Справа № 11-cc/824/3517/2021 (759/10003/21) Слідчий суддя в 1-й інстанції: Ул'яновська О.В.
Категорія: ст. 183 КПК України Доповідач: Масенко Д.Є.
05 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Масенка Д.Є.
суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.
секретаря судового засідання Пуховець С.В.
за участю:
прокурора Цисаренка О.О.
захисника Гайдая О.Д.
підозрюваного ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисника Гайдая О.Д., в інтересах ОСОБА_1 , прокурора Обухівської окружної прокуратури Цисаренка О.О., на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 16 травня 2021 року, -
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 16 травня 2021 року частково задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області Сопільняк Л.П., погоджене прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області Цисаренком О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає в забороні залишати житло за місцем проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням отримання невідкладної медичної допомоги, строком на 60 діб з 16 травня 2021 року по 14 липня 2021 року включно в межах строку досудового розслідування, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, недоведеність неможливості застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, та прийшов до висновку про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник Гайдай О.Д., в інтересах ОСОБА_1 , та прокурор Обухівської окружної прокуратури Цисаренко О.О. подали апеляційні скарги.
Захисник Гайдай О.Д. в поданій апеляційній скарзі та доповненнях до неї просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість та невмотивованість, постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого залишити без задоволення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає про відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень та недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Стверджує, що повідомлення про підозру та матеріали клопотання не містять аргументованих та достатніх даних про те, в який час та при яких обставинах підозрюваний заволодів чужим майном. Апелянт зазначає, що нестача товарно-матеріальних цінностей, виявлена під час інвентаризації товарів на складі № 1, могла виникнути ще до того, як ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків головного механіка. Додає, що підозрюваний заяви про суміщення одночасно двох посад не писав, видання наказу відбулось поза його волею та він не розумів сутність обов'язків, які виконував на підприємстві.
Також захисник звертає увагу суду на те, що в матеріалах інвентаризації не зазначено рахунок бухгалтерського обліку, запитів паливно-мастильних матеріалів, не зазначено місце знаходження складу зберігання, типи резервуарів, відсутня інформація щодо наявності та відповідності сховищ ПММ вимогам ДСТУ 4454:2005 на балансі КП, відсутня документація щодо проведення випробувань якості палива, у відповідності до вимог, встановлених ДСТУ 3868-99, ДСТУ 7687:2015, ДСТУ ЕN 589:2017, відсутня розписка особи, яка приймала товарно-матеріальні цінності. Вказує, що проведення інвентаризації в матеріально-відповідальної особи проводилось без участі підозрюваного та за участю осіб, які являються матеріально відповідальними особами та зацікавлені особисто в уникненні відповідальності. Адвокат стверджує, що за результатом інвентаризації товарно-матеріальних цінностей виявлено розбіжність на суму 1 553 861,38, та додає, що за час досудового розслідування слідчий та прокурор на встановили коло посадових обов'язків підозрюваного.
Далі в апеляційній скарзі захисник зауважує, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає розгляду Святошинським районним судом міста Києва, оскільки СУ ГУНП в Київській області знаходиться в Шевченківському районі міста Києва. Стверджує, що постановляючи постанову про призначення групи слідчих від 06.05.2021 року, заступник начальника СУ ГУНП в Київській області Клівняк М.В. вийшов за межі своїх повноважень, визначивши проведення досудового розслідування в Святошинському районі м. Києва.
Крім того, адвокат стверджує, що повідомлення про підозру та клопотання про застосування запобіжного заходу погоджені неуповноваженою на те особою, оскільки відповідно до положень про управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю і координації діяльності правоохоронних органів Київської обласної прокуратури, затвердженої наказом керівника Київської обласної прокуратури № 57 від 14.04.2021 року, в силу наданих повноважень, прокурор Обухівської окружної прокуратури Цисаренко О.О. є неуповноваженою посадовою особою.
Також автор апеляційної скарги зазначає, що матеріали клопотання не містять постанов про призначення судово-економічних експертиз, стороною обвинувачення не надані в повному обсязі висновки судово-економічних експертиз від 07.04.2021 року № СЕ-19/111-21/10793-ЕК та від 05.05.2021 року № СЕ-19/111-21/7427-ЕК, висновки експертів проведені на підставі копії фінансово-бухгалтерських документів та виключно фіксують факти недостачі на складах. Стверджує, що слідчим суддею помилково зроблено висновок про отримання підозрюваним телефонограми суду та умисне нез'явлення до суду для обрання запобіжного заходу. Додає, що клопотання про обрання запобіжного заходу вручено без повідомлення про дату його розгляду, захиснику повідомлено про розгляд клопотання ввечері 15 травня 2021 року, однак граничний термін його розгляду 18 травня 2021 року.
Одночасно захисник вказує на те, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, працює на посаді заступника директора Комунального підприємства «Благоустрій» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання в м. Боярка Київської області, одружений, має дружину, дитину 2021 р.н., відсутні повідомлення про підозру у інших кримінальних провадженнях.
