОБА_1 , які призвели до порушення вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України.
Також в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 , займає саме ту посаду, що вказана в протоколі, які саме повноваження вона має, та чи достатньо їх для прийняття відповідальних розпорядчих рішень, у тому числі щодо режиму роботи закладу.
Також, фотоматеріали, що долучені працівниками поліції до матеріалів справи, не дають можливості встановити (ідентифікувати) заклад, час та дату коли його зробили, не доводить вчинення саме ОСОБА_1 порушення правил карантину, а отже, не є належним та допустимим доказом вчинення правопорушення, про яке зазначено в фабулі протоколу.
Розглядаючи справу в межах пред'явленого обвинувачення суд не вправі самостійно збирати докази чи виходити за межі зазначеного в протоколі.
Інших доказів матеріали справи не містять.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні ЄСПЛ «Карелін проти Російської Федерації» (KARELINv.RUSSIA), заява № 926/08, остаточне від 06.03.2017, суд дійшов висновку, що суддя не може самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже це становитиме порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на те, що суду не надано жодного належного та допустимого доказу на доведеність вини ОСОБА_1 , суд не вбачає в її діях об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Враховуючи вищезазначене, аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, з огляду на те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, провадження по справі відносно ОСОБА_1 , підлягає закриттю через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 44-3, п. 1 ст. 247, стст. 251, 252, 256, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя Ю.С. МИЦИК