13 липня 2021 року
м. Київ
справа № 757/14438/20-ц
провадження № 22-ц/824/7437/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кравець В.А.(суддя-доповідач)
суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.
за участі помічника, який за дорученням судді здійснює повноваження секретаря судового засідання - Виноградової А.І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - Державна виконавча служба України, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт Сервіс»
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП»
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» - Коваленко Наталії Олександрівни
на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 березня 2021 рокуу складі судді Бусик О.Л.
у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт Сервіс», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» про визнання недійсним прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнання недійсним та скасування протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, -
У травні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнання недійсним та скасування протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки.
У березні 2021 року позивач подала заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.
В обґрунтування заяви зазначала, що у грудні 2020 року вона дізналася, що спірне майно - квартира АДРЕСА_1 було продано ПАТ «КБ «Правекс Банк» ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» на прилюдних торгах.
Вважала, що під час проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна були суттєві порушення, у зв'язку з чим слід визнати їх недійсними та скасувати всі наступні реєстраційні дії, проведені зі спірною квартирою.
Посилалася на те, що вказана квартира була продана та новий власник наразі може спірну квартиру продати, накласти на неї заборону відчуження або зареєструвати іпотеку, що в подальшому унеможливить або значно ускладнить повернення майна до попереднього власника, тобто до позивача.
Уважала, що у разі можливого задоволення позову дії, необхідність вчинення яких постане перед позивачем з метою реального виконання судового рішення, будуть такими, що призведуть до порушення прав позивача або третіх осіб, а також до понесення додаткових грошових витрат.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року заяву задоволено.
Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з указаною ухвалою, 01 квітня 2021 року представник третьої особи ТОВ «АП «УРАРП» - Коваленко Н.О. звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята судом з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права, з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи.
Посилається на те, що ні у позовній заяві, ні у заяві про забезпечення позову не зазначені відомості про ОСОБА_4 , як представника ОСОБА_1 , яка подала до суду позовну заяву, не вказані засоби зв'язку та адреса для листування, так само як не зазначені і засоби зв'язку з позивачем та місце її фактичного проживання.
Зазначає, що суд першої інстанції не встановив власника квартири АДРЕСА_1 , а також того, що вказана квартира не належить на праві власності жодному з відповідачів, у результаті чого протиправно обмежив право власності третьої особи на спірну квартиру, що вказує на неповноту встановлення обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Зауважує, що саме третя особа по справі ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується наявним у справі договором купівлі-продажу.
Вказує, що у суду першої інстанції були відсутні будь-які підстави для накладення арешту на вищевказану квартиру в порядку забезпечення позову, поданого до відповідачів.
На думку апелянта, місцевим судом не взято до уваги, що позивач не надала жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» має намір відчужити спірну квартиру, а також того, що існує будь-яка реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
16 квітня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від АТ «Правекс Банк» в особі т.в.о. начальника юридичного відділу Департаменту юридичної підтримки та генерального секретаріату Мельник В.В., в якому остання просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
20 квітня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких представник третьої особи Коваленко Н.О. просить поновити строк на подачу доповнень до апеляційної скарги та врахувати викладені в них доводи при прийнятті рішення.
У доповненнях до апеляційної скарги посилається на існування іншого позову, поданого представником ОСОБА_1 - ОСОБА_6 від 11 лютого 2013 року, з аналогічними цій позовній заяві предметом та підставами, який вже розглянуто та за наслідками розгляду в судах всіх інстанції ухвалено рішення, що набрали законної сили.
Як на підставу для поновлення строку на звернення з доповненнями до апеляційної скарги представник посилається на те, що вищевказані обставини третій особі стало відомо лише 18 квітня 2021 року зі змісту отриманої з Печерського районного суду м. Києва судової повістки.
Відповідно до частини першої статті 365 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити її чи змінити протягом строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, зважаючи на поважність причин пропуску строку на подання до суду доповнень до апеляційної скарги, колегія вважає за можливе прийняти та врахувати при ухваленні судового рішення подані третьою особою доповнення.
ОСОБА_1 не скористалася своїм процесуальним правом та не подала до суду відзиву на апеляційну скаргу третьої особи, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направила.
Представник третьої особи ТОВ «АП «УРАРП» - Коваленко Н.О. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити з підстав, наведених у скарзі.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки не сповістили, клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.
Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з'явилися.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 149-153 ЦПК України та виходив з того, що стороною позивача обрано правильний та допустимий спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, який забезпечить збалансованість інтересів сторін, є співмірним з вимогами позову та спроможний забезпечити виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі статтею 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 роз'яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Зокрема, заява про забезпечення позову повинна містити причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Тобто, законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Як убачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з позовом у даній справі, вважаючи незаконним проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 від 29 грудня 2012 року, право власності на яку набуло ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП».
При цьому, предметом спору в даному випадку є захист права власності позивача на спірне майно шляхом визнання недійснимиприлюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнання недійсним та скасування протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1 .
Так, відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що відбулись прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, а саме, квартири АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим право власності на вказану квартиру набула третя особа у справі ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП».
Позивач уважала, що торги відбулися з порушенням законодавства, що призвело до порушення прав і законних інтересів її, як власника.
А тому, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд дійшов вірного висновку, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки спір стосується майна, право власності на яке позивач намагається захистити.
Колегія уважає, що з метою забезпечення балансу прав усіх учасників судового процесу, доцільно та необхідно забезпечити позов у запропонований позивачем спосіб. Зазначені заходи покликані виключити можливість переходу права власності на спірне майно до третіх осіб.
Місцевим судом обґрунтовано зазначено, що стороною позивача обрано правильний та допустимий спосіб забезпечення позову в частині накладення арешту на нерухоме майно, який забезпечить збалансованість інтересів сторін, є співмірним з вимогами позову, та спроможний забезпечити виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Доводи апелянта, що суд першої інстанції, забезпечивши позов, протиправно обмежив право власності третьої особи на спірну квартиру, як особи, яка не є відповідачем по справі, не заслуговують на увагу суду та є безпідставними з огляду на те, що положеннями статті 150 ЦПК України передбачено накладення арешту на майно, що належить або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Окрім того, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Посилання представника третьої особи на те, що ні у позовній заяві, ні у заяві про забезпечення позову не зазначені відомості про ОСОБА_4 , як представника ОСОБА_1 , яка подала до суду позовну заяву, є неспроможними, оскільки заява про забезпечення позову подана та підписана особисто ОСОБА_1 , а на підтвердження повноважень підписувати та подавати від імені і в інтересах позивача позовної заяви ОСОБА_4 у матеріалах справи міститься відповідна довіреність (т. 1 а.с. 8-9).
Аргументи, викладені у доповненнях до апеляційної скарги щодо існування іншого позову, поданого представником ОСОБА_1 - ОСОБА_6 від 11 лютого 2013 року, з аналогічними цій позовній заяві предметом та підставами, який вже розглянуто та за наслідками розгляду в судах всіх інстанції ухвалено рішення, що набрали законної сили, не впливають на вирішення питання про забезпечення позову, позаяк ухвала Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2021 року про закриття провадження у даній справі з указаних апелянтом підстав, скасовано постановою Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року та встановлено, що подані у 2013 та 2020 роках позовні заяви не є аналогічними.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають
Згідно зі ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки ухвалу суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав до її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» - Коваленко Наталії Олександрівни - залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Повне судове рішення складено «13» липня 2021 року.
Головуючий В.А. Кравець
Судді О.В. Желепа
О.Ф. Мазурик