У підсумку адвокат вказує на те, що слідчий суддя не навів обставин, які свідчать про недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу. Вказує про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та додає, що написання заяви на підозрюваного є помстою з боку місцевої влади.
Прокурор Обухівської окружної прокуратури Цисаренко О.О. в поданій апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність, застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, у разі прийняття судом рішення щодо можливості застосування застави, достатньої для виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, враховуючи значний суспільний резонанс вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, суму розтрати, визначити розмір застави, передбачений ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме: 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи, не відлучатись із Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, здати на зберігання до відповідних органів держаної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, носити електронний засіб контролю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що стороною обвинувачення доведено необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказує, що більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження або перешкоджати іншим шляхом.
Також прокурор зазначає, що слідчим суддею не враховано доводи прокурора про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного, його неявку в судове засідання на судовий виклик та виклик прокурора, неможливість виконання приводу. Стверджує, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочинів. Додає про невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу захисника, просили її задовольнити та заперечували проти задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника та прокурора задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Київської обласної прокуратури перебувають матеріали кримінального провадження №42020111200000285, відомості про яке 10.06.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України.
14.05.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України.
15.05.2021 слідчий СУ ГУНП в Київській області Сопільняк Л.П., за погодженням із прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області Цисаренком О.О. звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 16 травня 2021 року дане клопотання слідчого задоволено частково та застосовано щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає в забороні залишати житло за місцем проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням отримання невідкладної медичної допомоги, строком на 60 діб з 16 травня 2021 року по 14 липня 2021 року включно в межах строку досудового розслідування, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
Слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
При судовому розгляді клопотання, суд перевірив відповідність змісту клопотання вимогам закону та з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Задовольняючи частково клопотання сторони обвинувачення, суд правильно виходив з того, що матеріали клопотання містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, проте стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у зв'язку із чим прийшов до обґрунтованого висновку про доцільність застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Крім того, слідчий суддя при постановленні рішення, врахував обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання та місце реєстрації, міцні соціальні зв'язки.
Посилання прокурора на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочинів, колегія суддів не бере до уваги, оскільки сама лише тяжкість кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Посилання захисника на відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, не знайшли свого підтвердження, оскільки, на переконання колегії суддів, обґрунтованість підозри доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об'єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Такі дані містяться зокрема у заяві про вчинення кримінального правопорушення, протоколі допиту свідка ОСОБА_2 від 11.03.2021, протоколі додаткового допиту свідка ОСОБА_2 від 29.04.2021, протоколі допиту свідка ОСОБА_3 від 29.04.2021, висновку експерта від 07.04.2021 № СЕ-19/111-21/10793-ЕК, протоколі допиту свідка ОСОБА_4 від 29.04.2021, протоколі допиту свідка ОСОБА_5 від 13.05.2021, висновку експерта від 05.05.2021 № СЕ-19/111-21/7427-ЕК.
Твердження адвоката про те, що повідомлення про підозру та матеріали клопотання не містять аргументованих та достатніх даних про те, в який час та при яких обставинах підозрюваний заволодів чужим майном, що нестача товарно-матеріальних цінностей, виявлена під час інвентаризації товарів на складі № 1, могла виникнути ще до того, як ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків головного механіка, відсутність документального підтвердження того, що адміністрацією Комунального підприємства «Боярське ГВУЖКГ» створені умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення збереження довірених ОСОБА_1 матеріальних цінностей, відповідно договору про повну матеріальну відповідальність, відсутність документального підтвердження щодо ознайомлення ОСОБА_1 з інструкціями і правилами зберігання, видачі, обробки, перерахування цінностей, відповідно договору про повну матеріальну відповідальність, колегія суддів визнає передчасними, оскільки вони стосуються доведеності вини особи, що не є предметом розгляду на даному етапі провадження, як і доводи апеляційної скарги з приводу того, що в матеріалах інвентаризації не зазначено рахунок бухгалтерського обліку запасів паливно-мастильних матеріалів, не зазначено місце знаходження складу зберігання, типи резервуарів, відсутня інформація щодо наявності та відповідності сховищ ПММ вимогам ДСТУ 4454:2005 на балансі КП «Боярське ГВУЖКГ», відсутня документація щодо проведення випробувань якості палива, у відповідності до вимог, встановлених ДСТУ 3868-99, бензинів автомобільних у відповідності до вимог, встановлених ДСТУ 7687:2015, газу скрапленого, у відповідності до вимог, встановлених ДСТУ ЕN589:2017, відсутня розписка особи, яка приймала товарно-матеріальні цінності, проведення інвентаризації в матеріально-відповідальної особи проводилось без участі підозрюваного, за результатом інвентаризації товарно-матеріальних цінностей виявлено розбіжність на суму 1 553 861,38, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні.
Враховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність.
Крім того, факт заперечення наявності обґрунтованої підозри не є визначеною законом підставою для її спростування. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України та є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ст.ст. 22, 26 КПК України).
