14 липня 2021 року м. Київ
Унікальний номер справи № 754/10390/16-ц
Головуючий у першій інстанції - Клочко І.В.
Апеляційне провадження № 22-з/824/49/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів: Ратнікової В.М., Борисової О.В.,
перевіривши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поворот виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення грошової суми, -
Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2016 року задоволено позов ОСОБА_3 . Стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму заборгованості за договором позики від 07 серпня 2013 року у розмірі 1 021 799 грн. (т. 1 а.с. 44-48).
У липні 2018 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2016 року та ухвалити нове судове рішення (т. 2 а.с. 49-54).
У вересні 2020 року до Київського апеляційного суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поворот виконання рішення, у якій вона просила повернути ОСОБА_1 у власність Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та грошові кошти у сумі 10 662,17 грн. (т. 3 а.с. 161-162).
Для розгляду цивільної справи № 754/10390/16-ц (апеляційне провадження № 22-з/824/49/2021) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення грошової суми автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі судді-доповідача Волошиної В.М. та суддів Слюсар Т.А., Мостову Г.І.
У зв'язку з настанням обставин, які унеможливлюють продовження суддею-доповідачем Волошиною В.М. розгляд судової справи № 754/10390/16-ц (апеляційне провадження № 22-з/824/49/2021) було призначено повторний автоматизований розподіл даної справи, а саме апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2016 року (т. 4 а.с. 1).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 січня 2021 року справу № 754/10390/16-ц (апеляційне провадження № 22-з/824/49/2021) було визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: головуючий суддя Мостова Г.І., судді Суханова Є.М., Сержанюк А.С. (т. 4 а.с. 2).
Поряд з цим, іншим протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 січня 2021 року для розгляду заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поворот виконання рішення суду у цій же справі № 754/10390/16-ц (апеляційне провадження № 22-з/824/49/2021) було визначено склад суду: головуючий суддя: Левенець Б.Б., судді Ратнікова В.М., Борисова О.В. (т. 4 а.с. 106-107).
13 липня 2021 року вказану справу разом із заявою про поворот виконання рішення суду передано для вирішення головуючому судді Левенцю Б.Б.
Дослідивши матеріали справи апеляційний суд дійшов висновку про повернення заявникові без розгляду заяви про поворот виконання рішення суду з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 9 ст. 444 ЦПК України).
Згідно з ч. 10 ст. 444 ЦПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 3-рп/2011 поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.
З матеріалів справи вбачається, що цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення грошової суми перебуває у провадженні головуючого судді Мостової Г.І., суддів Сліпченка О.І., Сушко Л.П. відповідно до протоколів автоматизованої зміни складу колегії суддів від 11 лютого 2021 року(т. 4 а.с. 9-10).
Станом на 13 липня 2021 року судом апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2016 року не прийнято постанову, спір по суті судом апеляційної інстанції не вирішений.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, у т.ч. вимоги щодо переліку документів, які мають бути додані до заяви про поворот виконання рішення суду встановлені положеннями ст.ст. 183, 440 ЦПК України.
Так, відповідно до пункту 7 частини 1 ст. 183 ЦПК України, заява повинна містити інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Такі вимоги встановлені положеннями частини 6 ст. 444 ЦПК України, зокрема, до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
В заяві про поворот виконання заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2016 року, заявник просить повернути ОСОБА_1 у власність Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та грошові кошти у розмірі 10 662.17 грн., проте до заяви додані лише довідка-розрахунок про розмір пенсії ОСОБА_1 та копія рішення Деснянського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року (т. 3 а.с. 161-171).
Будь-яких доказів та(або) документів, які підтверджують те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем до заяви не додано.
Крім того подана заява не містить зазначення заявником про поворот виконання якого рішення суду (найменування суду та дата ухвалення рішення) просив заявник у поданій заяві (п. 4 частини 1 ст. 183 ЦПК України).
Вищевказані обставини свідчать про недотримання заявником положень пунктів 4 і 7 частини 1 ст. 183, ч. 6 ст. 444 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини 4 ст. 183 ЦПК України, суд встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
При цьому, на думку колегії суддів, повернення без розгляду заяви про поворот виконання рішення суду не перешкоджає заявнику ОСОБА_1 або її представнику повторно звернутись до суду апеляційної інстанції в провадженні якого перебуває на розгляді цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2016 року із такою заявою, додавши до неї документи, що визначені ч. 6 ст. 444 ЦПК України та (або) подати таку заяву на стадії касаційного перегляду або в суді першої інстанції відповідно до положень ч.ч. 1, 9-10 ст. 444 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст.ст. 389, 444 ЦПК України ухвала апеляційного суду про повернення без розгляду заяви про поворот виконання рішення суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Керуючись ст.ст. 183, 444 ЦПК України, -
Повернути без розгляду заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поворот виконання рішення суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
В.М. Ратнікова
О.В. Борисова