Доводи апелянта щодо порушення територіальної підслідності даного кримінального провадження не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до постанови заступника начальника СУ ГУНП в Київській області Клівняка М.В. про призначення групи слідчих від 06.05.2021 року, місцем проведення досудового розслідування визначено місцезнаходження відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП - Святошинський район міста Києва (м. Київ, вул. Святошинська, 2-А) (а.с. 17-18 т. 1). З цих же підстав не заслуговують на увагу і посилання сторони захисту на те, що заступник начальника СУ ГУНП в Київській області Клівняк М.В. при постановленні вказаної постанови вийшов за межі своїх повноважень, а повідомлення про підозру та клопотання про застосування запобіжного заходу погоджені неуповноваженою на те особою.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Як встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування підозрюваному інкриміновано кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України.
У відповідності до клопотання органу досудового розслідування, доведеність наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного підтверджується наступним.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочинів, максимальна санкція за які передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність карання, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання.
Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_1 як колишній виконуючий обов'язків заступника начальника управління з благоустрою Комунального підприємства «Боярське ГВУЖКГ», а нині - заступник директора комунального підприємства «Благоустрій» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, користуючись налагодженими зв'язками та здобутими знайомствами, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом щодо знищення, приховання або спотворення документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 як колишній виконуючий обов'язків заступника начальника управління з благоустрою Комунального підприємства «Боярське ГВУЖКГ», а нині - заступник директора комунального підприємства «Благоустрій» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, може впливати на своїх колишніх підлеглих працівників, які, у тому числі, є свідками у даному кримінальному провадженні, з метою тиску на них.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи, що злочинна діяльність ОСОБА_1 пов'язана з привласненням та розтратою чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинених у великих та особливо великих розмірах, мала системний, тривалий характер.
На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Доводи сторони захисту щодо недоведеності стороною обвинувачення ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваної містять лише посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами, а тому їх слід визнати непереконливими, оскільки відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте стороною захисту у судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки слідчого щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання.
Враховуючи наведене, посилання прокурора в апеляційній скарзі на наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, як на підставу для скасування ухвали та застосування більш суворого запобіжного заходу, є необґрунтованими, з урахуванням того, що вказані обставини враховані слідчим суддею при постановленні оскаржуваного судового рішення.
Посилання захисника на те, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, працює на посаді заступника директора Комунального підприємства «Благоустрій» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання в м. Боярка Київської області, одружений, має дружину, дитину 2021 р.н., відсутні повідомлення про підозру у інших кримінальних провадженнях, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки дані обставини не спростовують висновків слідчого судді про ризики неналежної процесуальної поведінки.
Посилання адвоката на те, що матеріали провадження не містять постанов про призначення судово-економічних експертиз, не є визначеною законом самостійною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Не знайшли свого підтвердження і посилання адвоката на те, що за час досудового розслідування слідчий та прокурор на встановили коло посадових обов'язків підозрюваного, який заяви про суміщення одночасно двох посад не писав, видання наказу відбулось поза його волею, він не розумів сутність обов'язків, які виконував на підприємстві, з урахуванням наявного у матеріалах провадження Наказу від 03.08.2018 року №153-к «Про покладення обов'язків» (а.с. 100 т. 1).
Твердження захисника про те, що написання заяви на підозрюваного є помстою з боку місцевої влади, слід визнати непереконливими, оскільки дані твердження носять характер припущень, з урахуванням ненадання стороною захисту фактів на підтвердження наведеного.
Твердження адвоката про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу вручено без повідомлення про дату його розгляду та розглянуто 15.05.2021 року, не є підставою для задоволення апеляційної скарги, з урахуванням відсутності порушень в діях органу досудового розслідування та слідчого судді вимог ч. 2 ст. 184, ст. 186 КПК України.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на неналежну процесуальну поведінку підозрюваного, не знайшли свого підтвердження, з урахуванням відсутності доказів на підтвердження наведеного, як це передбачено ч.5 ст.132 КПК України. Не долучено доказів неявки підозрюваного на виклик прокурора та неможливості виконання приводу, ні до клопотання сторони обвинувачення, ні до апеляційної скарги.
З огляду на викладене, слідчим суддею при розгляді даного клопотання повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а тому зазначені в апеляційних скаргах підстави, в яких захисник та прокурор просять скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, та не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційних скаргах захисника та прокурора, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 16 травня 2021 року, якою частково задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області Сопільняк Л.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає в забороні залишати житло за місцем проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням отримання невідкладної медичної допомоги, строком на 60 діб з 16 травня 2021 року по 14 липня 2021 року включно в межах строку досудового розслідування, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційні скарги захисника Гайдая О.Д., в інтересах ОСОБА_1 та прокурора Обухівської окружної прокуратури Цисаренка О.О., - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_____________________ _____________________ _____________________
Масенко Д.Є. Глиняний В.П. Паленик І.Г.